Останні зміни НБУ – перший крок до повернення гнучкого валютного курсу. Цей крок є болісним для багатьох, проте необхідним для відновлення нормального функціонування економіки
За 107 років існування Forbes логотип змінювався 18 разів, але таким авангардним і вільним світ його бачить вперше. В новому числі журналу Forbes Ukraine: сучасне мистецтво, топ-50 благодійних фондів, альтернативна енергетика, 30 до 30. Замовляйте вже зараз!
На вихідних соціальні мережі вибухнули гнівними коментарями щодо змін, запроваджених НБУ стосовно курсів обміну валют. Характерною рисою більшості дописів є те, що автори дивляться на питання лише з одного ракурсу: як зміни негативно вплинуть особисто на них (тимчасово переміщені особи, експортери, айтішники тощо).
Але війна триває, ВВП країни падає, а інфляція зростає. Рано чи пізно більшість із нас постраждає фінансово. Хтось – через втрату роботи, а хтось – через валютний курс.
Передумови рішення НБУ
У день початку війни НБУ зафіксував курс гривні до іноземних валют станом на 24 лютого. Це допомогло запобігти паніці на валютному ринку України. Потім правила курсу обміну валют змінювались і можна було помітити тенденцію до обережного «відв’язування» від фіксованого курсу.
На 20 травня фінансовим установам було дозволено встановлювати комерційний курс із такими відхиленнями:
- Відхилення на 1%. Курс міг відрізнятись від офіційного не більше ніж на 1% у випадку купівлі-продажу валюти на міжбанку. Здебільшого міжбанківський курс використовується для бізнесу при імпортно-експортних операціях;
- Відхилення на 10%. Курс міг відрізнятись від офіційного не більше ніж на 10% у випадку продажу клієнтам готівкової валюти або використання платіжних карток за кордоном/в інтернеті на закордонних сайтах. У таких випадках обмінний курс міг становити близько 32,18 грн за доллар.
Помилковою є поширена думка про те, що Нацбанк встановив ці обмеження лише для банків. Обмеження на продаж готівкової валюти поширюється на небанківські пункти обміну валют теж. Втім, у таких точках відхилення було набагато більшим. Можливо, такі установи вирішили, що на них не поширюються обмеження, а, можливо, провели cost-benefit analysis і порахували, що вигода від порушення перевищує ризики від заходів регулятора.
Станом на 20 травня в Україні домінував «чорний» обмінний курс, який значно відрізнявся від офіційного, що вимагало ухвалення відповідних рішень із боку регулятора.
Вплив рішення НБУ на різні групи населення
21 травня набула чинності нова постанова НБУ, якою правило «відхилення на 10%» було скасовано, а правило «відхилення на 1%» залишилося чинним. Для простоти розуміння можна сказати, що для населення повернувся гнучкий курс, а для бізнесу залишився фіксований.
Як це рішення вплине на різні категорії осіб?
Працівники, які залишились в Україні
Це найбільш чисельна група українських громадян, до якої входять працівники на зарплаті та підприємців, які отримують виручку виключно від діяльності в Україні. До 21 травня вони були сильно обмежені у своїх можливостях щодо купівлі іноземної валюти, яку могли придбати лише готівкою та за курсом, який значно відрізнявся від офіційного.
Ці люди залишились споживачами в Україні, продовжують працювати і витрачати гроші на українську економіку. Для них негативних наслідків від зміни регулювання практично немає. Позитивним є можливість офіційно придбати валюту (наприклад, у банках, чого вони майже не могли робити раніше).
Тимчасово переміщені особи, які виїхали за кордон
Ці особи до 21-го травня перебували у привілейованому стані стосовно громадян, які залишились в Україні. Вони могли придбати валюту за курсом із «відхиленням на 10%», який був більш сприятливим за ринковий. Водночас гроші українських мігрантів витрачаються за кордоном і не працюють на економіку України.
Привілейовані умови, за якими вони мають можливість купувати валюту за більш вигідною ціною, ніж в Україні, не йдуть на користь і без того важкій економічній ситуації.
Стосовно цієї категорії рішення НБУ є несприятливим, проте є певною мірою виправданим з огляду на інтереси економіки в цілому.
Айтішники
Ледь не найбільше з усіх обурились нововведенням айтішники, які отримують валюту з-за кордону як ФОПи. Адже тепер їм треба продавати долар по 29,5, а купувати за значно вищим курсом.
Втім, їм варто звернути увагу на таке:
- Обов’язкового продажу валютної виручки немає. Тому поки можна «притримати» валюту і продавати її за невигідним курсом лише в мінімально необхідних обсягах;
- Айтішники-ФОПи давно перебувають у привілейованому стані проти більшої частини працівників, маючи можливість фактично отримувати заробітну плату в іноземній валюті та платити знижені податки. Законність використання такої правової конструкції завжди була суперечливою. Тепер ця конструкція дала невеликий збій;
- Всі правила, які зараз встановлюються Нацбанком, є тимчасовими. Досить скоро ситуація вирівняється: або готівковий курс стабілізується і стане більш-менш наближеним до офіційного, або фіксований курс на міжбанку теж буде знятий (див. нижче коментарі про імпортерів).
Тож айтішники у довгостроковій перспективі все одно залишаються у більш вигідному становищі, ніж більшість українських працівників. Тому щодо цієї категорії зміни несприятливі у короткостроковій перспективі, але загалом не є критичними.
Експортери (крім айтішників)
Для експортерів зміни мають найбільш негативний вигляд серед усіх категорій осіб, але теж є варіанти зменшити неприємні наслідки. Якщо експортер є також імпортером товарів, можна скористатись можливістю імпортувати дозволені товари за вигідним курсом.
З великою вірогідністю ситуація, що склалась, є тимчасовою. Тому має сенс домовлятись із постачальниками про короткострокове відстрочення виконання своїх гривневих зобов’язань або шукати інші шляхи їх структурування (наприклад, подивитись у бік факторингу тощо).
Імпортери
Імпортувати в Україну можна лише товари, які внесені до переліку товарів критичного імпорту, затвердженого Кабінетом Міністрів. Імпорт здійснюється за курсом «з відхиленням на 1%». Відповідно, імпортери є основними бенефіціарами ситуації з валютою, адже вони закуповують товари за курсом, нижчим за ринковий.
Деякі імпортери користуються необґрунтованими перевагами, адже перелік товарів критичного імпорту давно втратив свою першочергову мету і покриває вже понад 80% всіх товарів у структурі українського імпорту.
Втім, у державних органів є консенсус щодо необхідності суттєвого скорочення товарів, які визнаються критичним імпортом. Цей консенсус був озвучений 21 травня під час наради однієї з підгруп Національної ради з подолання наслідків війни. Після скорочення переліку фіксований курс, скоріш за все, буде залишений лише для товарів дійсно критичного імпорту (наприклад, пальне). Натомість, некритичний імпорт буде також дозволений, проте для нього, так само як і для експорту, курс повернеться до гнучкого.
Висновки:
- НБУ зробив перший серйозний крок до повернення до гнучкого валютного курсу, що є одним із основних принципів валютного регулювання в Україні. Цей крок є болісним для багатьох, проте є необхідним для відновлення нормального функціонування економіки;
- Ймовірно, наступним кроком НБУ буде повне повернення до гнучкого валютного курсу, а фіксований курс буде дійсним лише для обмеженого переліку товарів критичного імпорту;
- Експортерам (включно з айтішниками) варто по максимуму оптимізувати свої ресурси, поки не вирішиться тимчасова проблема з різницею готівкового курсу та курсу на міжбанку.
Disclaimer: Війна непередбачувана. НБУ з іншими державними органами можуть піти й іншим шляхом, проте зазначений сценарій є дуже вірогідним.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
