Росія одночасно вдарила ракетами та дронами по енергосистемі, провела кібератаку та інформаційну кампанію. Чому найбільша за час війни атака по енергетиці відбулася саме зараз, а не взимку, які наслідки втрати ДніпроГЕС, чи є це відповіддю на удари по російських НПЗ та чи продовжуватимуться подібні атаки? Бліц-інтервʼю з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком.
22 березня 151 російська ракета та беспілотники були націлені на теплоелектростанції ДТЕК, підстанції «Укренерго» та гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Українська енергосистема встояла, і до блекауту, який намагалися створити росіяни, далеко, каже Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. Чому Росія не змогла досягнути мети, чи могли росіяни зруйнувати дамбу ДніпроГЕС, коли буде відновлено енергопостачання, чи повʼязана атака з ударами по російських НПЗ та чи продовжуватимуться подібні атаки?
Бліц-інтервʼю Харченка скорочено та відредаговано для ясності.
Яка мета атак? Чому зараз, а не взимку, коли споживання електрики максимальне?
Це була найбільша і найпродуманіша атака на енергетику за весь час війни. Цілями були десятки енергетичних обʼєктів – практично вся генерація, крім атомної, та найважливіші підстанції. Але фактично уражено було набагато менше, завдяки ППО і фізичному захисту. Багато цінного обладнання вціліло.
Масштаб операції вимагав багато часу на підготовку. Вони накопичували ракети та дрони, аналізували минулорічні атаки, збирали інформацію про поточний стан енергосистеми і рівень захисту, який за цей час був збудований. Наслідки були б гіршими, якби атака відбулася взимку при мінусовій температурі. Чому цього тоді не сталося? Мабуть, не встигли підготуватись.
Чи може ця атака бути відповіддю на удари по російських НПЗ?
Підготовка цієї операції тривала набагато довше – на це пішли місяці. Від масованих атак по НПЗ пройшло не так багато часу. В інформаційній площині вони спробують подавати це як відповідь. Але це точно неправда.
Олександр Харченко: Це була найбільша і найпродуманіша атака на енергетику за весь час війни.
З огляду на що ви робите висновок, що ця атака була найпродуманішою?
До планування цієї операції були залучені не тільки військовослужбовці, але й розвідка, російські енергетики. З огляду на характер атаки, вони добре знали, де який захист ми збудували, й намагались його обійти. Стратегічне планування точно робили енергетики, з огляду на те, які саме цілі намагались вразити.
Одночасно з ракетною атакою відбувалася кібератака на енергоінфраструктуру, яка була відбита. Також вони провели інформаційну кампанію через ЗМІ та Telegram-канали. Наприклад, намагались розігнати паніку, що ДніпроГЕС зараз впаде і все затопить. Це абсолютний абсурд. Ракетами дамбу ГЕС зруйнувати практично неможливо.
Вони одночасно задіяли всі можливі інструменти, щоб завдати якомога більше шкоди.
Як Україна впоралась?
Метою Росії був блекаут. Його немає, і до нього далеко. Система встояла, вона зберегла керованість. Ми отримаємо аварійний імпорт від країн ЄС, що нас додатково зміцнить.
Так, є аварійні відключення в регіонах, на які був основний фокус атак. Дуже складна ситуація в Харкові, Одесі. Також є відключення на Полтавщині, Кіровоградщині, Сумщині.
Але одразу після атаки розпочалася робота щодо повернення енергопостачання.
Скільки піде часу на повернення енергопостачання?
До кінця дня енергоспоживання більшості споживачів буде відновлено. Решту буде підключено протягом доби, максимом півтори.
Минулої зими Росія намагалась розділити українську енергосистему на частини. Тактика змінилася?
Вони намагались зробити те ж саме – розділити лівий і правий береги та відокремити південні регіони. Також вони намагалися виокремити регіони, важливі для енергосистеми. Тобто щоб регіон, де є генерація, втратив звʼязок із регіоном, де є багато споживання. Але їм це не вдалося.
Ви сказали, що зруйнувати дамбу ДніпроГЕС ракетами неможливо. Чому вони тоді по ній вдарили?
Ймовірно, це був промах. Одним із влучань вони завдали шкоди машзалу. Але цілились, ймовірно, в розподільчі пристрої. Ця атака була сконцентрована перш за все на розподільчі пристрої, підстанції та теплові енергоблоки. Гребля навряд чи була ціллю.
Харченко: зруйнувати дамбу ДніпроГЕС ракетами неможливо.
Які наслідки для енергосистеми, якщо роботу ДніпроГЕС не вдасться швидко відновити?
Втрата маневрової потужності під час паводків – це неприємно. Зараз ГЕС могла б багато генерувати. Також можливий негативний вплив на іригацію південних регіонів. Але для енергосистеми це не критично.
Чи продовжуватимуться атаки на енергосистему найближчими місяцями?
Ймовірно, продовжаться. Поки у РФ будуть ракети, вони будуть ними бити. Тому публікація FT із посиланням на американських чиновників, які просять Україну не бити по російських НПЗ, виглядає вкрай абсурдно.
Нам важливо прискорити роботу з тим, щоб робити українську енергосистему більш децентралізованою. Відносно невелика газова установка на 100 МВт в Одесі чи Харкові дала би змогу обмежити масштаб відключень.
Публікація FT дивним чином співпала з цією атакою.
Це все частини пазлу. З одного боку, РФ намагається залякати Захід ескалацією, зростанням цін, а з іншого – проводить наймасштабнішу ракетну атаку. Але це вказує лише на те, що удари по НПЗ для них дуже болючі, і вони бояться продовження.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
