Про обшуки, тиск із боку силових структур та блокування господарської діяльності заявили найбільші гірничо-металургійні підприємства України
1 лютого 2022 року проведено обшук на підприємствах групи «Метінвест». БЕБ повідомило про слідчі дії за участі Офісу генпрокурора та СБУ на підприємствах, які нібито занижували рентну плату за користування надрами. Завдані державному бюджету збитки оцінюються у 18 млрд грн.
Кримінальні справи розпочато за ч. 3 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків) проти службових осіб чотирьох підприємств. БЕБ посилається на висновки аналітичних досліджень ДПС, які не мають правових наслідків та використовуються, як правило, виключно для початку досудового розслідування кримінальних проваджень.
Не досить обґрунтованим із точки зору вимог законодавства України є сам по собі факт початку досудового розслідування за статтею ухиляння від сплати податків. Із наявної інформації не вбачається проведення планових чи позапланових перевірок, або прийняття податковою рішень щодо нарахування податків, або наявності результатів судових експертиз чи будь-яких інших об’єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення підприємствами.
Суть спору зводиться до того, чи оподатковується крім видобутої руди, що пройшла первинну обробку, збагачена руда (концентрат). На переконання державних структур – так, на думку підприємств – ні.
Розслідування подібних кримінальних проваджень може тривати роками. Бізнес та посадові особи підприємств перебувають під постійними ризиками проведення слідчих дій. Допити, обшуки, вилучення документів, накладення арештів та інші процесуальні дії вимагають постійної уваги та перешкоджають діяльності.
«АрселорМіттал»
«АрселорМіттал Кривий Ріг» фактично з 2019 року перебуває в процесі спростування претензій правоохоронних органів щодо ухилення від сплати податків.
Наприкінці 2021-го обшуки було проведено у топменеджера «АрселорМіттал Кривий Ріг» на тлі невирішеного адміністративного спору. Одночасно було вручено повідомлення про підозру в умисному ухиленні від сплати податків у особливо великих розмірах. Слідчі дії тривають попри те, що судом не прийнято остаточного рішення щодо некоректності сплати «АрселорМіттал» ренти.
5 січня 2022 року через кримінальну справу заблоковано кошти на рахунках «АрселорМіттал».
Все почалося з невдалої податкової перевірки.
У 2019 році було проведено планову перевірку «АрселорМіттал». За її результатами донараховано зобов’язання зі сплати ренти на 2,24 млрд грн та штраф 561,4 млн грн. «АрселорМіттал» оскаржила рішення в досудовому порядку до податкової вищого рівня. ДПС це рішення скасувала, оскільки не було проведено експертизи.
У серпні 2020-го податкова вирішила провести другу, вже позапланову перевірку. Підприємству пояснили, що не всі питання було з’ясовано та проти перевіряючих, що помилилися минулого разу, проводиться службове розслідування.
Врешті в березні 2021-го прийнято повторне рішення про недоплату «АрселорМіттал» ренти до бюджету на суму 2,24 млрд грн та накладення штрафу 561,4 млн грн. Підприємство сплачувало ренту тільки з видобутої руди, а процес збагачення віднесло до виробничих витрат.
4 листопада 2021 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував це рішення, задовольнивши позов «АрселорМіттал». Суд підтримав позицію платника та поставив крапку в дискусії, вказавши, що збагачення руди в розумінні Податкового кодексу не є первинною обробкою, а залізорудний концентрат не є корисною копалиною, отже, рента з нього не сплачується.
Наразі справа переглядається апеляційним судом. Оцінюючи перспективи цього спору, слід звернути увагу на грубі порушення, допущені податковою:
- перевірка призначена під час дії мораторію;
- дисциплінарне провадження проти перевіряючих ініційовано за сплином шести місяців, за неможливості притягнення їх до відповідальності, отже, підстава для призначення позапланової перевірки неналежна;
- акт за результатами другої перевірки є цитуванням скасованого акту попередньої перевірки, висновків експертів (у рішенні йдеться про їхню невідповідність вимогам законодавства) та протоколів допитів свідків у кримінальних провадженнях (за відсутності вироків протоколи не можуть враховуватися податковою і судом).
Суд вважає неналежними матеріали, покладені в основу спірного рішення, а саму перевірку – проведеною без дотримання вимог законодавства. Навіть якщо на стадії апеляції буде проведено експертизу, яка спростує аргументи «АрселорМіттал», видається сумнівним скасування рішення суду за наявності стількох порушень, допущених податковою.
За останній рік «Метінвест» перерахувала до бюджету 53 млрд грн, «АрселорМіттал» – 14,6 млрд грн. При цьому кримінальну справу відкрито за відсутності узгоджених податкових зобов’язань чи рішення суду, яке встановило би недоплату «АрселорМіттал» чи «Метінвест» ренти та завдання збитків бюджету. Отже, до вирішення спору судом звинувачення найбільших платників в ухиленні від сплати податків передчасні.
Приклади свідчать, що сумнівних претензій правоохоронних органів достатньо для проведення масштабних слідчих дій відносно платників податків. Наслідками таких дій може бути припинення виробництва, зупинення операцій за банківськими рахунками, невиконання зобов’язань за договорами перед контрагентами, невиплата заробітної плати та значні додаткові витрати компаній для поновлення своїх прав.
На жаль, такі обставини – це частина умов ведення бізнесу в Україні, а новини початку 2022-го свідчать, що реальних змін очікувати не варто і цього року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
