Завдяки дії Угоди про асоціацію з ЄС за останні роки Європа стала головним торговельним партнером України. Яким чином цей напрямок експорту продовжує нарощувати обсяги попри величезні втрати під час війни.
У 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення українська економіка зазнала колосальних втрат – ВВП країни обвалився на понад 30%. А експорт товарів, за даними Держмитслужби, скоротився на 35% – до $44,2 млрд.
Проте обсяг експорту з України до ЄС продовжує зростати. Як повідомили в Мінекономіки, за попередніми оцінками відповідно до методології торгового балансу експорт товарів до Євросоюзу в 2022 році збільшився на 4,2% в порівнянні з експортом у 2021 році й досягнув $28 млрд. Це понад 63% від усього товарного експорту України.
Такий результат, зокрема, пояснюється тим, що після російського повномасштабного вторгнення, коли авіасполучення зі світом зупинилося, а морські порти виявилися заблокованими, Євросоюз став для України головним напрямком експорту та транзиту. Але це стало можливим виключно завдяки підтримці зі сторони наших європейських партнерів та великій євроінтеграційній роботі, яку Україна виконала в попередні роки.
Економічний вибір. Як Угода про асоціацію з ЄС відкрила Україні шлях на європейський ринок
Цілеспрямований рух України до європейського ринку триває багато років із часів підготовки й підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Варто згадати, що дві частини документа були підписані у березні й червні 2014 року.
У 2015 році ЄС в односторонньому порядку лібералізував торгівлю з Україною, проте сама угода набула чинності лише у вересні 2017-го. Цьому передували драматичні події Революції гідності, де українці вперше кров’ю заплатили за свій європейський вибір й зараз продовжують боротися за свої цінності й свободу, проте вже у повномасштабній війні.
Завдяки Угоді про асоціацію обʼєм експорту товарів з України до ЄС зріс із $12,6 млрд у 2015 році до $28 млрд у 2022-му
В економічній сфері Угода про асоціацію, а саме Поглиблена та Всеохоплююча Зона Вільної Торгівлі, відкрила шлях до суттєвого поліпшення умов торгівлі між Україною та ЄС. Йдеться про поетапне зменшення митних барʼєрів для більшості українських товарів. Крім того, угода передбачає зниження технічних барʼєрів шляхом гармонізації законодавства України та покращення вітчизняних стандартів виробництва до європейського рівня.
- За попередніми оцінками, завдяки Угоді про асоціацію обʼєм експорту товарів з України до ЄС зріс із $12,6 млрд у 2015 році до $28 млрд у 2022-му.
- Під час дії Угоди обсяг експорту з України до ЄС збільшувався стабільно, за винятком 2020 року, коли через обумовлені пандемією COVID-19 кризові явища показник знизився майже на 11% – до $17,9 млрд.
Після того, як 23 червня 2022 року лідери 27 країн–членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство, в ЄС розпочався новий, уже більш предметний, хоча і не менш складний, етап євроінтеграції України.
«Сьогодні ми більше не обмежені на рівні політики жодними тарифними обмеженнями з Євросоюзом. Ба більше, після отримання статусу кандидата парламент уже ухвалив фактично все необхідне ринкове законодавство в рамках виконання Угоди про асоціацію», – зазначила в інтерв’ю віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Вона додала, що тепер йдеться про повноцінну інтеграцію у внутрішній ринок ЄС, бо в України для цього вже є правова та інституційна база.
Рука допомоги. Які рішення підтримали український експорт до ЄС після початку повномасштабного вторгнення
В умовах війни підтримка бізнесу з України, українських експортерів є вкрай важливою, особливо для підтримки та відновлення зруйнованої війною економіки. Одним із ключових рішень, яке вплинуло на експортні можливості України, став Регламент Європейського Парламенту та Ради №2022/870 від 30 травня 2022 року, який запроваджує тимчасові заходи з лібералізації торгівлі між Україною та Євросоюзом до 5 червня 2023 року.
Цей документ передбачає скасування на один рік усіх мит і тарифних квот на експорт з України, що порівнюють з «економічним безвізом».
Як пояснює Яна Казьміна, керівниця юридичного бюро «ЕНЕЯ», лібералізація передбачає наступні важливі кроки:
- усі тарифи, встановлені зоною вільної торгівлі, які ще не були лібералізовані, припиняються. Це стосується промислової продукції, фруктів і овочів та переробленої сільгосппродукції, на які раніше були встановлені квоти;
- стягнення антидемпінгових мит на імпорт з України скасовується;
- загальні правила імпорту для товарів українського виробництва не застосовуються.
«Запровадження митної лібералізації без перебільшення можна вважати ключовим кроком з підтримки українського бізнесу, особливо в умовах повномасштабної війни», – коментує Казьміна.
Враховуючи логістичні виклики, які постали перед українськими аграріями, надання Україні таких торговельних преференцій допомогло вітчизняним виробникам та експортерам відносно швидко переорієнтувати ринки збуту, частково доєднатись до нових ланцюгів доданої вартості, а головне – продовжувати свою економічну діяльність.
Попри успіхи на європейському напрямку в 2022 році через повномасштабне російське вторгнення, в цілому експорт аграрної продукції з України скоротився на $4,3 млрд, або на 15,5%
Проте важливо зауважити, що попри успіхи на європейському напрямку в 2022 році через повномасштабне російське вторгнення, в цілому експорт аграрної продукції з України скоротився на $4,3 млрд, або на 15,5%. Таке суттєве скорочення обсягів експорту було спричинене і блокуванням портів, і знищенням виробничої інфраструктури внаслідок ракетних атак, і неможливістю зібрати врожай внаслідок окупації південних областей України, мінуванням полів чи знищенням врожаю та фактичним викраденням частини готової продукції чи зібраного раніше врожаю.
«Україна активно працює над стимулюванням запуску інструментів страхування військових ризиків. Хоча, це насправді стосується всього бізнесу, зокрема, через MIGA, Експортно-кредитні агенції в інших країнах тощо. Також розширено застосування інструментів ЕКА України щодо експортного та передекспортного страхування (кредитів банків за програмою «5–7–9»), запущено такі інструменти, як Nazovni для підтримки експортерів тощо.
Ми в Європейській Бізнес Асоціації, аби підтримати Україну та бізнес, зі свого боку також долучаємося до розвитку української економічної дипломатії. Адже бізнес не тільки продовжує працювати в Україні, підтримувати країну, але й шукає варіанти виходу на глобальні ринки, аби залишатись на плаву та розвиватись», – зазначає виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
Понад бар’єри. Чи є в Євросоюзі перепони для українського експорту і чому їх важливо подолати
Попри всебічне сприяння на політичному рівні конкурентне середовище для українських експортерів на ринку ЄС не є безхмарним.
- «Найперше, це складність процедур та тривалість виходу. Оскільки навіть за відсутності квот, мит – процес розуміння регуляторних механізмів виходу на глобальні полиці, пошук бізнес-партнерів за кордоном тощо потребують не тижня роботи.
- Друге – вихід на глобальні компанії, що готові співпрацювати з бізнесом з України (елементарний пошук потрібних контактів).
- Третє – питання логістики, адже наразі порти є майже повністю заблокованими, робота «зернового коридору» дуже сповільнилась, а сухопутне перевезення є і дорожчим, і часом тривалішим. І наостанок – необхідність додаткових фінансових стимулів, зокрема, від міжнародних партнерів», – перелічує найчастіші запитання експортерів виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
Разом із тим в Євросоюзі зʼявилися побоювання стосовно надмірного напливу української продукції, що, начебто, суперечить інтересам місцевих виробників.
«І в 2015–2016 роках, коли Європейський Союз увперше лібералізував торгівлю з нами, і зараз українські експортери зустріли певний опір зі сторони європейських виробників, особливо в аграрній сфері. Проте процес євроінтеграції України є неминучим. А тому й українським, і європейським виробникам необхідно буде навчитися взаємодіяти, шукати шляхи для вигідної співпраці, будувати нові ланцюги створення доданої вартості та спільно виходити на ринки третіх країн», – зазначає керівниця експертно-аналітичної групи із зовнішньоекономічної діяльності UBTA, Олександра Авраменко.
«Окремі країни ЄС занепокоєні зростанням обсягів експорту агропродукції з України й можливим продовженням дії митної лібералізації до закінчення воєнного стану. Але наявні економічні факти свідчать про неминуче скорочення як виробничого, так і експортного потенціалу аграрної галузі в 2023 році, й тому без допомоги європейських партнерів нам точно не обійтися», – продовжує Яна Казьміна.
- Так, за результатами 2022 року, обсяг виробництва сільгосппродукції скоротився на 30%, а посівні площі озимих під урожай у 2023-му сягають лише 70% від показників 2022 року.
- Вкрай складна ситуація очікується і з посівами ярих культур.
- Тобто, згідно з прогнозами, за обсягами виробництва зерна у 2023 році Україна може бути відкинута як мінімум на 10 років назад до рівня 43–45 млн тонн.
- Зокрема, відповідно до прогнозів Національного банку України, у 2023 році врожай зернових очікується близько 46 млн тонн, що на 15% менше, ніж у 2022 році.
Коментуючи цей прогноз, заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук попередив й про істотне розширення дефіциту торгівлі, що буде повʼязано як з урожаєм, так і з нижчою спроможністю внаслідок руйнування енергетичної інфраструктури й додатковим попитом на імпорт.
Тобто в такій складній ситуації українські експортери, вочевидь, потребуватимуть підтримки й після 2024 року, коли спливе термін наданих ЄС преференцій. «Митне спрощення в умовах війни, на жаль, залишається для галузі переважно реанімаційним інструментом, і його скасування або обмеження прискорить падіння аграрної галузі з усіма негативними соціально-економічними наслідками», – приходить до висновку Яна Казьміна. Тому, за словами експертів, для українських виробників дуже важливе продовження митної лібералізації, як мінімум, до закінчення дії воєнного стану і як максимум – до приєднання України до ЄС.
«Звісно, в Євросоюзі є багато скептиків та дуже активна, системна і подекуди ефективна антиукраїнська пропаганда (ініційована Росією). Але ми своїми змінами й добросовісним виконанням спільних з ЄС рішень скріплюємо нашу довіру. І зараз ми вже ведемо діалог з ЄС про те, щоб навіть ще до членства в ЄС Україна доєдналась до єдиного європейського ринку», – розповіла в інтерв’ю Ольга Стефанішина.
Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
