Теорія великого посіву. Яку роль відіграють інновації в бізнесі, якому 10 000 років
Категорія
Компанії
Дата

Теорія великого посіву. Яку роль відіграють інновації в бізнесі, якому 10 000 років

Continental Farmers Group (CFG) поглинула збанкрутілу аграрну компанію «Мрія» і обробляє близько 200 000 га. Фото CFG

«Інновації – це необхідність. Якщо не інвестувати в розвиток, то з кожним роком ми відставатимемо», – каже Георг фон Нолкен, 43. У 2018 році він очолив Continental Farmers Group (CFG), яка поглинула збанкрутілу аграрну компанію «Мрія» і обробляє близько 200 000 га. Що інноваційного може бути у вирощуванні зернових?

Операційним директором CFG став у 2019 році Віталій Ставнічук, 48. Він стояв біля витоків системи управління агробізнесом DigitalAgriBusiness компанії «Кернел». На новому місці Ставнічук почав із формування R&D‑департаменту. Він перетягнув з «Кернела» Дмитра Зайцева, 31, і Олександра Дерев’янченка, 29, які очолили напрями точного землеробства і науки. За третій напрям – аналіз технологій – відповідає виходець з «Мрії» Юрій Піцик, 49. Блиском в очах ця трійця нагадує героїв американського серіалу «Теорія великого вибуху».

Левову частку часу R&D‑департамент витрачає на розв’язання нагальних проблем. Шукає і адаптує технології, які допоможуть знизити витрати, поліпшити якість і швидкість виробництва. Час, що залишився, – на пошук і винаходження проривних рішень.

«Донедавна нам вистачало такої структури, – каже Ставнічук, – але ми швидко розвиваємося». До кінця року в CFG з’явиться департамент інновацій із фокусом виключно на проривні ідеї. Керівник шукатиме українські та зарубіжні стартапи, рішення щодо декарбонізації і захисту рослин, вивчатиме мікробіологічні технології. «Здобувач повинен розумітися на техніці, технологічному процесі, сучасних дослідженнях і мати сильні менеджерські навички», – розповідає Ставнічук.

Агрохолдинги – першопрохідці в галузі інновацій, каже засновниця аналітичної компанії Agrohub Юлія Порошенко. Дрібніші сільгоспвиробники виходять з принципу «краще – ворог хорошого».

Кожен відділ усередині R&D‑департаменту працює автономно, каже Ставнічук. Інноваційні пропозиції, результати наукових досліджень та аналітика обговорюються на двох агротехнологічних радах. На першій, на початку посіву озимих, вирішують, які інновації впроваджувати у виробництво. На другій, після посіву, аналізують весь технологічний процес і планують дослідження на наступний рік.

«Журі» може завернути проєкт, якщо його слабко аргументовано. Наприклад, є пропозиція сіяти нішеві культури – нут чи олійний льон, розповідає Ставнічук. Оскільки компанія не планує їх використовувати в подальшому, цей проєкт відхиляється. В ідеї посіяти просо або сорго на Буковині шансів більше, оскільки вона допоможе краще використовувати землю в посушливому кліматі, де неможливо ефективно вирощувати основні культури CFG – пшеницю, ріпак, ячмінь, соняшник, сою, кукурудзу, картоплю. «Головне – логіка, тверезість та прагматичність ідеї», – каже Ставнічук.

Свої витрати на інновації CFG не розкриває. У кожної аграрної компанії – унікальна стратегія, індустріальних стандартів щодо витрат та очікуваного повернення інвестицій не існує, тому що на результат впливають сотні зовнішніх факторів, пояснює Порошенко. Аграрії витрачають на R&D від $5 до $50 на га, говорить гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон. «Агрохолдинги можуть витрачати більше, – каже він. – Вони отримують більш високу віддачу, ніж середні і невеликі фермери».

Завдання Зайцева – забезпечити максимальну врожайність і скоротити витрати. Він розвиває точне землеробство і не тільки впроваджує некласичну техніку (безпілотні трактори, дрони тощо), як більшість українських агрокомпаній, а й займається метеомоніторингом, агрохімією, роботою з неоднорідностями ґрунту, складає цифрові карти врожайності і прибутковості полів.

У жовтні Зайцев відзвітував про успіхи. Його відділ підвищив дохід з гектара на $165. Як йому це вдалося? По‑перше, CFG впровадила швидкісні сівалки вартістю $300 000, які розганяються до 20 км/год. Звичайні машини вдвічі повільніші. Вікно для посіву – дуже невелике. Зсув на кілька днів загрожує скороченням урожаю. Це нововведення дозволило заробляти на $20 більше.

Економіка знань. Співробітники CFG вимірюють вологість зерна, щоб визначити правильний час обмолоту. Фото CFG

Економіка знань. Співробітники CFG вимірюють вологість зерна, щоб визначити правильний час обмолоту. Фото CFG

По‑друге, більш точні обприскувачі менше витоптують рослини. Класичні обприскувачі знищують до 3% посіву. Ще $35 економії. По‑третє, аналіз ґрунту і точкове внесення рідких добрив дають ще $60 на гектар.

Четвертий напрям – робота зі щільністю ґрунту. За рік техніка може спресувати до 85% ділянки, що призводить до втрати до 30% врожаю. Агрономи аналізують твердість ґрунту за допомогою пентролога – електронного вимірювача, який проникає в землю на глибину понад 60 см. Отримані дані дозволяють адаптувати технологію обробки ґрунту для кожної ділянки і додати ще $50 до прибутковості гектара.

Загальну прибутковість гектара в компанії не розкривають. За даними Сластьона, цього року через високі ціни EBITDA агрокомпаній зросла з $250–350/га до $600–800.

Навчання – теж єпархія відділу точного землеробства. Технології не можна впроваджувати скопом, люди просто не встигають адаптуватися. «Інакше обов’язково будуть проблеми і не вийде насолодитися результатом», – говорить Зайцев. Будь‑який проєкт проходить кілька стадій: оптимізм, реалізм і перші труднощі, результат, розповідає він. Алгоритм роботи проговорюється із кожним співробітником, виконання перевіряється кілька разів, аби пройти точку неповернення. «Люди важко звикають до апгрейду, але повертатися назад нікого не змусиш», – каже Зайцев.

Аграрій потрібен людині тричі на день. Це особливе задоволення – спостерігати, як проростає насіння

Поки відділ точного землеробства впроваджує технічні рішення, відділ Олександра Дерев’янченка вивчає і випробовує нові сорти, створює оптимальні суміші добрив і засобів захисту, досліджує, як культури приживаються в різних кліматичних зонах, аналізує густоту посівів. «Іноді дорогі, розкручені добрива не спрацьовують, а дешевший адаптований аналог – ідеальний», – каже Дерев’янченко.

Цього року його відділ у лабораторних умовах вивчав понад 100 варіантів боротьби зі склеротиніозом, який знищує посіви соняшнику. Всі інновації тестуються в реальних умовах. У наукового відділу є два полігони на 200 га у двох кліматичних зонах, де розташовані 80% земельного банку компанії. Тест може тривати близько трьох років, каже Ставнічук. Розробку перевіряють кілька сезонів, щоб мінімізувати похибку через зовнішні фактори. Потім Дерев’янченко готує економічне обґрунтування проєкту, і якщо його окупність та ефективність влаштовують топменеджмент, проєкт масштабується на інші поля.

Заради великої мети – поліпшення врожайності – годиться будь‑яка, навіть найбожевільніша гіпотеза. «Навіть якщо логіка говорить, що ідея не має шансів, ніхто не знає, яка з ідей вистрілить»,– каже Дерев’янченко.

Дані, одержані розумною технікою, і результати роботи наукового відділу зберігаються в системі автоматизації та аналітики Cropio. Головний технолог Юрій Піцик аналізує динаміку показників, порівнює погодні умови сезонів, визначає технологічні й кліматичні чинники і робить висновок, що впливає на прибутковість поля і що потрібно відкоригувати.

У CFG три рівні проєктів. Операційні – стосуються виробничої діяльності. Проєкти другого рівня зачіпають роботу кількох підрозділів, третього – всю структуру компанії. Їх узгоджують топменеджери, а остаточне рішення за гендиректором.

Проєктів третього рівня в компанії чотири, каже Ставнічук. Перший – планування в системі агроуправління Cropio. Логіка схожа на систему управління земельним банком, реалізовану в «Кернелі» (DigitalAgriBusiness). У CFG прагнуть максимально оцифрувати всі процеси. У системі зібрано всі показники, які можуть вплинути на виробничий процес.

Другий – автоматизація закупівель, переміщення і списання ресурсів (від насіння й добрив до техніки). Третій – управління технікою (ремонт, експлуатація, планування).

Четвертий проєкт третього рівня – «логістичний Uber». Компанія планує оснастити 600 машин датчиками, які дозволять оператору бачити їхнє розташування і в разі необхідності залучати до роботи.

Сільське господарство – інноваційна галузь, що швидко розвивається, каже фон Нолкен. Тут є все: штучний інтелект, Big Data, супутникова аналітика. «Аграрій потрібен людині тричі на день, – захоплено розповідає фон Нолкен, який з трьох років мріяв бути фермером. – Це особливе задоволення – спостерігати, як на твоїх очах проростає насіння». 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"