Один із найбільших операторів кабельного телебачення, Lanet, уже чотири місяці не транслює найпопулярніші українські канали. На початку травня 2021‑го провайдер відключив вітчизняний «телевізор»: СТБ, «Новий канал», ICTV, «Інтер», «1+1», «Україну» та інші популярні канали. За словами засновника Lanet Віктора Мазура, в кабельних мережах перегляд цих каналів займає 70%. Бойкот вимушений: найбільші медіагрупи в односторонньому порядку розірвали відносини з провайдером.
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Телегрупи покарали Lanet за недотримання незаконних понятійних домовленостей, каже Мазур, 59. На його думку, вони таким чином «виховують ринок». Він подав позови до суду і поскаржився в Антимонопольний комітет на змову чотирьох медіагруп – StarLightMedia Віктора Пінчука, «1+1» Ігоря Коломойського, «Інтер» Дмитра Фірташа і «Україна» Ріната Ахметова. У ці групи входить близько 30 каналів.
Бій, м’яко кажучи, нерівний. Виторг провайдера– щонайбільше 240 млн грн. Чистий дохід тільки трьох основних каналів StarLightMedia (СТБ, «Нового каналу» та ICTV) – на порядок більший (3,2 млрд грн у 2020 році).
Lanet – третій за кількістю абонентів (300 000) на ринку аналогового кабельного телебачення, свідчать розрахунки консалтингової компанії BIG DATA UA. У лідера, групи «Воля», – 900 000 абонентів, у Triolan – 350 000. Провайдери офіційно не розкривають кількість абонентів (роялті каналів прив’язані до кількості користувачів). Мазур називає набагато скромніші цифри – 120 000. За оцінкою BIG DATA UA, у 2020‑му кабельні мережі отримували з одного абонента в середньому 66,7 грн на місяць. Якщо спиратися на ці дані, торік Lanet отримав виторг від 96 млн грн до 240 млн грн.
У 2021‑му буде менше. Після відключення від Lanet найбільших медіагруп, за словами Мазура, від провайдера відмовилися 20% абонентів. За його оцінкою, до кінця року втрати можуть сягнути 50 млн грн.
Навіщо він розпочав війну зі своїми найбільшими постачальниками?
•••
Уродженець Київської області Мазур зайнявся бізнесом ще в 1990‑му. Разом із колегами з оборонного заводу «Квант» він започаткував мале підприємство ICS. На держпідприємстві він розробляв системи геолокації для авіаносців, а у своїй фірмі налагодив випуск супутникових антен. «Я мав мету – стати незалежним, набридло від дзвінка до дзвінка бути під наглядом КДБ», – розповідав Мазур в інтерв’ю YouTube‑каналу «Велика риба». Іншим засновником ICS був Олександр Кардаков, який відповідав за виробництво адаптерів для верстатів із ЧПК. Нині Кардаков – співвласник фонду «Октава Капітал».
Зароблене партнери вкладали у створення власного комп’ютера. Це було помилкою, визнає Мазур: потрібно було заробляти капітал на торгівлі, а не намагатися наздогнати глобальних конкурентів.
У 1994‑му у Мазура з Кардаковим стався конфлікт. Партнерство розпалося, і Мазур організував компанію «Ромсат», яка зайнялася постачанням телекомунікаційного обладнання. У 1998‑му компанія імпортувала для клієнта з Харкова дороге обладнання для кабельної мережі. Сталася криза, товар пів року пролежав на складі. Тоді Мазур вирішив будувати кабельну мережу самостійно. Оскільки обладнання було налаштоване на харківські частоти, будувати мережу компанія почала саме там. Перед наступною кризою, у 2008‑му, Мазур продав цей бізнес оператору «Воля».
Інфографіка Леонід Лукашенко
Власне Lanet з’явився в Києві в 2005‑му як локальна інтернет‑мережа у Святошинському районі. Назва – акронім Local Area NETwork («локальна мережа»). Lanet став полігоном для обладнання й рішень, якими торгував «Ромсат», згадує Мазур. «Інженерам було цікаво тестувати обладнання наживо»,– говорить співвласник і директор Lanet Мар’ян Івасюк, 44.
Член правління Інтернет асоціації України Олександр Глущенко живе у Святошинському районі і користується послугами Lanet із самого початку. «На відміну від «Волі» та «Укртелекому», у локальних мереж був безлімітний інтернет, – згадує Глущенко. – Вони давали швидкий доступ до ресурсу «Інфостор» із музикою і фільмами». У великих компаній був занадто повільний інтернет для завантажень із цього сайту. За словами Глущенка, фактор «Інфостора» й подібних йому ресурсів став однією з причин швидкого зростання локаль‑ них мереж. В Оболонському районі це був провайдер IpNet, у Дарницькому – FreeNet, Adamant, «НашНет».
У Lanet завжди був стабільний інтернет, бо від самого початку мережу будували правильно, говорить Глущенко. «У цьому була їхня відмінність від інших «піонернетів», які робили з абичого і абияк», – згадує він. Інженери Lanet забезпечили комутатори, що встановлювалися в під’їздах, блоками живлення, розповідає Івасюк. Устаткування могло автономно працювати більш як добу, навіть якщо в будинку вимикали електрику.
У 2008 році «Воля», яка надавала не лише інтернет‑доступ, а й кабельне телебачення, почала переводити своїх абонентів з аналогового на цифрове ТБ. Процес ішов нелегко, жителі, що залишилися без аналогового сигналу, були незадоволені. Lanet вирішив скористатися моментом і запустив своє кабельне ТБ. «Ми побачили можливість перехопити тих, хто хоче залишитися на аналоговому телебаченні»,– розповідає Івасюк.
Найбільшим гравцем на цьому ринку була «Воля». У 2007 році частку в компанії придбав американський фонд Providence Equity Partners (34,92% станом на 2020‑й). Суму інвестицій не оголошували, на ринку думали, що йшлося мінімум про $200 млн. Стало зрозуміло, що це бізнес, говорить колишній гендиректор Triolan Вадим Сидоренко.
Абонентами кабельного ТБ у 2009 році були, за даними Держстату, 3,5 млн українців. Виторг операторів дорівнював 1,3 млрд грн ($162,5 млн). Вони продавали пакети, які складалися з двох частин. До складу першої входили канали Eurosport, Discovery, Travel Channel, які за ретрансляцію свого контенту в кабельних мере‑ жах отримували роялті. До складу другої – українські ефірні канали, які віддавали свій контент кабельникам задарма, але й не платили за ретрансляцію – таке зобов’язання кабельників називалося «універсальною програмною послугою» (УПП). Вона поширювалася на канали провідних медіагруп. Це дозволяло виставляти мінімальні ціни на ТБ‑пакети.
Історія з безкоштовним ТБ закінчилася в 2017 році. До цього часу Нацрада з телебачення і радіомовлення фактично скасувавла УПП. Спочатку роялті були не‑ високі: «Україна», StarLightMedia та «1+1» просили за одного абонента менш як гривню на місяць, «Інтер» – близько трьох.
На перший погляд – нічого страшного. Проблема була в тому, що часи розквіту кабельного ТБ уже були позаду. З 2010 до 2016 року кількість абонентів скоротилася, за даними Держстату, з 3,5 млн до 2,5 млн. Частина залишилася на окупованих територіях, частина перейшла на «супутник» і ОТТ‑платформи на кшталт MEGOGO.
Впали й доходи з одного абонента – з $5 до $3 на місяць.
Нова модель не припала до смаку кабельним операторам. У січні 2017‑го абоненти одеських кабельних мереж залишилися без центральних телеканалів: оператори не хотіли ані платити за їхню трансляцію, ані підвищувати ціни. За рік історія повторилася в Києві. Оператор «Інформаційні технології» зупинив мовлення найбільших каналів, пославшись на надмір‑ не зростання цін, писали Liga та lb.ua. Представники StarLightMedia та «1+1» заявили тоді, що розрив відносин – їхня ініціатива.
Інфографіка Леонід Лукашенко
Мазур пояснює вчинок медіагруп помстою. Перед конфліктом чотири українські асоціації кабельників, одну з яких очолював власник «Інформаційних технологій», поскаржилися в Антимонопольний комітет на поведінку найбільших телегруп. «Розумієте, яка ситуація? Подає [скаргу] громадська організація, а карають її керівника, – обурюється Мазур. – Це неприпустима річ. Для того і створюється громадська організація, щоб захищати своїх членів». За тиждень після відключення телеканали повернулися в ефір «Інформаційних технологій». За словами Мазура, це сталося після того, як провайдер погодився підвищити роялті на 50%.
Активний учасник Інтернет асоціації України Мазур пишається тим, що його компанія брала участь в обох Майданах. Восени 2004‑го за завданням «помаранчевих» він зі співробітниками їздив на Харківщину моніторити другий тур президентських виборів. Революцію гідності Lanet підтримував не лише грошима. Компанія проклала оптоволоконний кабель до великого екрану на Майдані, звідки транслювали канал «Еспресо».
У 2014‑му директор Lanet Івасюк відключив від мережі російські канали. Мазур його підтримав, незважаючи на обурення абоненті. А 1 січня 2019 року провайдер припинив трансляцію телеканалу NewsOne за проросійські меседжі. Директор NewsOne Юрій Будяк звинуватив Мазура в заграванні з владою, мовляв, той діє за вказівкою Адміністрації президента.
Трохи більше як за місяць після відключення NewsOne у двір Мазура кинули гранату. Ніхто не постраждав, зловмисників не знайшли. Бізнесмен пов’язує це зі своїми діями проти NewsOne. Після цього Мазур обзавівся зброєю і певний час ходив з охороною. Пізніше суд зобов’язав Lanet повернути ретрансляцію NewsOne.
«Для Мазура принципи важливіші за прибуток», – говорить керівний партнер консалтингової групи ЕМС Анатолій Фроленков.
•••
У лютому 2021 року Lanet запустив акцію «Лютий Гіг»: пакет звичайною вартістю 199 грн на місяць продавався для нових абонентів за 33 грн. За словами Мазура, після початку акції йому почали телефонувати боси медіагруп з вимогою її припинити.
Телегрупи мають негласне правило: мінімальний пакет, у якому присутні їхні канали, не може коштувати дешевше 99 грн.
Мазур каже, що не знав про нього. Телегрупи не відповіли на запит Forbes, проте топменеджер однієї з них виклав їхню логіку на умовах анонімності. За його словами, мінімальні ціни встановлюються для того, щоб уникнути торгу з кабельниками. Інакше ті, хто страждає від демпінгу конкурентів, починають вибивати з телеканалів знижки. Мазур каже, що готовий дотримуватися умов, але конкуренти періодично їх порушують, проводячи акції з величезними знижками (Forbes не зміг знайти таких акцій).
Бізнесмен уперся. Акція «Лютий Гіг» закінчилася наприкінці лютого, а в березні медіагрупи повідомили Lanet про підвищення роялті. Коли компанія відмовилася платити більше, сповістили про розрив відносин. Коли четверо партнерів синхронно вчиняють однаково, це очевидна змова, каже Мазур.
Ціна конфлікту. Цього року компанія Віктора Мазура втратить 50 млн грн. Фото Олександр Чекменьов
Він подав до суду, поскаржився в Антимонопольний комітет і провів пресконференцію. «Ми дали Мазуру хороший привід для піару»,– говорить співрозмовник Forbes із провідної медіагрупи. Мовляв, той вирішив вийти з ситуації з політичними дивідендами. Мазур стверджує, що перевів конфлікт у публічну площину після того, як спроби домовитися не дали результату. «Спочатку ми хотіли, щоб від нас відчепилися, – каже він. – А тепер – справедливості». Олігархи, що володіють каналами, не повинні, на його переконання, тиснути на середній бізнес.
Справедливість коштує дорого. За оцінкою Мазура, до кінця року Lanet втратить 30–50 млн грн. Він розраховує компенсувати ці втрати через суд. Включати олігархічні канали назад у мережу Lanet він не має наміру. «Краще ми один раз перехворіємо, натомість не будемо сидіти на цьому гачку»,– говорить бізнесмен.
Що далі? Війна наблизить смерть кабельного телебачення, вважає ексгендиректор Triolan Сидоренко. Відключаючись від Lanet, глядачі йдуть не до інших кабельників, а в інтернет. За даними Індустріального телевізійного комітету, за 2020 рік кіль‑ кість абонентів кабельного ТБ зменшилася більш ніж на 50 000. Кількість користувачів ОТТ і IPTV у 2019– 2020 роках зросла з 700 000 до 1,6 млн, говорить директор BIG DATA UA Сергій Бойко.
Мазура це не надто бентежить. Lanet повертається до витоків – компанія робить упор на дротовий інтернет. У розвитку супутникового інтернету вона не бачить загрози: нова послуга коштує дорого, а її якість залежить від погоди. «Ці види зв’язку доповнюватимуть одне одного», – каже голова асоціації «Телекомунікаційна палата України» Тетяна Попова.
Lanet купуватиме і прокладатиме нові мережі, говорить Івасюк. Є куди зростати, дротовий інтернет в Україні, за даними Попової, охоплює максимум 75% домогосподарств. «Інтернет стає базовою послугою, як електрика»,– каже Івасюк.
Фішка Lanet – швидкість. За даними аналітичної компанії nPerf, у 2019–2020 роках компанія мала найшвидший інтернет у країні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
