Категорія
Компанії
Дата

В Україні відкрили фінансову звітність. Що потрібно робити далі

Getty Images

Getty Images

28 травня Державна податкова служба вперше опублікувала фінансову звітність юридичних осіб у форматі відкритих даних. Тепер вона безкоштовно доступна кожному і вже почала з’являтися на основних сервісах аналізу контрагентів (Clarity Project, Опендатабот та інші). За оцінками BRDO, цією інформацією користуватимуться від 1 до 3 млн українців щомісяця. Чому це сталось, наскільки якісно розкриті дані та що потрібно робити далі?

Як це стало можливо?

В Україні ухвалено надзвичайно прогресивне законодавство щодо доступу до публічної інформації (ст. 10-1 Закону «Про доступ до публічної інформації»). Кожен державний орган зобов’язаний оприлюднювати наявну інформацію у форматі відкритих даних (open data). 

Це означає, що дані мають бути:

  • машиночитаними (на їх основі можна буде розробляти ІТ-продукти, аналітику даних і т. д.);
  • без обмежень щодо подальшого використання;
  • доступними безкоштовно і без реєстрації.

Закон про бухоблік також визначає, що фінансова звітність підприємств не є конфіденційною інформацією. Фінзвітність підприємств фактично є у ДПС і Держстату. 

Також має бути у Мін’юсту в складі ЄДР, але фактично її там немає через конфліктуючі норми законів «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» і «Про державну статистику». 

ДПС оприлюднила фінзвітність 432 000 підприємств саме у формі відкритих даних – близько третини від тих, що стоять на обліку. Дані ще до 200 000 юридичних осіб – платників єдиного податку є тільки у Держстату. Причини неоприлюднення фінзвітності інших підприємств поки що невідомі.

Матеріали по темі

Чому фінзвітність відкрили тільки зараз?

Є декілька факторів. 

По-перше, фінзвітність підприємств продається на чорному ринку даних. У пошуковій системі ви можете легко знайти сервіси, які продають ці дані або пропонують аналітику на їх основі. Ціна питання – близько 300 грн за один звіт. Таким чином, оприлюднення цієї інформації офіційно вбиває тіньовий ринок даних і джерело незаконного доходу для чиновників та посередників. 

По-друге, державні органи знаходили різні юридичні аргументи, щоби не публікувати дані (ДПС посилалася на Податковий Кодекс, а Держстат досі посилається на норми закону «Про державну статистику», які гарантують конфіденційність первинних статистичних даних).

Рік тому почалася адвокаційна кампанія щодо офіційного відкриття даних фінансової звітності. У ній беруть участь BRDO, Transparency International Ukraine, bihus info та інші. А спільнота OpenUp навіть подала позов до суду проти держорганів. 

Останньою краплею, що переконала ДПС опублікувати дані, стало внесення фінзвітності до переліку наборів відкритих даних Урядом (зміни до Постанови КМУ № 835).

Що це означає на практиці?

Якщо ви хотіли проаналізувати фінансові показники підприємства, у вас було дві опції:

  1. Писати листа підприємствам і просити надати дані (і, скоріш за все, нічого не отримати);
  2. Купувати дані на чорному ринку.

Тепер варіанти інші:

  1. Завантажити набір із data.gov.ua (якщо ви вмієте працювати з наборами даних);
  2. Скористатися легальними сервісами.

Уже за декілька днів дані у свої системи встигли інтегрувати такі сервіси, як Опендатабот, Clarity Project. Тепер, відкривши профіль юридичної особи, можна побачити дані її фінансової звітності. І це безкоштовно для користувачів.

Дані доступні як для підприємств, що є платниками податку на прибуток, так і для неприбуткових організацій. Тобто інформація оприлюднена як щодо ТОВ, так і щодо благодійних фондів, громадських організацій тощо.

Окрім доступності, машиночитані дані відкривають можливість робити аналіз масиву даних за різними критеріями та поєднувати з іншими наборами даних. Наприклад, можна аналізувати фінансові показники підприємств за індустріями, регіонами, засновниками тощо.

Чи якісна реалізація?

При оприлюдненні наборів даних класичною є ситуація, що якусь цінну інформацію державні органи «забувають» оприлюднити (наприклад, МВС не оприлюднює VIN-коди транспортних засобів і т. д.). Так сталось і цього разу.

  • В оприлюдненій фінансовій звітності відсутня інформація про кількість працівників та ім’я бухгалтера, який її склав.
  • Оприлюднені дані лише за 2020 рік, а за попередні – так і залишаються прихованими.
  • Оприлюднені дані щодо 428 000 підприємств, заразом на обліку в ДПС перебуває понад 1,6 млн.

Що треба відкривати далі?

Щодо фінзвітності, необхідно насамперед, аби податкова виправила недоліки: додала до набору дані про кількість працівників та оприлюднила звітність за попередні періоди.

А другим кроком необхідно, щоби Держстат виконав вимогу законів та Постанови КМУ № 835 і оприлюднив наявну у них фінзвітність.

За інформацією BRDO, Держстат не планує виконувати рішення Уряду про відкриття фінзвітності. Причини й аргументи, чому державні органи не хочуть відкривати дані, вже описані вище і для Держстату, на жаль, залишаються актуальними й досі.

Загалом Україна поступово відкриває все більше даних у машиночитаній формі. Близько трьох років тому я вперше дізнався про обов’язок органів публікувати відкриті дані, коли ми аналізували ІТ-ринок. Нам необхідно було оцінити кількість зареєстрованих в Україні компаній, які реально ведуть діяльність, а інформація з ЄДР та фінзвітність не були доступні у форматі відкритих даних. За цей час спільна адвокація активістів та експертів привела до того, що ці два набори бізнес-даних (головних, на мою думку) доступні у відкритому форматі.

Також триває робота з відкриття інших затребуваних наборів даних, як-от про рух громадського транспорту в реальному часі, даних Публічної кадастрової карти України тощо. Проте це лише початок. Оскільки далі має реалізовуватися принцип «відкритості за дизайном та за замовчуванням». Зрештою, майже всі дані, якими володіє держава, мають бути доступні громадськості у зручній цифровій формі. 

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків