Категорія
Контриб'ютори
Дата

Мільярди на оборонку. Як українській DefenceTech-компанії отримати свою частку європейського фінансування?

4 хв читання

Поширити

Європейського фінансування для української оборонки стало більше, ніж будь-коли: від грантів на перші прототипи до інвестицій у великі раунди. Але компанії часто подаються не туди і не тоді. Як українському DefenceTech вибудувати правильну стратегію залучення європейських коштів – пояснює партнер Civitta Ukraine Юрій-Володимир Блавт.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

У Європейській програмі оборонної промисловості (EDIP) зʼявився окремий інструмент для України на €300 млн. Україна підписала й ратифікувала угоду про асоціацію з Європейським оборонним фондом (EDF), який щороку виділяє близько €1 млрд на спільні дослідження та розробки.

Європейська рада з інновацій (EIC), яка роками фінансувала тільки цивільні технології, відкрилася для технологій подвійного призначення і запустила окремий інвестиційний інструмент для оборонних компаній. А з наступного року запрацює AGILE, новий інструмент ЄС на €115 млн, куди можна буде подаватися самостійно, без партнерів з інших країн.

У нових можливостей є зворотний бік. Кожна програма розрахована на певний етап розвитку компанії, і саме тут помиляються найчастіше.

Команда з першим прототипом системи РЕБ претендує на мільйони, призначені для серійного виробництва. А компанія, що вже постачає продукт військовим, витрачає пів року на невеликий дослідницький грант, який нічого для неї не змінить.

Логіка проста: на кожному етапі Європа бере на себе різний ризик. На старті вона готова профінансувати технологію, яка ще може не спрацювати. Згодом вона фінансує виробництво під підтверджений попит або масштабування компанії разом із приватним інвестором.

Якщо в компанії кілька продуктів на різних етапах, фінансування для кожного шукають окремо. Як у цьому розібратися?

Що ЄС готовий профінансувати на кожному етапі

Поки готового продукту немає, є лише перші прототипи і незрозуміло, чи технологія працює, підходять Brave1 і спільні програми, які Україна запускає з Францією, Норвегією, Литвою та НАТО в межах Brave International, на яку спрямовано понад €100 млн. Там можна отримати до €1 млн на проєкт з міжнародним партнером.

Ще одна можливість зʼявиться наступного року через Brave1 за рахунок коштів EDIP: гранти до €200 000. На цьому етапі від компанії чекають прототипу, перевіреного хоча б у лабораторії, і зрозумілого плану випробувань. Шукають справді інноваційні рішення.

Коли прототип уже є, на першому плані інші завдання: доведення продукту, сертифікація та кодифікація, підготовка до серійного виробництва. Для технологій подвійного призначення тут підходить EIC Accelerator: до €2,5 млн гранту і до €10 млн інвестицій у капітал.

На цьому етапі оцінюють уже не лише інноваційність технології, а й план комерціалізації та бізнес-модель: хто замовник, скільки коштуватиме продукт, як компанія пройде сертифікацію.

Український інструмент EDIP – для тих, хто вже продає і не встигає задовольнити попит. Залежно від конкурсу, проєкти тут на €2-30 млн, і гроші йдуть на розширення виробництва готового продукту, а не на його розробку.

У заявників має бути підтверджений попит, бо мета програми – якнайшвидше наростити виробництво для Сил оборони України.

Гранти – не єдиний інструмент підтримки з боку Європи. Для компаній, які залучають великий інвестиційний раунд, EIC запустила STEP Scale Up Defence.

Це €10-30 млн інвестицій у капітал: EIC заходить співінвестором у раунд від €50 млн. Умова – приватний інвестор, який уже погодився закрити щонайменше 20% цього раунду.

Чого чекають від компанії

Експерти, які вирішують, кому дати гроші, ставлять одне питання: що зміниться, якщо ми профінансуємо саме цю компанію? Відповідь «ми розвинемо нашу технологію» не працює. Працює конкретика. 

Умовний приклад: «Наш прототип пройшов випробування у трьох бригадах. Військові підтвердили, що система виявляє цілі на відстані до 5 км. Нам потрібно €1,5 млн, щоб за рік довести продукт до серійного зразка і пройти кодифікацію». Така компанія показує, де вона зараз, чим це підтверджено і на що піде кожне євро.

Відповідь не підготуєш за два тижні. Ще до оголошення конкурсу варто мати:

  • результати випробувань із цифрами і відгуки військових;
  • підтвердження потреби від замовника або Міноборони;
  • план: що компанія зробить за ці гроші і в які строки;
  • бюджет, де кожна стаття веде до результату.

Сам текст грантової заявки – це лише пʼята частина роботи.

Що мають українці і чого бракує європейцям

Європейській компанії часто складно перевірити продукт у реальних бойових умовах. Українська може отримати відгук від військових за кілька тижнів.

Програми це вже враховують. BraveTech EU і Brave International прямо вимагають тестування в Україні. В українському інструменті EDIP проєкт без української компанії не пройде відбір, а українські компоненти там вважаються європейськими.

Біда в тому, що цей досвід майже ніхто не фіксує. Дрон відпрацював на фронті, підрозділ задоволений, а коли компанія просить фінансування, про це є один абзац без жодної цифри.

Протоколи випробувань, дані про ефективність, кодифікація, захищена інтелектуальна власність важать для експертів більше за найкращий опис технології.

Частину даних розкривати не можна, і цього ніхто не вимагає. Але навіть знеособлені результати з цифрами переконують краще ніж загальні слова.

Гроші – не єдине, що варто брати

На ранньому етапі я б не зациклювався лише на грантах. Акселератори, менторські програми, зустрічі з великими європейськими виробниками, інтеграторами й інвесторами, доступ до полігонів часто дають більше. Саме там компанії знаходять партнерів з ЄС, першого європейського замовника або інвестора.

Рекомендую звернути увагу на буткемпи DefTech Forges у межах BraveTech EU, а також на EUDIS Matchmaking.

В Україні працюють і європейські хаби цифрових інновацій (EDIH), які співфінансує ЄС. Наприклад, West Ukraine EDIH дає оборонним компаніям доступ до лабораторій Львівської політехніки, кластер IRON – до полігону для тестування дронів. Ми у Civitta безкоштовно консультуємо щодо залучення фінансування.

У європейських оборонних програмах виграє не обовʼязково найкраща технологія, а компанія, яка точно знає, що їй потрібно на цьому етапі. 

Матеріали по темі
Контриб‘ютори співпрацюють із Forbes Ukraine на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка чи ідея і ви готові її структуровано викласти? Прочитайте наші правила для контриб'юторів, і в кінці документу ви знайдете контакти потрібного вам редактора.

Ви знайшли помилку чи неточність?