Ексзаступниця міністра цифрової трансформації України (2019–2025) Валерія Іонан ділиться ключовими тезами із розмови з Перрі Бойлом, у минулому – банкіром з Волл-стріт, а зараз – співзасновником інвесткомпанії MITS Capital. Вона фокусується на розвитку оборонних технологій
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
Перрі Бойл провів на Волл-стріт 35 років: корпоративні фінанси, інвестиційний банкінг, хедж-фонди. У лютому 2022-го він зрозумів: «Третя світова вже йде. Демократії програють. І я нічого не роблю з цим».
Так зʼявилася інвестиційна компанія MITS Capital, що інвестує в оборонні технології України. Сьогодні у портфелі понад 20 компаній. У моєму подкасті Forward with Valeriya Ionan Бойл пояснює, чому Захід обрав стратегію, яка не може привести Україну до перемоги, і що потрібно змінити.
Далі – пряма мова Перрі Бойла, скорочена та відредагована для зрозумілості.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
«Стільки, скільки потрібно» – це стратегія програшу
Союзники України обрали стратегію, яку назвали «стільки, скільки потрібно». Але це за визначенням програшна стратегія: вона віддає всю ініціативу агресору і каже: «Ми не будемо перемагати, ми будемо захищатися».
Для України це означає нескінченно дорогу війну на виснаження. І у фінансовому, і в людському вимірі. Я вважаю, що це аморальна позиція.
Росію цілком реально перемогти. Аргумент про ядерну загрозу, через яку НАТО нібито не може втрутитись, – це радше погано продумана політика. Ця війна мала закінчитися роками раніше.
Єдиний результат, який справді вигідний усім, навіть самим росіянам, – це поразка Росії в Україні. Тільки вона створює умови для зміни режиму всередині країни.
Перрі Бойл Фото фото, надане автором
Монополія породжує монопсонію
У європейських військових системах покупець зброї, як правило, один – міністерство або департамент оборони. Між промисловістю і тими, хто безпосередньо використовує зброю, стоїть бюрократія.
Warfighters не мають голосу в закупівлях. В Україні мають. Приблизно 25% оборонних витрат тут напряму спрямовуються тими, хто використовує зброю: «Азов», Третя штурмова бригада, «Хартія», тероборона закуповують незалежно від центрального апарату. Зараз так працює тільки SOCOM – Командування спеціальних операцій США. І ми знаємо, що це ефективніше. Чому ніхто не реформує систему в цьому напрямі?
На Конференції з відновлення в Гданську засновник Superhumans сказав, що вони не бачили поранень від куль уже понад рік. Майже все від дронів, артилерії, мін. А близько 40% базової підготовки піхотинця в НАТО досі йде на навчання поводженню з гвинтівкою.
Відповідь на запитання, чому так, дав ще Айзенхауер: бережіться військово-промислового комплексу. Багато людей фінансово зацікавлені у збереженні поточної системи.
Велика Британія щойно оголосила новий оборонний бюджет – 15 мільярдів фунтів на рік. Головний меседж: це створить 60 000 нових робочих місць у Великій Британії. Що спільного це має з реальною обороною країни?
Україна має монетизувати своє поле бою
Є щось принципово несправедливе в тому, як зараз влаштований ринок. Іноземна компанія приїздить в Україну, тестує свій продукт у реальних бойових умовах, повертається додому й отримує контракт на мільярд. Її капіталізація зростає з нуля до 10–12 млрд.
Україна, на жаль, має унікальний актив: сьогодні це єдиний для демократичних країн реальний бойовий полігон для випробування озброєнь. І цей актив потрібно монетизувати на користь людей, які платять за нього найвищу ціну.
Це треба змінити. Я пропоную створити суверенний інвестиційний фонд, наповнюваний із двох джерел: конфіскованих російських активів в усьому світі й часток у компаніях, які здобули капіталізацію завдяки тестуванню в Україні.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Питання, хто буде ним керувати, вирішується просто: Норвегія управляє найкращим суверенним фондом у світі, підтримує Україну, і для неї це не було б тягарем.
Ми не створюємо дрони, а робимо їх кращими
MITS Capital інвестує в компоненти, а не в готові системи: польотні контролери, системи наведення, навігацію, сенсори, тепловізори, захищений звʼязок. Усе те, що входить одразу у велику кількість різних систем озброєнь.
І є ще один принцип: щойно ти можеш вивести людину із зони ураження через надійні комунікації – ти зобовʼязаний це зробити. Одна з причин, чому людина досі має перебувати безпосередньо всередині бойової платформи, наприклад, у танку чи літаку, полягає в тому, що ми не можемо повністю покластися на захищений зв’язок. Захищені комунікації дають змогу керувати системами дистанційно, і солдат може перебувати якомога далі від місця бою. Саме тому ми інвестуємо в захищений звʼязок, роботизовані й автономні системи.
Перший раз, коли я виступав перед аудиторією інвесторів у DefenseTech, я запитав: хто вклав кошти в українську компанію? Із 600 людей підняли руку четверо. Сьогодні ця аудиторія зросла в рази.
ЄС лише цього року запустив програми прямого інвестування в українські компанії. Проте програми NATO Diana і NATO Innovation Fund поки що закриті для українців. Великий інституційний капітал іще не прийшов, але інтерес зростає. Ми сподіваємося, що 2026 рік стане моментом, коли інституційні інвестиції в український DefenseTech почнуть помітно прискорюватися.
