Податківці виставили мільярдні рахунки «Метінвесту» Ріната Ахметова та криворізькому комбінату «АрселорМіттал», що входить до металургійної імперії Лакшмі Міттала. Як відповідають металурги на атаку силовиків?
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
У перший день лютого на криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати групи «Метінвест» прийшли з обшуками СБУ, БЕБ та прокуратура. Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує справу про заниження рентної плати за користування надрами ГЗК «Метінвесту» у 2018-2020 роках. Претензії держави до «Метінвесту» БЕБ оцінив у 18 млрд грн.
Справа стосується підходу до розрахунку рентних платежів: податкові органи вважають, що має оподатковуватися кінцевий продукт (збагачена руда, або концентрат-окатиші). Добувні підприємства доводять, що ренту слід сплачувати лише за видобуту руду, а частина процесу збагачення – це виробнича діяльність. Бюро не розкриває методику розрахунку штрафів та подробиці справи до завершення розслідування.
«Метінвест» називає розслідування необґрунтованим тиском на бізнес групи. «Податкові органи не підтверджують наявність якогось податкового боргу в групи – вони офіційно надали інформацію про її відсутність», – відповів на запит Forbes гендиректор групи «Метінвест» Юрій Риженков.
БЕБ вилучило для експертизи документи, що стосуються розрахунку рентної плати, зразки руди та концентрату. В «Метінвесті» заявили, що дії правоохоронних органів супроводжуються численними порушеннями: вилучили компʼютери, чинився тиск на працівників підприємства.
«Представники СБУ, БЕБ та прокуратури взяли на себе невластиві їм функції, які має виконувати податкова служба», – каже Риженков. Силовики, за його словами, «намагаються знайти обґрунтування власним, не підкріпленим доказами, припущенням».
Найкращий рік для металургів
2021-й був найуспішнішим роком в історії «Метінвесту» і Ferrexpo, каже старший аналітик Dragon Capital Денис Саква. Він прогнозує, що EBITDA «Метінвеста» збільшиться у 3,2 раза, перевищивши $7 млрд. За дев'ять місяців 2021 року виручка групи збільшилася на 78%, до $13,6 млрд, EBITDA – у 4,4 раза, до $6,1 млрд.
У першому півріччі 2021-го Ferrexpo звітувала про збільшення виручки на 74,3% – до $1,4 млрд, EBITDA підскочила в 2,5 раза – до $868 млн. За підсумками року Concorde Capital очікує зростання EBITDA металургійної групи Жеваго на 58% – до $1,36 млрд.
У 2022 році фінрезультати українських підприємств ГМК будуть набагато слабшими. EBITDA «Метінвест» і Ferrexpo, за прогнозом Dragon Capital, впаде більше ніж у два рази – до $3 млрд і $600 млн відповідно. Concorde Capital очікує, що в 2022 році EBITDA «Метінвесту» (включаючи спільні підприємства) впаде на 40–60%, до $2,9–4,4 млрд, а Ferrexpo – на 47–66%, до $460–720 млн.
Не перша ластівка
«Метінвест» – другий великий фігурант «рентної справи» проти топметалургів, яка триває вже кілька років. У вересні 2019 року в.о. голови комісії з реорганізації Офісу великих платників податків ДПС Євген Бомбізов повідомив журналістам про донарахування 9 млрд грн податків компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг». Із них 3 млрд грн – за порушення в нарахуванні рентної плати за використання надр у 2015–2019 роках. Донарахувати податки вирішили після тримісячного аудиту на підприємстві.
Вийшов фальстарт. У той же день пресслужба ДПС опублікувала реліз, в якому повідомила, що Бомбізов не має відношення до перевірок, а рішення про донарахування та штрафи не прийнято. Пізніше АМКР повідомила про донарахування їм податків на 7,9 млрд грн. Після низки скарг з боку АМКР податкова знизила суму до 3,5 млрд грн. «Арселор» оскаржив претензії в судах.
Тим часом за розслідування «рентної справи» взялося СБУ. У жовтні 2020-го служба кілька місяців перевіряла виробництво АМКР. У СБУ пояснили, що ведуть кримінальне провадження проти топменеджерів компанії, які нібито занижували зобовʼязання щодо рентної плати за користування надрами. За версією слідства, це призвело до недонадходження до держбюджету 2,2 млрд грн. Голова СБУ Іван Баканов оцінював збитки держави у 2,8 млрд грн.
У листопаді до розслідування кримінальної справи підключилася генпрокуратура – підозру повідомили фінансовому директору – головному бухгалтеру компанії, 5 січня 2022 року заблокували рахунки «Арселора» в Україні. На той момент в активі АМКР було кілька локальних перемог у судах. Дніпропетровський окружний адміністративний суд відхилив адміністративний позов податківців до АМКР. Наразі рахунки частково розблоковані, 10 лютого відбудеться суд другої інстанції в цій справі.
Питання оподаткування – не єдина претензія до «Арселора». У липні 2019 року під час візиту до Кривого Рогу Володимир Зеленський розніс керівництво підприємства за недостатню, на його думку, увагу до питань екології. Через кілька днів СБУ провела на підприємстві обшук і завела кримінальну справу за статтею «екоцид». Власник ArcelorMittal Лакшмі Міттал двічі зустрічався з українським президентом, аби врегулювати кризу. У результаті компанія розморозила відкладені в 2016 році екологічні проєкти на $700 млн і пообіцяла після 2023 року додатково інвестувати $1 млрд в екологічну модернізацію українських активів. Не допомогло.
У вересні 2021 року екоінспекція виписала компанії штраф на 450 млн грн за розміщення відходів на не призначеній для цього ділянці. АМКР заперечує це рішення в суді. Компанія категорично відкидає звинувачення, вважаючи справи політичним тиском на інвестора, а підхід регуляторів до бізнесу вибірковим.
У чому суть суперечки
Українські гірничодобувні компанії платять ренту з вартості руди, яка видобута з карʼєру та пройшла первинну переробку (дроблення). Податківці домагаються донарахування ренти в перерахунку вартості дорожчого залізорудного концентрату – руди, яка пройшла глибоку переробку.
«Гірничодобувні підприємства не застосовують фактичні ціни реалізації товару, а декларують недостовірні, неконтрольовані обліковими процедурами суми витрат окремого технологічного циклу», – сформулювала на запит Forbes претензії держави до металургів в.о. керівника другого головного підрозділу детективів БЕБ Олександра Чайка
«Уявімо, що руда, яку ми видобули, – це зірваний помідор, – каже заступник гендиректора АМКР, адвокат Артем Філіпʼєв. – Ми платимо ренту з вартості помідора, а нам кажуть: «Ренту треба платити з вартості томатного соку, тому що томатний сік та помідор – це одне й те саме».
«Зміст заліза в руді у середньому 20–30%, а в концентраті – 65–67%. Далі ця руда перетворюється на чавун. За такою логікою чому б нам не платити ренту з вартості чавуну?» – каже Філіпʼєв. Він стверджує, що корисною копалиною є залізна руда, а не результат її переробки, а значить, і рента була нарахована правильно та відповідно до чинного до 2022 року Податкового кодексу.
Суди в своїх рішеннях вказували, що обʼєктом рентної плати є мінеральна сировина – залізна руда, стверджують в «Арселорі». Відповідні рішення, за даними АМКР, винесли раніше на користь гірничо-збагачувальних комбінатів Ахметова.
«Спроба накласти заднім числом рентні ставки на вартість кінцевої продукції повʼязана з наміром закошмарити бізнес із надуманої причини, – каже президент ВП «Укрметалургпром» Олександр Каленков. – Якщо це не так, чому ні в кого не виникає аналогічних запитань до ГОКів Ігоря Коломойського, які видобувають марганцеву руду?».
Костянтин Жеваго. Фото Getty Images
Жеваго наступний?
Претензії з боку податкової можуть зрости, також може розширитися список потенційних відповідачів у «рентній справі», йдеться в повідомленні інвесткомпанії Concorde Capital, опублікованому 2 лютого.
Гірничо-збагачувальні комбінати Ferrexpo Костянтина Жеваго, як АМКР та «Метінвест», платять ренту з вартості сирої руди, а отже, є потенційними фігурантами розслідування. У пресслужбі Ferrexpo повідомили, що слідчі дії на ГЗК компанії не проводилися. На запитання Forbes про можливі перевірки на комбінатах Ferrexpo Олександра Чайка з БЕБ відповіла, не вдаючись у подробиці, що «проблема існує в галузі загалом».
Розмір можливих претензій Ferrexpo з боку податкової Concorde Capital оцінює більш ніж у $400 млн за період 2018–2021 років. «Спірні податкові питання мають вирішуватися виключно в судах. І гірничодобувні компанії мають хороші шанси на перемогу», – наголошує в повідомленні Concorde Capital.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
