Категорія
Компанії
Дата

Друг і адвокат. Чому польські ЗМІ так раділи після візиту європейської трійці до Києва

Польська преса навіть уважніше, ніж українська, стежила за візитом Шольца, Макрона та Драгі до Києва. У Варшаві побоюються, що ця зустріч залишиться візитом ввічливості, замість стати поштовхом для постачання важкого озброєння та фінансової допомоги, пише експерт з комунікацій Геннадій Радченко.

Урядові літаки трьох країн приземлилися в аеропорту невеликого польського містечка Жешува, звідки пасажири рейсів поза розкладом під посиленою охороною вирушили до Медики до польсько-українського кордону. Там трійка європейських лідерів – канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі сіли на літерний поїзд.

Пізніше до них приєднався президент Румунії Клаус Йоханніс.

З цього моменту поїздка, про яку раніше не повідомляли з міркувань безпеки, стала темою номер один польських медіа. Здається, цьому візиту польські журналісти приділили значно більшу увагу, ніж українські.

Польща надає Україні, безумовно, найбільшу підтримку. Країна прихистила понад 3,5 млн біженців, передала ЗСУ озброєння на €2 млрд, стала логістичним хабом для гуманітарних та військових вантажів. І ревно стежить за діями країн, які відіграють перші ролі у Євросоюзі, насамперед Німеччини та Франції.

У Варшаві з нетерпінням чекають, коли слова підтримки та обіцянки постачання озброєння з боку найпотужнішої економіки континенту будуть реалізовані, а французький президент припинить з приводу та без приводу дзвонити в Москву і перейде до реальної допомоги Україні у вигляді постачання зброї та дипломатичної підтримки на шляху до членства у ЄС.

Раніше польський прем'єр Моравецький неодноразово звертався до Макрона з публічним закликом не гаяти час і не дзвонити в Кремль. А в день візиту польський міністр закордонних справ Збігнєв Рау, який перебував з візитом на Балканах, в інтерв'ю польському телебаченню з часткою іронії зауважив, що на четвертому місяці війни три лідери найбільших європейських країн нарешті знайшли час у календарі, щоб відвідати Київ.

Саме ревнивий польський погляд і став причиною того, що у дні, коли через важливе релігійне свято країна вирушила на довгий вікенд, усі інформаційні телеканали та перші сторінки газет було віддано новинам із Києва.

Польські репортери з перших хвилин візиту звертали увагу на найменші деталі. Починаючи з повітряної тривоги, оголошеної у Києві одразу після прибуття літерного поїзда на вокзал.

Коментарі були присвячені кількості журналістів, які оточували європейських лідерів у поїздці в Ірпінь (з легким натяком на важливість фото на тлі руїн для виборчих кампаній), і реакції президентів та прем'єрів на побачене в Ірпені, навіть швидкості кортежів, що пересувалися Хрещатиком.

Польські журналісти, які працюють (не тільки в Києві) багато тижнів і добре орієнтуються в тому, що відбувається та від щирого серця співпереживають українцям, називали приїзд до Києва Шольца і Макрона історичним візитом. Але при цьому зауважували, що дуже не хотілося б, щоб відвідування Києва стало символічним жестом і обмежилося лише поплескуванням одне одного.

Відчувалася інтрига, а провідні інформаційні телеканали не приховували хвилювання в очікуванні пресконференції. Звісно, ніхто не сподівався, що в Україні негайно з'явиться маса німецьких та французьких танків та ракет. Але побоювання, що президента Володимира Зеленського переконуватимуть відмовитися від опору та сісти за стіл переговорів, висловлювали багато експертів. Згадували і позицію Німеччини щодо «Північного потоку», і шоломи замість важкого озброєння, і €300 млн німецької допомоги (що для такої економіки, як вважають, зовсім мало), і французькі телефонні дзвінки, і італійські «миролюбні» заклики до українців поділитися територіями, щоб не дратувати диктатора.

Друг і адвокат. Чому польські ЗМІ так раділи після візиту європейської трійці до Києва /Фото 1

16 червня 2022 року, Україна, Київ: Президент України Володимир Зеленський вітає канцлера Німеччини Олафа Шольца та Еммануеля Макрона, президента Франції, та Маріо Драгі, прем'єр-міністра.

 

Саму пресконференцію, на відміну від українського телебачення, у Польщі транслювали кількома каналами від початку до кінця. Слухали уважно і президента Володимира Зеленського, і румунського президента Клауса Йоханніса, який був конкретний і прямий – Румунія, поряд із Польщею, дала притулок сотням тисяч українців та відіграє значну роль як у логістиці зброї, так і в експорті українського зерна. Але з особливим нетерпінням чекали, що скажуть Шольц та Макрон. Було зрозуміло, що на перемовинах обговорювалися події на фронті, необхідність розблокування експорту українського зерна та питання кандидатури України в члени Євросоюзу.

Мета місії європейських лідерів – підтвердити свою підтримку України та перевірити, чи є можливі шляхи виходу з конфлікту. На всі ці питання немає миттєвих відповідей, та все-таки після пресконференції експерти у Варшаві перевели дух і, в принципі, змінили тон коментарів на більш оптимістичний.

Франція та Німеччина змінюють риторику

Польські журналісти-міжнародники та експерти відзначають зміни у тональності висловлювань французького та німецького лідерів. Тут говорять про поворот позиції на 180 градусів, але навіть якщо це не так, то все одно зміна позиції є значною.

І хоча коментатори звертають увагу на велику кількість знеособлених пропозицій у промовах французького та німецького лідерів, але все-таки наголошують на головному – публічно підтверджено, що від України не вимагатимуть територіальних поступок, а українці самі визначатимуть дії збройних сил.

Важливо, що керівники найбільших та найавторитетніших європейських країн висловили «підтримку негайного надання Україні статусу кандидата в члени ЄС», як заявив Еммануель Макрон від імені Франції, Німеччини, Італії та Румунії.

Польські ЗМІ з надією звертають увагу і на слова Володимира Зеленського: «Що більше зброї ми отримаємо, то швидше звільнимо свої землі».

У Києві відбулися найскладніші переговори щодо координації підтримки України та її реконструкції, подробиці яких ми дізнаємося ще не скоро. Як і в Києві, у Варшаві також дуже сподіваються на реальні кроки (насамперед) щодо постачання озброєнь українським воїнам. Але перші, наразі непрямі, підсумки візиту вже помітні – у п'ятницю Єврокомісія винесла рекомендацію про статус України як кандидата в ЄС.

І ще один факт – одразу ж після поїздки до Києва президент Франції Еммануель Макрон зателефонував президенту Польщі Анджею Дуді, щоб обговорити візит лідерів чотирьох країн до Києва та зусилля щодо надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС.

Він запевнив, що Польща та Франція разом працюватимуть над наданням Україні статусу кандидата на членство у Євросоюзі.

«Президент Дуда подякував за підтримку Франції та Німеччини статусу кандидата для України і повідомив, що разом з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, президентом Литви Гітанасом Науседою, президентом Естонії Аларом Карісом і президентом Латвії Егілсом Левітсом він і надалі умовлятиме тих, хто вагається, зробити такий сміливий, потрібний крок», – пише місцева преса, ще раз наголошуючи на важливості ролі Польщі як адвоката України в Європі.

«Політика умиротворення щодо Росії була дискредитована, тому що вона дала Путіну час, щоб підготувати танки, гармати, ракети та реактивні снаряди, сконцентрувати їх в одному місці, закупити нові технології, щоб ще більше переміститися в Україну», – коментує візит до Києва Макрона, Шольца та Драгі заступник міністра закордонних справ Польщі Марчін Пжидач.

Тема візиту європейських лідерів до Києва посідала у ці дні чільне місце. Але не менш цікаво, яка інформація йшла за оперативними включеннями з української столиці. Польські ЗМІ подали дві новини – обидві з економічного фронту боротьби Польщі з Росією. Ось вони:

Перше судно пройшло судноплавний канал через Віслинську косу. До офіційного відкриття каналу залишилося 94 дні. Більшість роботи вже завершено – шлюз судноплавного каналу заповнено водою до заданого рівня, демонтовано технологічні стіни, у найближчі три місяці очікується встановлення гідротехнічного обладнання та камер, перевірка руху воріт та мостів.

Канал на Віслинській косі є дуже великим гідротехнічним проєктом – він з'єднує Віслинську та Гданьську затоки, що дозволить суднам завдовжки до 100 м і завглибшки до 4,5 м заходити в порт Ельблонгу без необхідності проходження підконтрольної Росії протоки Пілави.

Перша наземна ділянка Голенюв-Цецежице газопроводу Baltic Pipe готова до введення в експлуатацію. Вона є найдовшою ланкою берегової частини газопроводу, що сполучає Польщу з норвезькими родовищами газу. Це важливий крок у забезпеченні повної енергетичної безпеки Польщі та незалежності від російської сировини.

Матеріали по темі

 

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]