Ключові тренди в fashion-індустрії вже трансформувалися та проросли. Cаме час передбачити, які інвестиції стануть поворотними й прибутковими
Нові мануфактури – важіль для українського фешен
Ключовий стопор для fashion бізнесу в Україні – відсутність власних мануфактур дизайнерських тканин. Подорожчання світової логістики плюс помітне скорочення обсягів світового виробництва тканин – і ось вже на другому році пандемії дизайнерським брендам України набагато складніше планувати випуск сезонних колекцій. Якщо налагодимо випуск українських тканин, зможемо, нарешті-таки, вирватися вперед і стати конкурентоспроможними в деяких сегментах світового фешен-бізнесу.
Тренд внутрішнього виробництва тканин уже підхопили інвестори. За останні два роки в Україні зʼявилися нові мануфактури пряжі, текстилю з традиційних тканин, виробництво екотканей. Маяки для нових виробництв – стабільне виробництво та тренди екоспоживання. Є в Україні цікаві кейси колаборацій аграріїв і фешен, коли, наприклад, конопляну тканину створюють у повному циклі з моменту вирощування коноплі до виготовлення сировини, нитки і готової тканини. Колаборації стали новим проривом там, де продаж може бути нерентабельним, наприклад на малих обсягах. Українські дизайнери/бренди вже співпрацюють із такими виробництвами безпосередньо, мінімізуючи ризики обох сторін.
На інноваціях і крос-індустріальних продуктах можна заробити
Виклики модного бізнесу відкрили поле для цілої низки інноваційних проектів. Яскравий приклад – ефективний сайзинг (визначення розміру). Ця ніша все ще відкрита й активно залучає інвестиції до різних стартапів у всьому світі. Вона має вирішити проблему величезної кількості відсотків online-повернень, повʼязаних із неправильним визначенням розміру. За даними Асоціації компаній онлайн-торгівлі, у США кожну третю покупку повертають.
Також ефективний сайзинг може збільшити частку індивідуальних замовлень ательє і дизайнерів. За час пандемії число замовлень індивідуальних ательє в світі виросло на третину. Клієнти знову хочуть купувати ексклюзивні одяг або аксесуари, особливо з елементами ручної роботи. З технологією ефективного сайзингу ательє може розраховувати якщо не на довічне обслуговування клієнта, то на значну концентрацію замовлень.
Утім, найбільші очікування інвесторів – від вкладень у нові технології виробництва матеріалів та одягу. З недавніх успішних розробок фешен-креатора – пуховик, надутий гелієм, за $10 000. Уже доступні куртки з підігрівом від сонячних елементів на капюшоні, тканини-хамелеони, матеріали, які щільно облягають шкіру, тканини-трансформери і зовсім не тканини, але одяг. Нові винаходи, як бачимо, вирішують і утилітарне, й естетичне завдання.
Всі технології поки що не розраховані на масове виробництво, в цій сфері ще формується «вибухова маса», потужна хвиля інвестицій і хайпу, яка винесе деяких учасників на найвищі позиції фешен-бізнесу.
У 2021 році боротьба буде продовжуватися і за інші неочевидні ніші в «технологічному» фешен. Причому технології зможуть підірвати будь-який сегмент. Наприклад, охолоджуючий ефект тканини принесе прибуток виробникам постільної білизни або новітні тактильні матеріали – виробникам іграшок. Як і раніше, існує величезний і стабільний запит на посилену вогнетривку форму пожежних і форму для військових, що робить їх невидимими для тепловізора.
Корпорації vs соло-бренди
Світові люкс-корпорації за час пандемії істотно виросли. Так, в 2021 році гендиректор холдингу LVMH Бернар Арно став найбагатшою людиною світу зі статками у $186,3 млрд, обігнавши навіть засновника Amazon Джеффа Безоса на $300 млн. Це найвища фінансова точка LVMH із моменту заснування. Таким чином, системний фешен-бізнес довів своє безумовне лідерство. У напрямку системного бізнесу в Україні просувається ціла низка компаній, наприклад Андре Тан, Goldi, VOVK та інші.
Натомість зміцнили свою популярність невеликі бренди й дизайнери, які добре працюють із соціальними мережами, впроваджують інновації в маркетингу і все більше змушені використовувати хайпові теми для просування. Тільки в Україні, за нашими даними, налічується понад 700 дизайнерів, що побудували свій бізнес в Instagram. Деякі з них досить успішно розвивають соло-бренд за допомогою соціальних мереж і власного шоу-руму. Ці дві тенденції й у подальшому будуть розвиватися, по суті, не перетинаючись.
Частина диджитал-пирога
Один із варіантів інвестицій у фешен-індустрії – пошук власного місця в новому ланцюжку поставок. Світові бренди тепер прекрасно справляються з інтернет-продажами, подолавши замішання на старті. Згідно зі звітом The state of fashion McKinsey, інтернет-продажі в системних фешен-компаніях у 2020 році зросли на 76%. Щоб витримати таке зростання, довелося багато в чому поміняти схему логістики, переміщаючи потужності й підрядників ближче до меж ринків збуту. До того ж провідні бренди зіткнулися під час кризи з банкрутствами своїх підрядників і хочуть диверсифікувати бізнес, дроблячи замовлення й розміщуючи їх на різних, тепер уже менших фабриках. Тут українські бізнеси, які роблять на прайват-лейбл замовлення великих брендів, просто зобовʼязані виграти.
Споживачі визначають нові ніші
Уже помітний тренд, але ще є вільною ніша – збільшення продажів спорт-шик і стильного, дорогого домашнього одягу. У zoom-епоху обсяги їхніх продажів зросли в рази. Приємний бонус для підприємця – легкість продажів в інтернеті, тому що цей товар найчастіше можна купити без примірки.
Ще однією новою нішею стала уніформа як обовʼязковий атрибут якісної упаковки сервісного бізнесу. До звичних замовників подібної продукції, таких як ресторани, готелі, автомобільні та авіакомпанії, тепер додалися численні кавʼярні, салони краси. І, що ще цікавіше, девелопери та програмісти. Одяг став атрибутом ідентифікації команд та інструментом зміцнення колективу в епоху розрізненості в хоум-офісах – корпоративні худі й футболки замовили всі, хто раніше не збирався. Змінився й запит до форми. Тепер замовники хочуть, щоб ескізи розробив фешен-дизайнер. Якщо бюджету на дорогого й іменитого дизайнера немає, то замовляють у молодих представників Z-generation. Що найчастіше навіть цікавіше. У той же час виробництво форми – це вигідний сегмент бізнесу, який складає, за моїми оцінками, до 35% доходу деяких вітчизняних фешен-брендів. І особливо хочеться відзначити кейс урбаністики, коли мер Києва замовив проект удосконалення службової форми для комунальної служби міста.
Потенціал українського фешен-ритейлу в офлайні
Ще одна вільна ніша для інвестування – мультибрендовий фешен-ритейл із професійними продажами й сервісом (підготовлені продавці-консультанти, хороша селекція та вивіска товару). Зараз багато експертів пророкують смерть «цегельному ритейлу», але він виживе після етапу трансформації. Адже любов до офлайн-шопінгу як процесу – вічна. І завжди будуть складні, такі, що потребують примірки, дизайнерські речі, які легше підібрати «вживу».
Існуючі бізнеси цього сегменту в Україні не покривають левової частки попиту. Як результат – на території своєї країни ми поки що програємо іноземним гравцям.
Замість резюме – модна індустрія точно впорається з нинішніми викликами. Поки що все важко і не дуже зрозуміло, але є хороша новина: нова фешен-реальність дає шанс усім. Головна умова – втримати швидкість. А темп впровадження нових інвестпроєктів вражає, і вже у найближче десятиліття ми побачимо, хто саме зміг заробити.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
