Українська теплова генерація зазнає регулярних російських атак. Частина регіонів уже стикнулась із відключеннями, решту вони чекають найближчими місяцями навіть без чергових обстрілів. Наскільки критична ситуація та які є варіанти
Останні 22 дні Росія наносить регулярні удари по українській енергетиці за допомогою дронів, ракет та навіть керованих бомб. Як результат – найбільший приватний енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова втратив 80% потужності, державні «Центренерго» – 100%, «Укргідроенерго» – 35%.
Одна з шести електростанцій ДТЕК зупинена надовго, решту компанія намагатиметься відновити до зими. «За нашим планом, ми збільшимо потужність майже в чотири рази від наявної, – розповів в інтервʼю Forbes СЕО ДТЕК Максим Тімченко на початку квітня. – Основні роботи будуть у квітні–травні, щоб ми встигли відновитися до літнього максимуму».
У держкомпанії «Центренерго» інший план. «[Відновлення ТЕС] без достатньої кількості ракет для протиповітряної оборони – це, мʼяко кажучи, марна справа», – сказав в ефірі «Голосу Америки» голова наглядової ради «Центренерго» Андрій Гота. 11 квітня російські ракети знищили Трипільску ТЕС компанії в Київській області, а перед цим – Зміївську ТЕС у Харківській області.
Чого чекати споживачам
За умови, що нових обстрілів більше не буде, взимку дефіцит може становити до 30%, за розрахунками Олександра Харченко, директора Центру досліджень енергетики. Відключення – базовий сценарій. «Поки не бачу сценарію, за якого ми їх уникнемо», – додає він.
Також відключення можливі в липні–серпні, коли споживання зростає через спеку, а атомні енергоблоки – в планових ремонтах. Влітку споживання коливається в межах 10-14 ГВт, взимку – 13-18 ГВт. Минулої зими атомні електростанції несли максимальне навантаження – близько 8 ГВт, решту забезпечували гідроелектростанції, ТЕС і ТЕЦ.
Масштабних відключень по всій країні наразі немає, за виключенням Харкова та Кривого Рогу, завдяки імпорту електрики й помірній погоді.
Більш песимістичний прогноз у колишньої в.о. міністра енергетики Ольги Буславець. За її оцінкою, вже в травні дефіцит складе 3 ГВт, оскільки частина блоків АЕС буде зупинена на плановий ремонт. Зараз у роботі сім із девʼяти блоків атомних електростанцій.
Щоб знизити вплив вимкнень на економіку, Буславець радить змінити підхід до черговості відключень – у першу чергу вимикати побутових споживачів, і лише потім – промисловість. Зараз промисловість вимикають у першу чергу.
Відключення – це базовий сценарій. Фото Getty Images
Як уникнути відключень? Краще підготуватись до літніх і зимових максимумів споживання Україна зможе за наявності достатньої кількості ППО та допомоги з обладнанням від міжнародних партнерів, каже Тімченко.
Ще одна опція – розширення можливостей для імпорту електрики й обʼєднання з європейським енергетичним ринком. «Керівництво країни має вже зараз говорити з європейцями, як збільшити можливості для імпорту до зими», – переконує керівниця проєкту ПРООН з відновлення критичної інфраструктури Лана Зеркаль.
Максимально можливий імпорт з ЄС зараз – 1700 МВт. Максимальна технічна можливість 2000 МВт, зазначає Харченко. Щоб імпорт був економічно доцільним під час дефіциту електрики, НКРЕКП планує з 1 травня скасувати обмеження ціни на електрику для бізнесу.
Рішення на майбутнє
Стратегічно Україна має рухатись до децентралізованої генерації. 200 малих електростанцій набагато важче зруйнувати, ніж 20 великих, сказав на брифінгу 4 квітня голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький. Йдеться про газотурбінні установки, електростанції на біомасі та системи накопичення енергії.
Щоб в Україні почали будувати такі станції, «Укренерго» планує до кінця року коштом запозичень сплатити генерації близько 19 млрд грн боргу на балансуючому ринку. Одночасно з цим уряд має ухвалити рішення, які зупинять зростання боргу споживачів перед «Укренерго», який становить 30 млрд грн.
«Через борги на балансуючому ринку виробник отримує плату за свою енергію через 14 місяців, – каже Зеркаль. – Який інвестор на це погодиться?». Тільки після розвʼязання боргового питання можна буде обговорювати варіанти стимулів від держави для реалізації таких проєктів, додає вона.
Проте, навіть якби проблеми боргів не було, а будівництво цих електростанцій почалось сьогодні, то енергосистемі вони допомогли б під час опалювального періоду 2026-2027 років. Строки будівництва малих електростанцій на біогазі чи газотурбінної установки потужністю 10 МВт – два-три роки. Будівництво систем накопичення енергії – один рік. «Щоб скоротити ці строки, уряд має максимально спростити дозвільні процедури», – пояснює Харченко.
Кудрицький з «Укренерго» радить бізнесу інвестувати у власну генерацію. Такі приклади є. Roshen, кондитерський дім «Вацак» і ОККО вже побудували газові установки для власного споживання. Газова установка на 1,3 МВт вартістю €725 000 повність закрила потреби олійноекстракційного заводу «Лан-Оіл», який належить групі ОККО. Строки будівництва такої станції – до чотирьох місяців.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
