Рік Кирила Шевченка. Що змінилося в Нацбанку після його приходу /Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ
Категорія
Гроші
Дата

Рік Кирила Шевченка. Що змінилося в Нацбанку після його приходу

Кирило Шевченко, глава Національного банку України. Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Трохи більше року тому, 1 липня 2020 року, пішов у відставку глава Національного банку України Яків Смолій. За цей час із регулятором відбулися трансформації, які можна резюмувати одним реченням: Нацбанк стає банкоцентричним

Відставка Смолія вийшла гучною. Він пояснив свій відхід тиском із боку команди президента. Україні довелося відмовитися від уже узгодженого з інвесторами розміщення єврооблігацій на $1,75 млрд. Гроші залучили, але трохи пізніше.

Смолія змінив CЕО державного Укргазбанку Кирило Шевченко. Кадровий банкір, до 2006 року він працював у банку «Фінанси і Кредит», потім три роки очолював Державну іпотечну установу. У 2010–2012 роках володів Терра Банком, який продав донецькому бізнесмену Руслану Циплакову. Під час «банкопаду» і «Фінанси і Кредит», і Терра Банк збанкрутували.

«Інституційність», «процедури», «спадкоємність політик» – красиві та правильні терміни. Але політика й сприйняття центрального банку будь-якої країни багато в чому визначаються тим, хто його очолює.

На одній із перших зустрічей із п'ятьма «старими» заступниками Шевченко розкритикував політику і дії попередника. «Нацбанк робив усе неправильно» – не кращий посил для піднаглядних банкірів, які, звичайно ж, швидко дізналися і про зустріч, і про її зміст. Із п'яти заступників через два місяці залишилися двоє.

Що змінилося в НБУ за рік

Спершу про хороше. Нацбанк не змінив монетарну політику, яка залишилася передбачуваною. Аналітики, банкіри й бізнес, як і раніше, можуть точно прогнозувати рішення НБУ щодо облікової ставки. Не пішов назустріч колишнім власникам ПриватБанку, які намагаються відсудити банк у держави. Не став зволікати з реформою небанківського сектора – очищенням ринку від сумнівних фінансових і страхових компаній. Продовжив – хоча і з затримкою – впроваджувати нові нормативи (Net Stable Funding Ratio – перший новий норматив за три роки) і вимоги до капіталу. Відновив згорнуте на початку пандемії стрес-тестування банків.

Емісія? Є питання. Сам Шевченко заявляв, що проти «кількісного пом'якшення» (в Україні це евфемізм для масового, навіть безконтрольного друку грошей). Однак емісія була – тільки через рефінансування, тобто кредитування, банків НБУ за рік надрукував понад 76 млрд грн. Обсяги такого кредитування збільшилися в 12 разів – із 7 млрд до 83 млрд. Особливо сильно друкували в кінці 2020 року, коли Мінфіну потрібно було перекрити дефіцит бюджету. На допомогу прийшли держбанки, які на кредити від НБУ купили облігації внутрішньої держпозики.

Що ще? Нацбанк, нехай знехотя, але пішов назустріч банкам, які просили знизити вимоги до кредитних ризиків, а простіше кажучи, дати можливість кредитувати фінансово слабких позичальників грошима не акціонерів, а вкладників. Нацбанк знизив вимоги до оцінки ризиків муніципальних облігацій, кредитів держагентств (читай: Укравтодору), кредитів на «зелену» енергетику, кредитів великих бізнес-груп. У перспективі такі рішення можуть обернутися тим, з чим Шевченко під час вступу на посаду обіцяв боротися, – зростанням непрацюючих кредитів. Саме вони були причиною «банкопаду» 2014–2016 років, коли з ринку пішли понад 100 зі 182 банків.

Кадрові рішення. Восени 2020-го стало відомо про розбіжності між Шевченком і його першою заступницею Катериною Рожковою. Конфлікт швидко переріс у публічний – мало не вперше в історії НБУ відкрито ворогують дві перші особи. За дев'ять місяців вони так і не помирилися. Не допомогли й публічні окрики з Офісу президента.

Крім трьох заступників голови, за два перших місяці роботи Шевченка з НБУ пішли керівники дев'яти департаментів і управлінь. А в кінці червня 2021-го, якраз через рік після відставки Смолія, про відхід заявили понад десяток менеджерів – начальників департаментів і управлінь та їхніх заступників. Як вони це пояснюють? Нацбанк стає авторитарним. Керівництво втручається в роботу комітетів – читай: вказує зверху, що робити. До думки й позиції не дослухаються. Армійський підхід до менеджменту, загальноприйнятий в українських банках.

«Заміна колегіальності директивним прийняттям рішень, на нашу думку, є неприпустимою в роботі Національного банку України», – написав один із учасників конфлікту.

Це однозначно ризик для НБУ. Професійне судження, експертні дискусії, колегіальне прийняття рішень (не просто більшістю, а всіма учасниками) – у цьому напрямку рухаються центробанки в усьому світі. Це, як мінімум, допомагає швидко реагувати на кризи і несподіванки – банківський і фінансовий ринки постійно змінюються.

Відносини з міжнародними партнерами далекі від ідеалу. В риториці представників МВФ зазвучали побоювання, що Нацбанк втрачає незалежність.

Чи став Нацбанк більш залежним від влади – читай: від Офісу президента? У порівнянні з НБУ часів Гонтаревої, мабуть, так. З Нацбанком Смолія – важко порівнювати. Зрештою, в перші півроку 2020 року НБУ робив те, що публічно озвучував Зеленський.

Отже, які сталися зміни? Зростання рефінансування банків. Відгукування на їхні побажання. Менеджмент у стилі українського банкінгу. Як це резюмувати одним реченням? Нацбанк стає банкоцентричним. Або так: НБУ перетворюється на банк.

Але слово «банк» у назві НБУ – лише данина традиції. Функції і завдання Центробанку інші – забезпечення низької інфляції, фінансової стабільності, підтримка економічного зростання. Кредитування банків – лише одна з 30 його допоміжних функцій. Перегин у цей бік загрожує неприємними сюрпризами в усьому іншому.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Топ-100 приватних компаній | Кращі міста для бізнесу