Кабінет Міністрів вирішив змінити систему оподаткування аграріїв. Може зрости податок за сільськогосподарські землі, нульова ставка на експорт продуктів харчування може обрости корупцією, а виробників птиці хочуть змусити платити податок на прибуток
2 червня у Верховній Раді зареєстрували затверджений Кабміном ще 12 травня великий податковий законопроєкт. З початкової версії, яка є в розпорядженні Forbes, вилучили норми, що стосуються роботи аграріїв. Зміни в оподаткуванні фермерів уряд виписав в окремий законопроєкт, який мають зареєструвати в парламенті до 4 червня. Остаточне рішення розділити законопроєкти прийняли після наради в Офісі президента, розповіли Forbes три високопоставлені джерела в уряді та партії «Слуга народа».
«В офісі бояться, що депутати не будуть голосувати за законопроєкт у цілому через аграріїв, – розповідає один із керівників президентської партії. – В агрохолдингів дуже велике лобі в парламенті, вони зараз збирають голоси проти». За словами ще одного нардепа з президентської партії, в ОПУ дуже низько оцінюють шанси протягнути зміни з оподаткування аграріїв – наразі голосів немає.
«Усі розуміють, що кінцеве рішення за Офісом президента», – каже генеральний директор українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. Аграрії через асоціації подали запит на зустріч з президентом. Обіцяна на кінець травня зустріч так і не відбулася.
Найбільшим каменем спотикання стала норма з підвищення ставки єдиного податку для платників четвертої групи ЄП із сільськогосподарських земель. «Аграрії не бажають платити більше. Коли в 2015-2016 роках підіймали ставки, то їхнє лобі теж було проти», – каже джерело Forbes в уряді.
За підрахунками Concorde Capital, за поточними ставками аграрії платять 123-192 грн із гектара. Після підвищення платежі зростуть до 249–310 грн за гектар землі. Що додатково акумулює до місцевих бюджетів понад 5 млрд грн. Двократне збільшення в першу чергу зачепить виробників агросировини та зернових.
Інфографіка Леонід Лукашенко
Підвищення податків – не те рішення, яким уряд міг би підтримати агросектор перед запуском ринку землі, який з обмеженнями стартує в липні 2021 року. «Фермери зараз акумулюють кошти, щоб купувати землю. Особливо дрібні фермери, – пояснює Ліссітса. – Вони змушені скорочувати свої видатки».
Також у новому аграрному законопроєкті Кабмін планує виключити з четвертої групи спрощеної системи оподаткування аграріїв, які займаються розведенням свійської птиці, страусів та перепелів і виробництвом м’яса свійської птиці. На відміну від решти фермерів, вони повинні будуть платити податок на прибуток.
«Таке враження, що ця норма має емоційний характер. Чим птиця заслужила таке особливе ставлення?» – каже Алекс Ліссітса. Приблизно 30% курячого мʼяса, спожитого в Україні, виробляє МХП Юрія Косюка.
Якщо птахофабрики змусять платити 18% податку на прибуток, то це не призведе ні до «смертельних наслідків» для компанії, ні до суттєвих податкових надходжень до бюджету, вважає аналітик Concorde Capital Андрій Передерей. «Останні роки собівартість курятини зросла через здорожчання зернових, які входять до структури кормів свійської птиці. Мало хто зараз генерує великі прибутки», – каже Передерей. За підсумками 2020 року МХП зафіксував чистий збиток у $133 млн. У 2019-му холдинг Косюка отримав чистий прибуток у $215 млн.
Ще одна пропозиція уряду – змінити адміністрування експорту продуктів харчування. Воно містить корупційні ризики, каже податковий юрист, партнерка юрфірми «Саєнко Харенко» Світлана Мусієнко. Щоб використати пільгову ставку в 0% на експорт продуктів харчування, достатньо податкової декларації на вивезення товарів. У новому законопроєкті чиновники пропонують застосовувати 0% тільки після зарахування коштів на рахунок платника податку в обслуговуючому банку в Україні.
Український бізнес часто співпрацює з іноземними контрагентами за принципом післяоплати, а не передоплати, говорить Мусієнко. «Виходячи з нових норм, підприємству спершу доведеться заплатити в бюджет податок по ставці 20%. А тільки коли покупці розрахуються, підприємство зможе заявити про 0% і чекати, коли податкова поверне кошти», – каже юристка.
Також ця норма, за її словами, порушує принципи валютної лібералізації, які дозволяють українському бізнесу відкривати рахунки в іноземних банках. Якщо законопроєкт ухвалять, то експортери продуктів харчування зможуть скористатися пільговою ставкою після того, як виторг надходитиме на рахунок в українському банку.
Нова норма задумана, аби протидіяти ухиленню від сплати ПДВ, вважає депутатка «Голосу», членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко. «Через так звані «скрутки» з ПДВ бюджет України щомісяця втрачає 2,5 млрд гривень, – каже нардепка. – Розвʼязувати питання архіважливо, але методику ще потрібно обговорити».
МВС та СБУ добре поінформовані про те, як і де працюють «скрутки», достатньо просто виконати свою роботу з ліквідації таких схем, каже Світлана Мусієнко. «А так ця норма призведе лише до того, що центральні органи почнуть ще більше контролювати роботу аграріїв і будуть віджимати в них хабарі. Іншого сенсу, крім корупції, я не бачу», – додає Алекс Ліссітса.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
