Останні два роки Нацагентство із запобігання корупції самостійно визначало, які міжнародні компанії є «міжнародними спонсорами війни». У списку вже понад 50 транснаціональних компаній, які працюють в Україні та не припинили діяльність у Росії. Перелік різноманітний – від P&G та Leroy Merlin до Ліберійського судового реєстру. Кабмін вирішив відмовитися від списку. Ймовірна причина – ним були не задоволені міжнародні партнери, тож він створював чимало проблем українській владі. У чому проблема гучної ініціативи НАЗК?
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
20 березня Кабінет Міністрів повідомив про закритя реєстру «міжнародних спонсорів війни», який з літа 2022 року вело Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК). Інформацію з нього передадуть Міжвідомчій групі з питань реалізації державної санкційної політики. Користувачів зі сторінки «Міжнародні спонсори війни» переадресують на веб-сайт РНБО «Державний реєстр санкцій».
«Чи достатньо у НАЗК повноважень, щоб займатися санкційною політикою?» – одне з найпопулярніших запитань, яке ставили члени конкурсної комісії під час відбору нового голови агентства. Конкурс, де обирали нового очільника, проходив з 13 листопада 2023-го по 27 лютого 2024-го.
Це ж питання турбувало уряд і Офіс президента (ОП). Міжнародні партнери скаржаться на перелік компаній у межах проєкту «Спонсори війни», який веде НАЗК, казав наприкінці лютого в інтервʼю Forbes міністр юстиції Денис Малюська. «Логіка включення компаній до цього переліку незрозуміла», – стверджує Малюська.
Влітку 2022-го НАЗК вперше внесло пʼять грецьких судноплавних компаній до нещодавно створеного реєстру «Міжнародних спонсорів війни». На момент рішення Кабміну у ньому було рівно 50 компаній, серед яких відомі міжнародні корпорації – PepsiCo, Bonduelle, Nestle, Xiaomi тощо.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
