30 травня детективи НАБУ провели обшуки у голови правління «Укрзалізниці» Євгена Лященка /Getty Images
Категорія
Компанії
Дата

Велика чистка «Укрзалізниці». НАБУ прийшло з обшуками до нового керівника УЗ Євгена Лященка. В чому справа?

2 хв читання

30 травня детективи НАБУ провели обшуки у голови правління «Укрзалізниці» Євгена Лященка Фото Getty Images

Другий тиждень НАБУ проводить обшуки в кабінетах керівництва «Укрзалізниці». 30 травня детективи завітали до нового керівника УЗ Євгена Лященка, 48. Деякі ЗМІ повідомили, що його можуть звільнити. Що відбувається з однією з найбільших державних компаній України.

Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?

Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!

30 травня детективи НАБУ провели обшуки у голови правління «Укрзалізниці» Євгена Лященка, розповів Forbes співрозмовник у правоохоронних органах на правах анонімності. Причина – справа щодо можливої корупції на закупівлях УЗ, каже співрозмовник.  

«Сьогодні особисто надав усі розʼяснення НАБУ, щодо можливих зловживань у закупівлях, — цитує пресслужба УЗ слова Лященка. – Хоча перевірки закупівель проводяться за той період, коли вони не входили до зони моєї відповідальності».  

Минулого тижня НАБУ та САП вже проводили обшуки в «Укрзалізниці» по цій справі у директора з економічної та інформаційної безпеки акціонерного товариства «Укрзалізниці» Едуарда Кріцина. Також 22–23 травня були затримані троє підозрюваних, серед яких заступник директора «Центру забезпечення виробництва» УЗ Олексій Онисимюк.  

Онисимюк нібито отримав хабаря у вигляді Toyota Camry вартістю 1,55 млн грн, йдеться у повідомлені НАБУ.

Історія з Toyota – це епізод великої справи НАБУ про корупцію в УЗ, каже редактор сайту «Наші гроші» Юрій Ніколов. «Поки ні Кріцин, ні Лященко не отримали підозри, але очевидно, що розслідування НАБУ в активній фазі», – каже він.

Як пише «Главком», сьогодні Наглядова рада (НР) УЗ планувала розглянути звільнення Лященка з посади. Проте незалежний член НР компанії, Анатолій Амелін в коментарі Forbes заперечив цю інформацію. «Нічого про це не чув», – каже він. «Кадрові зміни на УЗ поки не плануються», – підтверджує співрозмовник Forbes в Кабміні, близький до міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова.

Ляшенко очолив УЗ в березні 2023-го після раптової відставки Олександра Камишіна. Ляшенко і Камишін, виходці з бізнес-імперії Ріната Ахметова СКМ. З 2012 року Ляшенко працював фінансовим директором «Медіа Групи Україна», а з 1 липня 2014 року був призначений директором медіахолдингу. З жовтня 2021-го був призначений у правління УЗ. 

Кріцин теж прийшов в УЗ у 2021-му. До цього він керував Службою безпеки Україні (СБУ) в Дніпропетровській, Харківській та Херсонській областях.

«Камишін, Кріцин та Лященко майже одночасно прийшли в УЗ, це одна команда», – каже Ніколов.

Чому детективи НАБУ активізувались саме зараз? Корупція на закупівлях «Укрзалізниці» існувала завжди, але під час війни вони не зобовʼязанні проводити відкриті тендери, каже співрозмовник Forbes в Кабміні. «Це збільшує корупційні ризики», — каже він. Ніколов з «Наших грошей» з цим не погоджується. «УЗ публікує угоди в Prozorro постфактум і більшість закупівель ми бачимо, – каже Ніколов. – Вони дійсно намагаються викорінити велику корупцію з закупівель, але багато проблем досі лишається».

Серед яскравих прикладів боротьби з великою корупцією:

  • Прямий контракт із державною «Укрнафтою» на постачання газу за ціною, яка на 23% менша від поточної.
  • Прямі контракти з ExxonMobil та Orlen на постачання дизпального, що дозволило заощадити приблизно 10% на ціні палива, за оцінкою аналітика консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренко. 
  • Прямий контракт з державним «Енергоатомом» на постачання електроенергії, що, за даними УЗ зекономило компанії у 2022-му 4 млрд грн.   

«Ми взяли найбільші витрати і почали з ними працювати, дивитись, де ми можемо піти від монополій, схем, корупції, – каже топменеджер УЗ на умовах анонімності. – Це електроенергія, яка займає понад 30% витрат, дизель (понад 30%) та газ (6%)», – каже він.

«В УЗ багато проблем, але ми не можемо їх всі вирішити за один день», – додає він. У 2022-му УЗ отримала 10 млрд грн збитків за виторгу у 74,6 млрд грн. Фінплан на 2023 рік передбачає очікувані 20,2 млрд грн збитків за виторгу у 83,9 млрд грн, витрати – 107,9 млрд грн​. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд