Сергій Марченко, 40, очолює Міністерство фінансів з березня 2020 року, відповідаючи за формування бюджету в 1,84 трлн грн, політику у митній та податковій сферах та перемовини з міжнародними донорами. Він називає себе важковаговиком у сьогоднішньому уряді, який користується підтримкою президента
У своєму кабінеті міністр тримає чимало особистих речей. На стінах постери з тріатлоністами – Марченко готується до спринту з тріатлону, хоча каже, що важко повернутися до тренувань після того, як перехворів на коронавірус. На полицях переважають книги про становлення американської держави. Міністр фінансів цікавиться історією США, аби краще розуміти процеси, що відбуваються в Україні.
Марченко розповів про податкові зміни, співпрацю з МВФ, компроміси та популізм влади. Forbes публікує скорочену й відредаговану для ясності версію інтервʼю.
РЕФОРМИ ТА НОВА ФІНАНСОВА ПОЛІЦІЯ
Один із ваших попередників, Олександр Данилюк, вважав Мінфін драйвером реформ. Чи підтримує сьогодні Мінфін таку візію?
Не готовий підписуватися під цим кліше. Бачу свою місію в наведенні порядку в зонах відповідальності міністра фінансів, а не в глобальних перебудовах. Багато правильних речей, закладених п’ять років тому, потрібно довести до пуття: оптимізацію процесів, економію бюджетних коштів, покращення ефективності їх використання та краще адміністрування податків.
Які реформи хочете провести до кінця року?
Прийняти бюджет на 2022 рік. Якщо бюджет буде включати пенсійну реформу, яка відповідатиме інтересам суспільства, буду щасливий. Однак не вірю, що можемо її запустити з наступного року. Основи для запуску пенсійної реформи у 2023 році повинні бути створені у 2021-му.
Вас призначили членом комісії зі створення Бюро економічної безпеки, яке має стати новою податковою поліцією. Відчуваєте тиск під час формування складу бюро?
На мене дуже важко тиснути. Якщо міністр фінансів дуже компромісний – у країні біда.
Ваша попередниця Наталія Яресько пішла на компроміс – головою ДФС став Роман Насіров.
Хороший приклад. У мене теж є такі компроміси, коли не все визначається моїм персональним рішенням. Враховуючи складність із пошуком ефективних менеджерів, іноді доводиться заручитись підтримкою інших людей, в тому числі керівництва держави, які можуть надати рекомендації.
У травні відбувалися ротації в Кабміні. Ходили чутки, що вас звільнять. Ви говорили з президентом з цього приводу?
Президент і премʼєр-міністр мені довіряють. Як тільки вони скажуть, що є більш гідний кандидат, або про розчарування в моїй роботі – без питань, напишу заяву в той же момент. Я хочу бути міністром, але іноді хотіти і бути – різні речі. Я пройшов складний період, але зараз питання про звільнення не стоїть.
Ми не даємо підстав сумніватися у своїй професійній спроможності. У січні-травні ми перевиконали збори до бюджету на 18,3 млрд грн, зібравши 421 млрд грн, зробили індексацію пенсій на три місяці раніше завдяки перевиконанню зборів ЄСВ, знайшли можливість виплачувати 8000 грн підприємцям під час карантину попри відсутність програми МВФ.
БЮДЖЕТ ТА МВФ
Які основні зміни передбачає реформа бюджетного планування?
Основне, чим можна пишатися, – середньострокова бюджетна декларація. Щодо неї була жорстка дискусія в Кабміні, кілька разів питання відкладалося. Міністри хотіли бачити більший обсяг коштів, але ми вийшли на варіант, який можемо профінансувати. Документ схвалив уряд і ми сподіваємося, що парламент його підтримає.
Чи є кошти на продовження освітньої реформи? Так, є. В декларації також передбачена індексація пенсій, збільшення виплат при народженні дитини, передбачено забезпечення ветеранів житлом. Ми виділили великі кошти на дорожнє будівництво та регіональний розвиток. Передбачено підвищення заробітних плат митникам і податківцям, облаштування пунктів пропуску на митницях та купівля скануючих систем. Оборона країни буде забезпечена на рівні не менше 5% ВВП. Медична реформа буде продовжена. Тобто всі основні реформи знайшли своє відображення у декларації на 2022–2024 роки.
У 2021 році ми коригували бюджет лише раз. Мінімальна кількість змін до бюджету є ключовим завданням Мінфіну. Чим якісніше підготовлений бюджет, тим менше змін необхідно вносити. Декларація має прищепити культуру підготовки бюджету заздалегідь, щоб залучати парламентарів до дискусії не у вересні, а в червні.
Видатки на 2021 рік закладені на рівні 1,33 трлн грн. Прийнятним компромісом є їхнє збільшення до 2%. Тобто 26 млрд грн – максимум. У попередній рік, враховуючи що був новий парламент, ця сума була в межах 1,5%. А от в бюджеті у 2019-й рік видатки збільшилися на 2%. Категоричне «ні» має підкріплюватися аргументами. Якщо знаходиш аргументи для депутатського корпусу – це правильна категоричність. А якщо кажеш «ні» всім, то наступного разу казати «ні, але» буде вже інший міністр фінансів.
Багато ініціатив щодо внесення змін до бюджету виходять з Банкової. На президентський університет закладають 7,2 млрд грн – ті самі кошти, що й на фінансування всієї реформи шкільництва.
Ми можемо дискутувати з міністром освіти щодо загального обсягу коштів на освіту. Якщо міністр освіти разом з премʼєр-міністром і президентом вважають це перспективною ініціативою – міністр фінансів кошти знайде. Доцільність не я маю оцінювати. Прийнято політичне рішення, міністр освіти підтримує, і міністр фінансів не має казати, що він розбирається в освіті краще за профільного міністра.
За оцінками аналітичного центру CASE, з 2008 року Україна влила $22 млрд у капітал державних банків. Коли їх вже почнуть продавати?
Приватизувати банки в цьому році не реально. Стратегія державних банків передбачає скорочення частки держави в банківському секторі до 25% до 2025 року. Для цього достатньо продати ПриватБанк. Єдине питання – наявність достатньої кількості учасників, щоб отримати справедливу ціну. Опісля можна говорити про залучення радників. І треба розділити банк на «поганий» і «хороший», інакше не знайдемо інвестора – у нас є проблемний попередній власник.
Укрексімбанк залишається державним, аби підтримувати вітчизняний експорт. Є сподівання, що він буде прибутковим у цьому році й не потребуватиме додаткових коштів в капітал. Тривають перемовини з ЄБРР щодо участі в капіталі Ощадбанку. У січні підписали договір між Укргазбанком та Міжнародною фінансовою корпорацією про входження в капітал шляхом конвертації кредиту.
Яка роль Мінфіну в реалізації податкової амністії?
Податкова амністія – ініціатива Президента. Ми були долучені до процесу обговорення у складі робочої групи в Офісі президента. Не всі позиції Мінфін підтримав, були й зауваження з боку МВФ. Якщо велика кількість громадян задекларують свої статки – закон досягне своєї цілі.
Кабмін має впродовж дев’яти місяців підготувати законопроєкт про посилення контролю за оподаткуванням фізосіб. Що це означає?
Це про непрямі методи впливу після декларування. Умовно кажучи, задекларували майно, заплатили в бюджет податки. Далі буде період, коли податкова матиме можливість запитати про походження коштів і майна, коли знову зʼявляється приріст доходів, не забезпечений податками. Цю позицію підтримує МВФ.
Голова Національного банку Кирило Шевченко казав, що МВФ може виділити $2,7 млрд фінансової допомоги поза кредитною програмою на підтримку держбюджету. Коли прийдуть ці гроші?
Не маємо інформації про терміни. Коли прийдуть, буде добре. Ми націлені на співпрацю з МВФ в рамках чинної програми, за якою Україна ще може отримати $2,9 млрд.
Мінфін готовий до будь-якого розвитку подій, але для нас бажано, щоб МВФ надав фінансування. Під співпрацю з МВФ підвʼязані макрофінансова допомога ЄС і програми Світового банку. За негативного розвитку подій будемо реагувати, заразом і шляхом оптимізації видатків.
Голова бюджетного комітету Данило Гетманцев каже, що потрібно відмовитися від співпраці з МВФ і що він підніме це питання у парламенті. За ким буде останнє слово?
У кожного своя зона впливу, ми не конкуруємо. Я міністр фінансів і несу за співпрацю з МВФ повну відповідальність. Нам МВФ потрібен.
Сергій Марченко називає себе важковаговиком у сьогоднішньому уряді, який користується підтримкою президента. Фото Олександр Чекменьов
ПОДАТКОВІ ЗМІНИ
Що робити державі, щоб росла економіка?
Світ змінюється, і поступово зростає роль держави в економіці. Подивіться на Джо Байдена й Емманюеля Макрона. Адміністрація США виділяє $2 трлн на допомогу по безробіттю, на дітей. Франція виділяє $100 млрд на підтримку економіки; також йде мова про підтримку авіаперевізників під час пандемії.
Чому в законопроєкті змінилися ставки на ренту на руду після подання його в Раду?
Це питання компромісу, в тому числі з галуззю. Цей законопроєкт довго народжувався, було багато тривалих дискусій в Кабінеті міністрів. Я особисто не зустрічався з представниками галузевих гравців. Уряд ще раз проголосував за законопроєкт в тій редакції, яку ви зараз бачите в парламенті.
Кінцевий варіант подав Мінфін. Дискутувати, яким чином зʼявилася ця редакція, не бачу сенсу. У нас дуже великі очікування щодо отримання необхідної кількості голосів – в поточній редакції та до парламентських канікул.
Частину норм, які стосуються роботи аграріїв, вивели в окремий законопроєкт. Що чекає на аграріїв?
Процвітання. Враховуючи загальносвітове зростання цін на продукти харчування, в аграріїв буде все добре. Ми прихильники розвитку вітчизняного підприємництва. Якщо це переробка й експорт переробленої продукції – ми готові підтримувати такий бізнес. А якщо це банальний експорт сировини – чи то зерна, чи то руди, – держава повинна мати можливість сформовані надприбутки перерозподіляти на користь громадян, а не дарувати тим, хто користується державними ресурсами.
Коли законопроєкт готували, казали, що він направлений на великий бізнес, але в ньому є, наприклад, зміни до оподаткування житла. Який в цьому сенс?
Ці норми направлені на боротьбу зі схемами з ухилення від сплати податків. Якщо ви продаєте третє житло на рік і платите всього 5% – це звучить дивно. А сьогодні так і є: перше житло 0%, друге й наступне – 5%. А бізнес має платити 18%.
У нас є значна частина нелегального бізнесу, які знаходять шпарини у законодавствi. Ми намагаємося ці шпарини закрити через законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу. У легального бізнесу до цього законопроєкту питань немає.
Чому цей законопроєкт також змінює порядок формування боргів держпідприємств?
Ми запропонували держпідприємствам узгоджувати формування резервів сумнівних боргів з власником, яким є держава. Ми не втручаємось в облікову політику, що затверджена Наглядовою радою, але в частині оподаткування вважаємо таку норму доцільною.
Ми дивилися практику інших країн, обговорювали це з аудиторськими компаніями. Це не буде втручанням в корпоративне управління держпідприємствами. Чому власник приватної компанії має право запитати, де його дивіденди, а держава як власник не має такого права? Якщо там є справедливі втрати й борги або резерви під майбутні видатки, то питань до них не буде.
Ви не боїтеся податкових мітингів?
Я боюсь бути слабким міністром фінансів, а не податкових мітингів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
