Категорія: Компанії
Дата: 20 квітня 08:00

«Електрики може не бути чотири–шість годин на добу». Які сценарії відключень і як до них підготуватися. Інтервʼю з Олександром Харченком

Ігор Орел

Forbes

Володимир Федорін

Forbes

Уляна Букатюк

Forbes

Олександр Харченко: «Україна навряд чи пройде піки споживання в липні–серпні та взимку без обмежень» Фото Григорій Веприк

Україна у березні–квітні втратила 7 ГВт теплових і гідроелектростанцій через російські удари. Скільки буде відновлено до зими, коли почнуться відключення і наскільки тривалими вони будуть? Як державі запустити будівництво нових потужностей, а населенню – підготуватися до блекаутів? Докладний аналіз ситуації в енергетиці дав гість YouTube-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» – директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко

Про стан української енергетики після російських атак

Ситуація непроста, але керована. Ми втратили до 7 ГВт генерації та маємо пошкоджені обʼєкти розподілу електроенергії – підстанції та мережі. З відновленням підстанцій і мереж проблем не має бути. Йдуть поставки обладнання, оператор енергосистеми «Укренерго» розуміє, що треба робити.

З відновленням генерації ситуація складніша. «Укргідроенерго» втратило 35% потужності, або близько 1,5 ГВт. Не беруся прогнозувати, коли «Укргідроенерго» зможе повернути ці потужності, але вони активно над цим працюють.

Суттєві втрати у тепловій генерації – до 5,2 ГВт. Частина обладнання ТЕС знищена повністю, і його відновлення не має сенсу, а частина – пошкоджена і може бути відновлена до зими. За попередніми оцінками, до зими ми зможемо відновити 2 ГВт теплової генерації.

Про ризики відключень електрики взимку

Щоб Україна пройшла зиму без відключень або з мінімальними обмеженнями, мають бути виконані такі умови:

тепла зима;
відновлено максимум пошкодженої потужності;
максимальне навантаження атомних електростанцій;
наявність в ЄС надлишку енергії для її максимального імпорту у 2 ГВт.

Тому я в цьому питанні не є оптимістом. Україна навряд чи пройде піки споживання в липні–серпні та взимку без обмежень. Це помірковано-оптимістичний сценарій. За найгіршого сценарію доступ до електрики буде відсутній протягом чотирьох–шести годин на добу. Але апокаліпсису не буде.

Навіть зараз відключення в усій країні вже могли б відбуватися, якби не аварійні обмеження в Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях, викликані пошкодженням місцевих обʼєктів передачі електрики.

Про ризики відсутності опалення наступної зими

Удари РФ по місцевих ТЕЦ продовжуватимуться. Це практично неминучий сценарій. Але відновлювати опалювальні котли набагато простіше, швидше і дешевше, ніж відновлювати генератори і турбіни для виробництва електрики.

Загалом щодо тепла ситуація в Україні набагато краща, ніж щодо виробництва електрики. Виробництво тепла більш децентралізоване і наближене до споживача. Наприклад, у Києві, крім великих ТЕЦ, є понад 200 малих і середніх котельних.

Тому обережно припускаю, що з теплом взимку проблем не буде.

Про вартість відновлення генерації

Старі вугільні енергоблоки мають негативну вартість. Україна мала їх закрити за міжнародними зобовʼязаннями протягом наступних років. Важливіше – скільки коштує відновити здатність енергосистеми забезпечувати власних споживачів електрикою.

Через військові ризики ми не можемо відновлювати централізовану енергосистему, якою її будували в Радянському Союзі. Зараз нам треба будувати децентралізовану генерацію, максимально наближуючи її до споживача. Це мають бути невеликі електростанції. В Харкові, Одесі зараз будувати електростанцію потужністю понад 7 МВт немає сенсу. Це доволі великі обʼєкти, які неможливо фізично захистити, вони будуть знищені.

Тому в таких прифронтових регіонах треба будувати газопоршневу генерацію потужністю 1,5–2 МВт, яка одночасно може виробляти тепло й електрику. Такі електростанції мають відносно невеликі габарити – розміром з морський контейнер. Тому їх можна розпорошити по місту і приховати від ворога.

Харкову потрібно 100 МВт таких потужностей, щоб пройти наступну зиму. Вартість обладнання – $150 млн, встановлення – $100 млн. Проблема – у світі не так багато готового до встановлення подібного обладнання. Також буде досить складно знайти спеціалістів, які будуть готові приїхати в Харків. Це питання, яке треба вже зараз розв’язувати на всіх рівнях.

Хто має будувати таку генерацію? Місцева влада повинна створити спільне підприємство з місцевим теплокомуненерго та приватним інвестором. Муніципалітет – забезпечити земельні ділянки для таких обʼєктів, прискорене підключення та гарантувати купівлю енергії на довгостроковий період, приватний інвестор – дати гроші й обладнання.

Це найшвидший формат відбудови енергетики. Реалізація альтернативних варіантів займе три роки і більше.

У масштабах країни потреба – 2–2,5 ГВт нової децентралізованої, високоманеврової потужності. Це інвестиції у $3 млрд. В найкращому разі допомога від міжнародних партнерів становитиме $500–700 млн протягом декількох років. Решта – це гроші інвесторів і МФО, які треба залучати.

Про необхідні кроки, щоб запустити будівництво розподіленої генерації

Сьогодні жоден інвестор не буде інвестувати в розподілену генерацію в Україні через низку проблем.

Неринкова модель української енергетики, де ціни на електрику обмежені з різних боків.
Багатомільярдні борги на балансуючому ринку. Жоден інвестор не буде будувати маневрову електростанцію, якщо перші виплати за згенеровану електрику отримає через два роки. Жоден банк не видасть під такий проєкт кредит.
Відсутність довгострокових контрактів на викуп електроенергії з боку держави на ринку допоміжних послуг. Зараз максимальний контракт – один рік. Якщо розширити його до пʼяти років, то половина готових до реалізації в Україні проєктів energy storage запуститься.
Складна регуляція. 17 місяців займає оформлення документів, щоб побудувати невелику газопоршневу станцію. Україна має спростити доступ до землі, дозвільні процедури щодо підключення. Можливо скоротити цей термін до п’яти місяців.

Розвʼязання цих проблем має бути швидким. В іншому випадку до цієї зими в Україні буде збудовано від 0 до 80 МВт нових потужностей. Це ті проєкти, які зараз знаходяться на різних стадіях готовності і реалізуються за підтримки міжнародних партнерів.

Як підготуватися до відключень

Не завадить мати газовий, бензиновий чи дизельний генератор для приватного будинку та EcoFlow чи аналог – для жителів багатоквартирного будинку. Важливо також, щоб насоси багатоквартирного будинку, які постачають воду та тепло, були забезпечені генераторами. Це дасть змогу жителям отримувати воду і тепло навіть при нестачі електрики.

Як допомогти енергосистемі? Найбільш критичний час – у пікові години споживання. Вечірній пік – 19:00–22:00, ранковий – 6:30–9:00. У ці години бажано максимально зменшити споживання. В Україні – до 9 млн домогосподарств. Якщо кожне з них зменшить споживання на 2 кВт, це вже може допомогти уникнути дефіциту. 2 кВт – це виключений бойлер чи праска.

Щодо масштабних заходів енергоефективності – до зими навряд чи щось кардинально зміниться. Головна проблема – неринкові тарифи на електрику для населення, які не стимулюють економити.

Матеріали по темі