Компанії отримують $78 млрд збитків унаслідок репутаційних втрат від поширення неправдивої інформації про їх діяльність. А кожен другий працівник топ-50 роботодавців за версією Forbes публікує фейки на своїй Facebook-сторінці. Чому це проблема
Компанія Kroll у своєму Global Fraud and Risk Report відзначає, що однією з ключових сторін, які шкодять іміджу компаній, є співробітники (26%). У той час як дії конкурентів (17%) та клієнтів (9%) є істотно меншою загрозою репутації. Очолює список узагальнена шкода від третіх сторін (30%).
Вплив співробітників та інформації, яку вони поширюють, на репутацію компанії часто недооцінюють. Аналіз загроз зазвичай зводиться лише до витоку даних чи невдоволення роботодавцем. Проте проблема значно глибша. Зокрема від того, яку інформацію споживають співробітники, залежить їхнє мислення та поведінка в кризових ситуаціях. Будь це рішення про вакцинування чи дії під час інформаційної атаки на компанію.
На жаль, критична більшість українців не вміє фільтрувати інформацію. Цифри останніх досліджень вказують на розмір проблеми.
Українці не перевіряють інформацію та вірять у фейки
Тільки 3% українців вміють розрізняти правду в інформаційному просторі, проте половина думає, що може це зробити (дані опитування USAID-Internews).
42% українців ніколи не перевіряють інформацію на достовірність, а 32% інтуїтивно визначають правдивість новин (дослідження «Детектор медіа»).
73% українських користувачів Facebook публікують на своїх сторінках фейки, маніпуляції, посилання на ресурси сміттярки та проходять тести, які збирають дані (дані ініціативи «Як не стати овочем»).
Зокрема, наслідком такого неперебірливого споживання інформації є те, що 7 з 10 українців вірять у штучне походження коронавірусу. А 4 з 7 зазначають, що мета створення COVID-19 – зменшення кількості населення на Землі.
Ця проблема стосується всіх вікових груп та людей різного соціального статусу. У дослідженні рівня інформаційної гігієни співробітників топ-50 компаній найкращих роботодавців за версією Forbes ми бачимо, що майже кожен другий працівник публікує фейки та маніпуляції на своїй Facebook-сторінці. Тобто людина не тільки ознайомилася з інформацією, а й вирішила, що вона варта поширення.
43% працівників топ-50 не дотримуються інфогігієни у Facebook. Проте ситуація різниться залежно від галузі. Так, показник менший у ІТ- та медіакомпаніях – 23%. Якщо ж прибрати ці дві сфери, то кількість тих, хто порушує інфогігієну, зросте до 48%.
Чому це проблема для бізнесу
1. Один із ключових наслідків відсутності інфогігієни – невміння розрізняти об’єктивні медіа та ресурси-сміттярки (які маскуються під медіа, проте спеціалізуються на поширенні дезінформації).
Посилання на сміттярки публікують у 4 рази частіше, ніж на медіа з «білого списку» Інституту масової інформації. 7 з 15 найпопулярніших інформаційних ресурсів, з яких співробітники дізнаються новини у Facebook – це сміттярки (дані SemanticForce).
Відповідно замовник інформаційної атаки на компанію за умовні $3000 опублікує 10 фейкових матеріалів на популярних сміттярках. Це будуть максимально токсичні для компанії тексти з гучними заголовками – обмежень журналістськими стандартами немає. Такі матеріали добре привертають увагу аудиторії та індексуються Google. Що більше джерел опублікують потрібну замовнику інформацію, то більша ймовірність, що вона першою потрапить на очі співробітнику – нинішньому чи потенційному. Люди, які не вміють фільтрувати інформаційні джерела, повірять написаному. Для зміни їхньої думки про компанію потрібно буде витратити багато часу та зусиль. Адже емоційні фейки поширюються набагато швидше, ніж правда.
2. Популярність ресурсів на кшталт nametests.com. Вони публікують розважальні тести та ігри, які збирають дані користувачів в обхід соціальної мережі. Схожа технологія була використана компанією Cambridge Analytica для втручання у вибори президента США в 2016-му та Brexit. Кожен десятий співробітник топ-50 підписаний на nametests.com у Facebook, а 8,2% співробітників не з ІТ-галузі публікують результати таких тестів на своїх сторінках.
Тести на кшталт «Хто ти з серіалу «Гра в кальмара», на перший погляд, безпечні. Проте саме з них починається формування цифрового портрету співробітника, який використовується для збільшення ефективності інформаційних атак на компанії. Платформи з тестами збирають контактну, соціально-демографічну та поведінкову інформацію людини. Дані використовуються для персоналізації меседжів інформаційних атак так, щоб вони максимально досягали свого результату. Наприклад, поширювали паніку про банкрутство чи негативний імідж роботодавця. Це дозволяє замовнику атаки швидше та дешевше завдати збитків компанії.
3. Нерозуміння, як маніпулюють у цифровому світі. А звідси і безпечність у споживанні інформації. Це дозволяє масово та дешево зламувати сторінки співробітників та від їхнього імені поширювати фейкову інформацію.
Людина бачить в стрічці допис «Хочеш дізнатися, хто найчастіше відвідує твою сторінку?». Співробітник слідує інструкції, натискає на посилання у дописі та сам запускає процес зламу своєї сторінки. Тепер із його сторінки поширюються матеріали, зміст яких визначають зловмисники. Це один зі способів масового поширення дезінформації про компанію руками її ж співробітників. При цьому сама жертва зламу часто ні про що не здогадується, адже такі дописи приховують від власника сторінки.
4. Схильність вважати основним каналом дезінформації телебачення, в той час як у Facebook чи Viber ними маніпулювати ефективніше і дешевше. Це створює ефект псевдозахищеності на цифрових платформах, у той час як саме тут створено інструменти зміни мислення та поведінки людей. Масові, дешеві та ефективні. Якщо співробітник не розуміє, як їх розпізнати, він буде легкою здобиччю замовників інформаційної атаки на компанію. Наприклад, у Нових Санжарах людей на вулиці вивели, підбурювали та координували за допомогою новоствореної спільноти у Viber та 20 ботів, які там працювали.
В Україні історично низький рівень довіри до інституцій. Люди вірять людям і саме у них перевіряють важливу інформацію. Від співробітників багато в чому залежить стійкість бізнесу та те, що думатиме про стан справ у компанії зовнішній світ. А це залежить від рівня інформаційної гігієни працівників. Від того, куди вони підуть перевіряти офіційні заяви роботодавця – в обʼєктивне медіа чи першу сміттярку, яку знайдуть у Google чи Facebook.
В окремих ситуаціях руйнівний вплив дезінформації на співробітників можна буквально компенсувати грошима. Так, власник мережі «Медтехніка» Олексій Давиденко влітку провів опитування серед своїх співробітників і виявив, що 72% не хочуть вакцинуватися. Він прийняв рішення запровадити грошову мотивацію: одноразова виплата 1000 грн та додаткові 10% до зарплати (до кінця року). Також виділялися вихідні дні після кожного щеплення. На кінець жовтня 73% співробітників були повністю вакциновані.
Проте далеко не у всіх випадках вдається оперативно виправити негативні наслідки дезінформації. Наприклад, під час інформаційних атак ефективність розʼяснень щодо публікації в сміттярках буде близькою до нуля або даватиме зворотній ефект.
Що можна зробити
1. Зрозуміти розмір проблеми у компанії. Під час традиційних досліджень люди здатні завищувати своє вміння розпізнавати фейки. Оптимальний спосіб визначення рівня інфогігієни – міні дослідження дописів співробітників компанії у Facebook. Воно покаже і що читають, і чим готові ділитися. До того ж сторінки співробітників у соціальних мережах є складовою інформаційного поля про компанію.
2. Додати модуль з інфогігієни у корпоративне навчання. За останні роки змінилися не тільки форма та кількість інформації, а й інструменти, які використовують маніпулятори. Проте люди не знають про це і намагаються фільтрувати інформацію за допомогою правил, які були напрацьовані в аналогову еру. Це не тільки не працює, а й створює ілюзію безпечності. У результаті половина українців думає, що вміє вирізняти фейки, проте лише 3% насправді можуть це зробити.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
