Найбільший у Центральній Європі приватний залізничний перевізник, чеська RegioJet, запустила рейси в Україну за декілька днів після вторгнення Росії в лютому 2022-го. Сьогодні компанія планує нові маршрути, інвестиції в українську залізницю та готова купувати українські вагони. Чому чеська компанія робить ставку на Україну та коли планує відновити прямий рейс Київ – Берлін, розповідає в інтервʼю Forbes власник RegioJet Радім Янчура
«У ЄС будь-хто може використовувати залізничну інфраструктуру, сплативши фіксований тариф», – каже Радім Янчура, засновник чеського приватного залізничного перевізника RegioJet. За цими правилами компанія працює в Чехії, Словаччині, Німеччині, Австрії і Польщі.
Конкурентне законодавство Європейського Союзу дозволило Янчурі перетворити студентський стартап у найбільшого залізничного перевізника в Центральній Європі. В Україні RegioJet співпрацює з державним монополістом – «Укрзалізницею». Після вступу України в ЄС ситуація може змінитись, і чеська компанія прагне закріпитись на українському ринку до того часу.
Україна поки займає лише 1% у бізнесі RegioJet, який торік перевіз 11 млн пасажирів. «До кінця 2024-го плануємо суттєво збільшити частку українського напрямку, пасажиропотік має зрости втричі – до 500 000 пасажирів на рік», – каже Янчура.
Як саме? В планах на цей рік – запустити новий рейс Прага – Чоп та отримати можливість заїзду власних поїздів до станції Мостиська-2 у Львівській області. Зараз потяг RegioJet приїздить до польського Перемишля, де пасажири пересідають з поїзда «Укрзалізниці». В наступному році компанія хоче запустити прямі рейси Київ – Берлін та Київ – Ганновер. Також у планах – інвестувати в українську залізницю – електрифікувати ділянку Чоп – Мукачево та побудувати пасажирську платформу й пішохідний міст на станції Мостиська-2.
Чому чеська компанія робить ставку на Україну, розповідає в інтервʼю Forbes власник RegioJet Радім Янчура.
Що являє собою RegioJet?
RegioJet – приватна компанія, яку я заснував, коли був студентом. Ми організовували поїздки чеських робітників до ЄС та Великої Британії. Пізніше придбали автобуси і зробили регулярні рейси, а вже потім розпочали залізничні перевезення.
Сьогодні Regiojet – це другий за величиною автобусний перевізник в Європі після Flixbus і найбільший приватний залізничний пасажирський перевізник у Центральній Європі. Ми маємо ліцензії на роботу в Чехії, Словаччині, Німеччині, Австрії і Польщі. Торік нашою компанією було перевезено 11 млн пасажирів.
Частину поїздів ми орендуємо у компаній з Німеччини та Австрії, також маємо власні нові поїзди та вагони.
Чому ви вирішили вийти на український ринок?
Ми провели маркетингове дослідження, яке показало, що щодня з Чехії до України відправляється 20–30 автобусів. Це 1000–1500 пасажирів. Але ми розуміємо, що поїздами подорожувати дешевше, комфортніше і швидше.
Планували розпочати рейси в Україну в червні 2022-го, але через повномасштабне російське вторгнення нам довелося прискоритися. Фактично ми почали на пів року раніше – в лютому. Тоді наша головна мета була – забезпечення евакуації українців та доставка гуманітарної допомоги.
Вже на другий день російського вторгнення зі мною звʼязався наш представник в Україні і повідомив, що росіяни просуваються в напрямку Києва, існує ризик оточення міста: потрібна їжа, одяг, медикаменти, а також евакуація людей.
Через пʼять днів ми відправили в Україну наш перший поїзд з 10 вагонів, завантажений гуманітарною допомогою. В польський Перемишль, який був тоді і залишається зараз воротами в Україну, в пасажирських вагонах привозили гуманітарну допомогу, а на зворотньому шляху вивозили людей.
Наші пасажирські поїзди їздили в напрямку України щодня, а вантажні вагони з гуманітарною допомогою – через день.
Як довго це тривало та скільки коштувало?
Наші витрати на організацію перевезення гуманітарної допомоги та евакуацію становили понад €2 млн. Це наша допомога Україні. Крім цього, ми першими в ЄС почали безплатно перевозити українців та задали тренд для інших європейських перевізників. Безкоштовно перевозили українських біженців до кінця серпня.
Зараз щодня до України курсує один наш поїзд. Він приїздить до Перемишля, де пасажири пересідають з поїзда «Укрзалізниці». УЗ отримує гроші з купленого квитка за частину маршруту, що проходить Україною. Ми отримуємо решту.
Поїзди їздять повністю заповненими, тому квитки необхідно купувати завчасно. Щоденне завантаження – від 300 до 500 пасажирів. У планах – додати ще один потяг і збільшити цей показник до 800 пасажирів. Ми бачимо великий попит і плануємо розширювати мережу в Україні за рахунок відкриття нових напрямків.
RegioJet планує розширювати мережу в Україні за рахунок відкриття нових напрямків Фото З власного архіву
Про нові інвестиції та нові маршрути Прага – Мукачево і Київ – Берлін
Які нові напрямки плануєте запустити?
RegioJet має найбільшу частку перевезень на популярному маршруті Прага – Кошице. Кошице – друге за величиною місто Словаччини, що знаходиться за 70 км від Ужгорода.
Хочемо продовжити цей маршрут до українського міста Чоп в Закарпатській області, а в перспективі – до Мукачево. Ми бачимо потенціал у перевезенні європейських туристів саме в Мукачево.
Коли плануєте запустити рейси в Чоп та Мукачево?
Вже в цьому році хочемо запустити новий поїзд до міста Чоп, наразі ми в процесі узгодження з «Укрзалізницею» графіків і умов.
З Мукачево ситуація дещо складніша. Головна перепона – ділянка колії Чоп – Мукачево не електрифікована: раніше вона мала контактну мережу, але згодом частину її розібрали. Це вузька європейська колія стандарту 1435 мм.
Сьогодні в Києві я мав багато зустрічей з представниками української влади та керівництвом УЗ. Ми готові за власні кошти електрифікувати цю ділянку.
Після закінчення війни, якщо проєкт буде реалізований, ми отримаємо новий популярний напрямок для туристів з Чехії та Словаччини. Своєю чергою Україна отримає туристичний потік, який позитивно впливатиме на економіку Закарпаття.
Відстань від Праги до Мукачева дозволяє організувати перевезення нічними поїздами. Тобто ви засинаєте в Празі, а прокидаєтесь вже в Мукачево – серці Закарпаття.
Яка вартість і строки реалізації проєкту?
Ми поки не маємо точних розрахунків. Чекаємо зелене світло від вашої влади та УЗ, щоб провести технічний аудит та визначити обсяги робіт, вартість інвестицій і строки реалізації.
Яка реакція «Укрзалізниці», уряду?
Ми знаходимо порозуміння і бачимо готовність конструктивно працювати над цим проєктом.
Цим маршрутом курсуватимуть ваші поїзди чи буде організована пересадка на поїзди УЗ, як це відбувається в Перемишлі?
До Мукачева будуть ходити наші поїзди, але на території України партнерським перевізником буде «Укрзалізниця». Одразу після вступу України до ЄС, ймовірно, ми зможемо самі оперувати цими поїздами, отримавши відповідну ліцензію. Так ми працюємо в усіх країнах Європейського Союзу. В ЄС будь-хто може отримати доступ до залізничної інфраструктури, сплативши фіксований тариф.
Також плануємо в Мукачево організувати базу обслуговування наших поїздів: клінінг, екіпірування, поточний ремонт тощо. Це створить нові робочі місця в Україні.
Чи потрібно Україні повністю переходити на європейську колію шириною 1435 мм?
Важливо створити залізничні хаби з європейською колією на українському боці кордону.
Мені відомо про плани України щодо відновлення європейської колії від Чопа до Ужгорода, яка була розібрана ще наприкінці 90-х. Зараз вже готова вся необхідна проєктна документація. Ми дуже зацікавлені у подовженні маршрутів наших поїздів до Ужгорода, оскільки це обласний центр Закарпатської області. Тому ми б хотіли бути першими з-поміж європейських компаній, чиї поїзди курсуватимуть в Ужгород.
Дуже цікавою ініціативою є будівництво європейської колії до Львова, цей проєкт анонсований та активно обговорюється. Однак успішним він буде лише у випадку подовження цієї колії до головного вокзалу Львова. В цьому випадку Львів стане ефективним хабом у сполученні України з іншими країнами ЄС.
Які ще напрямки плануєте запустити?
Працюємо з «Укрзалізницею» над можливістю заїзду наших поїздів до станції Мостиська-2 у Львівській області. Сподіваємося, вже в цьому році проєкт буде реалізований. Для цього необхідно добудувати пасажирську платформу та пішохідний міст. Ми готові побудувати це власним коштом.
У 2024-му плануємо в партнерстві з «Укрзалізницею» запустити рейси Київ – Берлін, а також Київ – Ганновер через Лейпциг і Дрезден. Наші очікування щодо цього проєкту дуже оптимістичні, оскільки в Німеччину їздить набагато більше українців, ніж у Чехію.
Історично поїзд з Києва до Берліну курсував до 2012-го і був дуже успішним. Але німецька залізниця свого часу виставила комерційні умови, які збільшили вартість проїзду поїзда територією Німеччини. Це зробило маршрут збитковим, і рейс був закритий.
У нас інша бізнес-модель, ніж у державних операторів, тому сподіваємося на досягнення взаємовигідної угоди з «Укрзалізницею». УЗ не треба буде ділитися доходом з польською та німецькою залізницями. Розподіл буде такий самий, як на маршруті до Праги. «Укрзалізниця» перевозить своїми поїздами пасажирів до кордону та отримує за це дохід, ми перехопимо пасажирів на кордоні та веземо їх далі. Пасажиру достатньо для всієї подорожі одного квитка.
Про бізнес-модель лоукост-перевізника та українські вагони
В чому полягає саме ваша бізнес-модель?
Ми лоукост-компанія, яка надає розширений сервіс пасажирам у вагонах. Наприклад, квиток зі Львова до Праги ми продаємо менш як за 1000 грн. Державна чеська залізниця такий самий квиток продає фактично вдвічі дорожче.
Дешеві квитки доповнюємо відмінним сервісом на борту. У нас немає окремого вагона-ресторану, але при цьому наші вагони – це ресторани. Ми пропонуємо пасажирам безплатно каву та питну воду.
Такий мікс дешевого квитка, високого сервісу та безкоштовних напоїв дозволяє максимально завантажувати наші рейси.
Щоб працювати з прийнятною рентабельністю, завантаженість має бути на рівні 90%. За минулий рік цей показник становив 85%.
Яка частка України у вашому бізнесі? Який план до кінця цього року та на 2024-й?
Зараз на ринок України припадає близько 1% нашого доходу. До кінця 2024-го плануємо суттєво збільшити цю частку, пасажиропотік має зрости втричі – до 500 000 пасажирів на рік.
Попит на послуги вашої компанії не в останню чергу повʼязаний з відсутністю авіасполучення. Як відновлення авіарейсів вплине на вашу діяльність в Україні?
Ймовірно, пасажирів з Києва стане менше. Проте, з іншого боку, чоловіки зможуть їздити за кордон, що може компенсувати падіння.
Але ми робимо ставку не на населення великих міст з добре розвиненими аеропортами, а на жителів малих міст.
Для жителів невеликих населених пунктів може бути набагато вигідніше і простіше сісти на поїзд і за день приїхати в Прагу, ніж спочатку їхати в Київ, а звідти летіти літаком.
Також ми розраховуємо на розвиток української економіки після закінчення війни, коли велика кількість людей (не тільки з великих міст) будуть подорожувати до ЄС з метою туризму та відпочинку.
Зараз переважна більшість наших пасажирів – це заробітчани. Чехія теж це проходила. Тепер більшість чехів використовують поїзди для подорожей і лише невеликий відсоток – для трудової міграції.
Чи плануєте займатися в Україні вантажними перевезеннями?
Ні, таких планів немає. У нас багато ще роботи в секторі пасажирських перевезень.
Автобусні перевезення?
Самостійно ми не плануємо здійснювати перевезення в Україні. Розглядаємо можливість співпраці з місцевими компаніями, щоб довозити пасажирів до залізничних станцій на наші рейси.
Ми бачимо майбутнє саме за залізничними перевезеннями. ЄС стимулює розвиток залізниці як найбільш екологічно чистого виду транспорту. Це актуально і для України, яка прагне стати членом Євросоюзу.
Чим Україна може бути цікава чеським компаніям? Що необхідно, щоб залучити інвестиції?
Найголовніше – це прозорість і безпечність ведення бізнесу. Необхідні реформи правоохоронних органів і судів. Ви повинні повністю викорінити корупцію, яка стримує ваш розвиток.
Після закінчення війни вам доведеться багато працювати, щоб повернути додому українців, які були вимушені виїхати, рятуючись від війни. Для цього важливо розвивати промисловість, будувати виробництва.
Україна має для цього все необхідне.
У Київ я приїхав у новому вагоні виробництва Крюківського вагонобудівного заводу. Він дуже високої якості, але українські стандарти трохи відрізняються від європейських.
У ЄС зараз бум на залізничні перевезення, і замовити нові вагони практично неможливо, треба ставати у чергу. Українські компанії, які будують та обслуговують залізничний рухомий склад, зараз мають унікальний шанс для виходу на європейський ринок. Єдине, що їм треба – освоїти європейські стандарти.
Я готовий замовити у ваших виробників 1000 таких вагонів, якщо вони будуть адаптовані до стандартів ЄС і коштуватимуть не більше €1 млн за одиницю.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
