Continental Farmers Group (CFG) поглинула збанкрутілу аграрну компанію «Мрія» і обробляє близько 200 000 га. Фото CFG
Категорія
Компанії
Дата

Теорія великого посіву. Яку роль відіграють інновації в бізнесі, якому 10 000 років

Continental Farmers Group (CFG) поглинула збанкрутілу аграрну компанію «Мрія» і обробляє близько 200 000 га. Фото CFG

«Інновації – це необхідність. Якщо не інвестувати в розвиток, то з кожним роком ми відставатимемо», – каже Георг фон Нолкен, 43. У 2018 році він очолив Continental Farmers Group (CFG), яка поглинула збанкрутілу аграрну компанію «Мрія» і обробляє близько 200 000 га. Що інноваційного може бути у вирощуванні зернових?

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Операційним директором CFG став у 2019 році Віталій Ставнічук, 48. Він стояв біля витоків системи управління агробізнесом DigitalAgriBusiness компанії «Кернел». На новому місці Ставнічук почав із формування R&D‑департаменту. Він перетягнув з «Кернела» Дмитра Зайцева, 31, і Олександра Дерев’янченка, 29, які очолили напрями точного землеробства і науки. За третій напрям – аналіз технологій – відповідає виходець з «Мрії» Юрій Піцик, 49. Блиском в очах ця трійця нагадує героїв американського серіалу «Теорія великого вибуху».

Левову частку часу R&D‑департамент витрачає на розв’язання нагальних проблем. Шукає і адаптує технології, які допоможуть знизити витрати, поліпшити якість і швидкість виробництва. Час, що залишився, – на пошук і винаходження проривних рішень.

«Донедавна нам вистачало такої структури, – каже Ставнічук, – але ми швидко розвиваємося». До кінця року в CFG з’явиться департамент інновацій із фокусом виключно на проривні ідеї. Керівник шукатиме українські та зарубіжні стартапи, рішення щодо декарбонізації і захисту рослин, вивчатиме мікробіологічні технології. «Здобувач повинен розумітися на техніці, технологічному процесі, сучасних дослідженнях і мати сильні менеджерські навички», – розповідає Ставнічук.

Агрохолдинги – першопрохідці в галузі інновацій, каже засновниця аналітичної компанії Agrohub Юлія Порошенко. Дрібніші сільгоспвиробники виходять з принципу «краще – ворог хорошого».

Кожен відділ усередині R&D‑департаменту працює автономно, каже Ставнічук. Інноваційні пропозиції, результати наукових досліджень та аналітика обговорюються на двох агротехнологічних радах. На першій, на початку посіву озимих, вирішують, які інновації впроваджувати у виробництво. На другій, після посіву, аналізують весь технологічний процес і планують дослідження на наступний рік.

«Журі» може завернути проєкт, якщо його слабко аргументовано. Наприклад, є пропозиція сіяти нішеві культури – нут чи олійний льон, розповідає Ставнічук. Оскільки компанія не планує їх використовувати в подальшому, цей проєкт відхиляється. В ідеї посіяти просо або сорго на Буковині шансів більше, оскільки вона допоможе краще використовувати землю в посушливому кліматі, де неможливо ефективно вирощувати основні культури CFG – пшеницю, ріпак, ячмінь, соняшник, сою, кукурудзу, картоплю. «Головне – логіка, тверезість та прагматичність ідеї», – каже Ставнічук.

Свої витрати на інновації CFG не розкриває. У кожної аграрної компанії – унікальна стратегія, індустріальних стандартів щодо витрат та очікуваного повернення інвестицій не існує, тому що на результат впливають сотні зовнішніх факторів, пояснює Порошенко. Аграрії витрачають на R&D від $5 до $50 на га, говорить гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон. «Агрохолдинги можуть витрачати більше, – каже він. – Вони отримують більш високу віддачу, ніж середні і невеликі фермери».

Завдання Зайцева – забезпечити максимальну врожайність і скоротити витрати. Він розвиває точне землеробство і не тільки впроваджує некласичну техніку (безпілотні трактори, дрони тощо), як більшість українських агрокомпаній, а й займається метеомоніторингом, агрохімією, роботою з неоднорідностями ґрунту, складає цифрові карти врожайності і прибутковості полів.

У жовтні Зайцев відзвітував про успіхи. Його відділ підвищив дохід з гектара на $165. Як йому це вдалося? По‑перше, CFG впровадила швидкісні сівалки вартістю $300 000, які розганяються до 20 км/год. Звичайні машини вдвічі повільніші. Вікно для посіву – дуже невелике. Зсув на кілька днів загрожує скороченням урожаю. Це нововведення дозволило заробляти на $20 більше.

Теорія великого посіву. Яку роль відіграють інновації в бізнесі, якому 10 000 років /Фото 1

Економіка знань. Співробітники CFG вимірюють вологість зерна, щоб визначити правильний час обмолоту. Фото CFG

По‑друге, більш точні обприскувачі менше витоптують рослини. Класичні обприскувачі знищують до 3% посіву. Ще $35 економії. По‑третє, аналіз ґрунту і точкове внесення рідких добрив дають ще $60 на гектар.

Четвертий напрям – робота зі щільністю ґрунту. За рік техніка може спресувати до 85% ділянки, що призводить до втрати до 30% врожаю. Агрономи аналізують твердість ґрунту за допомогою пентролога – електронного вимірювача, який проникає в землю на глибину понад 60 см. Отримані дані дозволяють адаптувати технологію обробки ґрунту для кожної ділянки і додати ще $50 до прибутковості гектара.

Загальну прибутковість гектара в компанії не розкривають. За даними Сластьона, цього року через високі ціни EBITDA агрокомпаній зросла з $250–350/га до $600–800.

Навчання – теж єпархія відділу точного землеробства. Технології не можна впроваджувати скопом, люди просто не встигають адаптуватися. «Інакше обов’язково будуть проблеми і не вийде насолодитися результатом», – говорить Зайцев. Будь‑який проєкт проходить кілька стадій: оптимізм, реалізм і перші труднощі, результат, розповідає він. Алгоритм роботи проговорюється із кожним співробітником, виконання перевіряється кілька разів, аби пройти точку неповернення. «Люди важко звикають до апгрейду, але повертатися назад нікого не змусиш», – каже Зайцев.

Аграрій потрібен людині тричі на день. Це особливе задоволення – спостерігати, як проростає насіння

Поки відділ точного землеробства впроваджує технічні рішення, відділ Олександра Дерев’янченка вивчає і випробовує нові сорти, створює оптимальні суміші добрив і засобів захисту, досліджує, як культури приживаються в різних кліматичних зонах, аналізує густоту посівів. «Іноді дорогі, розкручені добрива не спрацьовують, а дешевший адаптований аналог – ідеальний», – каже Дерев’янченко.

Цього року його відділ у лабораторних умовах вивчав понад 100 варіантів боротьби зі склеротиніозом, який знищує посіви соняшнику. Всі інновації тестуються в реальних умовах. У наукового відділу є два полігони на 200 га у двох кліматичних зонах, де розташовані 80% земельного банку компанії. Тест може тривати близько трьох років, каже Ставнічук. Розробку перевіряють кілька сезонів, щоб мінімізувати похибку через зовнішні фактори. Потім Дерев’янченко готує економічне обґрунтування проєкту, і якщо його окупність та ефективність влаштовують топменеджмент, проєкт масштабується на інші поля.

Заради великої мети – поліпшення врожайності – годиться будь‑яка, навіть найбожевільніша гіпотеза. «Навіть якщо логіка говорить, що ідея не має шансів, ніхто не знає, яка з ідей вистрілить»,– каже Дерев’янченко.

Дані, одержані розумною технікою, і результати роботи наукового відділу зберігаються в системі автоматизації та аналітики Cropio. Головний технолог Юрій Піцик аналізує динаміку показників, порівнює погодні умови сезонів, визначає технологічні й кліматичні чинники і робить висновок, що впливає на прибутковість поля і що потрібно відкоригувати.

У CFG три рівні проєктів. Операційні – стосуються виробничої діяльності. Проєкти другого рівня зачіпають роботу кількох підрозділів, третього – всю структуру компанії. Їх узгоджують топменеджери, а остаточне рішення за гендиректором.

Проєктів третього рівня в компанії чотири, каже Ставнічук. Перший – планування в системі агроуправління Cropio. Логіка схожа на систему управління земельним банком, реалізовану в «Кернелі» (DigitalAgriBusiness). У CFG прагнуть максимально оцифрувати всі процеси. У системі зібрано всі показники, які можуть вплинути на виробничий процес.

Другий – автоматизація закупівель, переміщення і списання ресурсів (від насіння й добрив до техніки). Третій – управління технікою (ремонт, експлуатація, планування).

Четвертий проєкт третього рівня – «логістичний Uber». Компанія планує оснастити 600 машин датчиками, які дозволять оператору бачити їхнє розташування і в разі необхідності залучати до роботи.

Сільське господарство – інноваційна галузь, що швидко розвивається, каже фон Нолкен. Тут є все: штучний інтелект, Big Data, супутникова аналітика. «Аграрій потрібен людині тричі на день, – захоплено розповідає фон Нолкен, який з трьох років мріяв бути фермером. – Це особливе задоволення – спостерігати, як на твоїх очах проростає насіння». 

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні