Категорія
Компанії
Дата

Принципи, які мають стати основою економіки України на десятиріччя після перемоги

Після війни Україні доведеться відновлювати інфраструктуру країни, але замість відбудови традиційних галузей, варто сфокусуватися на повній модернізації економіки, вважає Андрій Длігач

У березні 2021 році Кабмін ухвалив прогресивну Національну економічну стратегію України 2030, що стала компромісом між ліберальною стратегією, розробленою експертними командами і бізнесом, та соціальною орієнтованістю частини економічної команди влади.

Але війна вкотре показала крихкість економіки України і те, що в наступні роки нам потрібно буде, з одного боку, мілітаризувати економіку, а з іншого – забезпечити її стрімке зростання.

Це протиріччя посилюється тим, що ресурс пострадянської інфраструктури, ЖКГ, енергетики, металургії, хімії добігає свого природного кінця – і руйнування під час війни дає (як це не жахливо) можливість для того, щоб сконцентруватися не на відновленні, а на тотальній модернізації.

І якщо доводиться модернізувати інфраструктуру і традиційні галузі, то необхідно сконцентруватися на тотальній модернізації всієї української економіки.

Нова економічна стратегія має спиратися не стільки на досвід минулого (країн, яким вдалося відновитися після війни чи подвоїти ВВП за 10 років), скільки на проривні ідеї, які могли б становити цінність для всього світу. Разом із тим, мають бути дотримані й інші принципи, що дадуть змогу зробити стратегію ефективною. 

Візія Нової України

Воля. 

Найкраще місце для реалізації творчого потенціалу, втілення ідей і власного розвитку. Найпривабливіша країна економічних можливостей для інвестицій, інновацій, ведення бізнесу. Простір творення сенсів нового світу – від політики і суспільства до інновацій і економіки.

Сміливість. 

Країна, що кинула виклик і реалізує проривні ідеї в державному управлінні, науці, освіті, культурі, суспільстві, економіці. Антикрихка держава, готова до воєнних та інших глобальних викликів. Центр творення нової архітектури безпеки Світу.

Співдія. 

Держава з адаптивними інклюзивними інституціями, гетерархічно влаштована, зі зрілою прямою демократією, високим рівнем самостійності й самоврядування громад.

Людяність. 

Людиноцентрична сервісна цифрова держава. Українець бере на себе відповідальність, а держава надає можливості для економічної самостійності родини, її медичного забезпечення і освіти дітей. Держава бере на себе відповідальність за тих, хто не може про себе подбати.

Гідність. 

Держава – надійний партнер у світі і всередині країни. Країна, приваблива для талантів зі всього світу. Українець – не тільки народжений в Україні, а й людина з будь-якої країни світу, яка поділяє цінності та визнає себе українцем. 

Економіка такої країни передбачає стійке економічне зростання за рахунок інновацій, підприємництва, інвестицій, людського капіталу, розвитку експорту. За принципами:

  1. сервісна держава, яка гарантує захист прав і рівність можливостей; 
  2. ліберальна економіка; 
  3. пріоритет інноваційного зростання і розвитку людського капіталу; 
  4. інтегрованість у світові мережі створення цінності й забезпечення привабливості для інвесторів і талантів.

Але зазвичай необхідно домовлятися про суть термінів і конкретний зміст політик через вульгаризацію більшості термінів за період псевдореформ. 

Принципи нової економічної політики України на десятиріччя після перемоги.

Ефективна держава створює економічні можливості

  • Ефективне поєднання ліберального та інституційного підходів, у тому числі за рахунок створення гетерархічних (горизонтальних, менш ієрархізованих), децентралізованих, інклюзивних, адаптивних державних інституцій.
  • Зменшення частки держави в економіці за рахунок приватизації, дерегуляції (регуляторна гільйотина), скорочення співвідношення публічних фінансів до ВВП до 35%, стимулюючого зниження податків.
  • Приватизація, що залишає в державній власності обмежену кількість (до 10) державних підприємств.
  • Нульова толерантність до корупції.
  • Незалежність й ефективність АМКУ, ФДМУ, НАБУ, НАЗК та інших інституцій як основа антимонопольної й антиолігархічної політики.
  • Проведення збалансованої монетарної, фіскальної, бюджетної та боргової політик.
  • Незалежність НБУ. Пріоритети Національного банку – таргетування інфляції та стимулювання економічного розвитку. Створення умов для чесної конкуренції й кооперації бізнесу, залучення інвестицій і формування високого рівня довіри до держави. Рівні можливості для компаній різних масштабів і форм власності, а також індустрій, сфер, ринків. 

Безпечна держава

  • Ефективний розподіл видатків на оборону і ВПК. Створення умов для розробки і виробництва нових видів озброєння, кібернетичної безпеки.
  • Створення умов для участі в реалізації світової продовольчої безпеки.
  • Енергетична ефективність і незалежність. Україна – ключовий учасник Європейської енергетичної безпеки.
  • Недоторканість приватної власності, в тому числі на землю, ідеї й інші нематеріальні активи. 

Ліберальна інноваційна економіка, приваблива у світі

  • Державна політика максимальної лібералізації умов для розвитку підприємництва.
  • Інноваційна ліберальна проста й прозора податкова система.
  • Пріоритет державних інвестицій у науку і освіту (в тому числі й громадську).
  • Створення середовища, сприятливого для інновацій. Модернізація (в тому числі диджиталізація) економіки для забезпечення конкурентоспроможності на глобальному ринку.
  • Безбар’єрний рух капіталу й випереджальний розвиток (визнання) віртуальних активів.
  • Лібералізація зовнішньої торгівлі 

Добробут громадян і розвиток людського капіталу

  • Виграш конкуренції в світі за таланти, студентів, професіоналів і підприємців, у тому числі мігрантів.
  • Державні інвестиції в розвиток людського капіталу.
  • Забезпечення можливості українцям самостійно дбати про добробут родини (зокрема, пʼять рівнів пенсійного забезпечення, обов’язкове медичне страхування). Держава бере на себе відповідальність за тих, хто не може дбати про себе.
  • Вирішення демографічних викликів за рахунок зростання народжуваності та створення умов для повернення українців і імміграції талантів. 

Реалізовані можливості у світі

  • Суб’єктність країни у визначенні напрямів економічного розвитку.
  • Цілеспрямований рух до набуття членства в Європейському Союзі.
  • Стимулювання включення України в глобальні мережі створення цінності.
  • Середовище, сприятливе для розміщення штаб-квартир міжнародних інституцій та R&D офісів і виробництв глобальних компаній в Україні.
  • Забезпечення умов для реалізації проривних для світу економічних ідей і бізнес-моделей. 

Принциповим рішенням нової економічної політики стане також тотальна модернізація інфраструктури після війни, а не просто відновлення зруйнованої застарілої інфраструктури. І під «інфраструктурою» можна розуміти і сукупність патерналізму й інших застарілих цінностей.

«Розвиток» більше не може бути визначальним терміном для вектору української економіки.

Україна потребує модернізації, інноваційного і – на десятиріччя – експоненційного економічного зростання.

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]