Запропоновані Кабміном податкові зміни звузять права платників податків, розширять повноваження фіскальних органів та суттєво підвищать податки. Сплачувати більше будуть як великі холдинги, так і дрібні підприємці з різних сфер – від металургійної та аграрної до виробників алкоголю та власників нерухомості.
Парламент 1 липня проголосував за законопроєкт 5600, і Мінфін розраховує, що депутати приймуть закон у цілому в найближчі три тижні. Якщо його приймуть до початку осені, то частина податкових нововведень почне діяти одразу. Міністерство фінансів зможе зібрати додаткові 50 млрд грн уже до кінця 2021. Бізнес-спільнота закликає команду президента Володимира Зеленського дотримуватися принципу стабільності й не вносити такі суттєві зміни в податкове законодавство посеред фінансового року. Поспілкувавшись із групою податкових експертів та депутатів, долучених до розробки законопроєкту, Forbes зібрав найбільш резонансні податкові зміни.
Нові податки для власників землі
Мінімальний податок за користування землею. Власники чи користувачі ділянок щороку сплачуватимуть щонайменше 4,5% від оціночної вартості з 1 гектару їхньої ділянки. Вони повинні сплачувати мінімальне податкове зобов’язання, навіть якщо нічого не вирощують. А якщо вирощують, але сума податків від проданого врожаю менша за мінімальне зобов’язання – повинні доплачувати різницю. Міністерство фінансів розраховує на додаткові 10 млрд грн на рік.
Переоцінка вартості земельних ділянок. Уряд переоцінить земельні ділянки з урахуванням інфляції. Норматив оцінки землі стане вищим, тому її власники платитимуть більші податки. Автори законопроєкту розраховують на додаткові 2 млрд грн до кінця 2021-го. З 2020 року діє мораторій на перерахунок оцінки землі, він має закінчитися в грудні 2023-го.
Зменшення розміру ділянки, який обкладається податком на прибуток. Власники ділянок площею більше 0,5 га повинні будуть платити 18% з проданого урожаю. Раніше цей податок платили лише власники ділянок більше 2 га. Продукти з дачних і присадибних ділянок під оподаткування не підпадають.
Податок на нічийну землю. Уряд пропонує з 2022 року обкласти податком тих, хто самовільно займає земельні ділянки або не має юридичного оформлення. Розмір податку встановлюватимуть місцеві органи влади. Користувачі самовільно зайнятих ділянок будуть сплачувати його раз на рік.
Акциз на тютюн та алкоголь
Більший акциз на алкоголь. Законопроєкт пропонує підвищити на 5% акцизний податок на лікеро-горілчану продукцію і на 8% на пиво. Змінюється також модель розрахунку акцизу на пиво – оподаткування залежатиме від вмісту спирту у пиві. Наразі солодове пиво обкладається по 2,78 грн за літр незалежно від міцності. Якщо парламент прийме закон, то пиво обкладатимуть за ставкою 59,82 грн за літр етилового спирту, витраченого на виробництво. Через зміну адміністрування акцизу на пиво ставка зростає на 8%. Все разом принесе додаткові 580 млн грн до бюджету до кінця 2021 року.
Акциз на тютюнові вироби будуть сплачувати виробники та імпортери. Сьогодні 5%-вий акциз сплачують продавці тютюнових виробів, і гроші – 2,4 млрд грн на рік – йдуть до місцевих бюджетів. Після зміни платитимуть виробники та імпортери, і податки йтимуть до держбюджету.
Податки на нерухомість та радіочастоти
Збільшення податку на продаж нерухомості. Зараз продаж одного об’єкту нерухомості протягом року не обкладається податком на прибуток, а всі наступні операції оподатковуються за ставкою 5%. Мінфін пропонує збільшити ставку до 18%, якщо особа продає більше двох обʼєктів за рік. Як сказано в презентації Мінфіну до законопроєкту, так уряд хоче змусити забудовників, які користуються ФОП-договорами, сплачувати більші податки й наповнити казну додатковими 600 млн грн на рік.
Скасування пільг на продаж житла. Законопроєкт пропонує скасувати 20%-вий податок на додану вартість із продажу житла на вторинному ринку. Зараз ПДВ стягується лише з продажу першого житла за рік, а на другу операцію діє пільгова ставка 0%. Зміни приноситимуть до бюджету 2,3 млрд грн на рік. Від оподаткування звільняються лише операції з постачання доступного житла, яке будується із залученням коштів держави або міжнародних банків.
Підвищення вартості користування радіочастотами. Уряд пропонує перерахувати вартість ренти, яку платять мобільні оператори за користування радіочастотами з урахуванням інфляції. В середньому вона зросте на 5%. Мінфін зможе зібрати додаткові 220 млн грн до кінця 2021-го. Однак така зміна суперечить розпорядженню Кабміну за грудень 2019 року, за яким оператори мобільного зв’язку взяли на себе інвестиційні зобов’язання з розширення покриття 4G, а уряд зобов’язувався не переховувати ставку ренти до січня 2024 року.
Штрафи та обмеження
Скорочується термін подання податкових накладних. Зараз товарні накладні можна реєструвати впродовж трьох років. Мінфін пропонує зменшити цей термін до 180 днів. За порушення термінів законопроєкт передбачає штрафи до 50% від суми ПДВ, зазначеної в накладній.
Компанії мають заплатити за акцизні марки упродовж 15 днів. Виробники алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних цигарок, які купують акцизні марки, мають розраховуватися за них у 15-денний термін. За порушення вони отримають штраф у розмірі 20% від суми акцизних марок, на яку їх придбали.
Обмеження великих компаній враховувати збитки минулих періодів. Законопроєкт обмежує право компаній із доходом понад €50 млн покривати збитки минулих років цьогорічними прибутками – так компанії зменшують суму податку на прибуток. Мінфін пропонує зараховувати на покриття лише 50% від розміру збитку й покривати лише половину минулорічного збитку, забувши про збитки попередніх років. У Федерації роботодавців України вважають таку норму неприйнятною на тлі пандемії. В Польщі, наприклад, врахування збитків минулих періодів обмежене п’ятьма роками, але в поточному році можна також зарахувати лише 50% збитків попереднього року.
Керівникам компаній із податковими боргами заборонять виїздити за кордон. Якщо компанія винна понад 1 млн грн податків, суд може тимчасово обмежити виїзд її керівника за кордон. Компанії винні державі 85 млрд грн. Найбільший борг має «Укрнафта» – 14,5 млрд грн. Норма суперечить рішенню Європейського суду з прав людини, в якому гарантується конституційне право українців на свободу переміщення навіть при наявності боргу.
Податкова зможе забрати майно боржника до рішення суду. Податковий контролер матиме право забрати майно боржника під податкову заставу й здійснювати контроль за процесами на підприємстві до остаточного погашення податкового боргу ще на етапі судового процесу.
Обмежується відшкодування податку на додану вартість. ПДВ не повертатимуть компаніям, якщо вони перепродаватимуть імпортні товари, придбані для власного користування. Норма додасть адміністративної роботи бізнесу: ритейлери чи сервісні компанії мають доводити чесність своєї діяльності. Уряд намагається прикрити роботу конвертаційних центрів, через які бізнес ухиляється від сплати податків, формуючи фіктивні податкові кредити, які називають «валютними скрутками». Перекривши цей канал, Мінфін сподівається зекономити близько 3 млрд грн на поверненні ПДВ.
Керівникам держпідприємств заборонено резервувати кошти. Законопроєкт забороняє керівникам держпідприємств формувати резерви на майбутні витрати – тепер їхнє формування має бути узгоджене наглядовою радою та акціонером (державою).
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
