Воювати ми також уміємо. Як Корбан хоче змінити "Цитрус" і що робитиме, якщо партнер не захоче "жити дружно"

Першого березня стало відомо, що бізнесмен із Дніпра Геннадій Корбан став співвласником «ЗТ-Інвест» — однієї з юросіб мережі електроніки "Цитрус", яка володіє доменом і торговою маркою мережі. Зараз у «Цитруса» 66 магазинів у 16 містах. Свою частку 50% продав один зі співвласників компанії Дмитро Зінченко. Другий засновник, Григорій Топал, як і раніше залишився співвласником .

Заснована в Одесі 20 років тому, мережа з весни 2020 року переживала корпоративний конфлікт. Зінченко звинуватив Топала у рейдерському захопленні його частки, причиною якого стало, за його словами, бажання нажитися. Як розповідав Зінченко в інтерв'ю виданню "Гордон," у серпні 2020 року партнер не захотів розділити з ним поруку з кредитів на 500 млн грн, а також виплачувати йому зарплату за кілька місяців за роботу на посаді СЕО мережі. У липні Зінченка не пропустили на робоче місце у головному офісі компанії.

Крапкою в корпоративному конфлікті могла б стати покупка частки в мережі Корбаном. Однак у "Цитрусі" заявили, що Корбан таємно придбав 50% в «ЗТ-Інвест» і компанія вже подала позов до суду про перегляд законності покупки. Згідно із заявою, придбання частки не дає можливості приймати рішення на підприємстві.

За словами Корбана, Топалу про угоду було відомо, той сам виходив на зв'язок і пропонував купити його частку.

Репортерка Forbes поговорила із Корбаном про те, навіщо йому "Цитрус" і що він робитиме, якщо другий партнер не захоче «жити дружно».

Навіщо і коли ви купили «Цитрус»?

Як інвестор, щоб розвивати компанію. Ми вели переговори з літа з обома партнерами. У них там щось коїлося певний час і вони обидва вийшли з пропозицією купити компанію. Або частину компанії. Упродовж усього цього часу йшли переговори. І ось ми практично щойно завершили угоду.

Ви плануєте викупити і частку Топала, іншого партнера?

Якщо йому буде незручно, звичайно викупимо.

Вас не бентежить наявність корпоративного конфлікту та неструктурованість цього бізнесу?

Ось якраз неструктурованість бентежить. А корпоративний конфлікт — ні. Я не думаю, що розумні люди, бізнесмени повинні доводити до такого стану компанію, яка посідає певну позицію на ринку, кредитується і працює з крупними публічними компаніями. Тому, природно, корпоративний конфлікт буде погашено.

А ось те, що компанія погано структурована, це правда. Тому ми зараз прийняли рішення про те, що ми переводимо юридичну адресу в місто Дніпро з Одеси. Тому що там ціла купа компаній. Одна займається орендою, інша — кредитами, третя — постачаннями внутрішніми, четверта — постачаннями зовнішніми, п'ята — ще чимось, шоста володіє торговими марками. Бог знає що!

І, природно, ми будемо спокійно структурувати компанію, коли переведемо юрадресу.

У чому суть корпоративного конфлікту і чому він виник?

Мені це відомо, звичайно. Але мені некоректно про це говорити.

Які ваші плани, крім структурування компанії?

Ми будемо розширювати присутність на ринку і будувати велику онлайн платформу.

А чому ви раптом вирішили зайнятися цим бізнесом? У вас же ніколи не було ритейлу?

У мене є ритейл. Ми торгуємо медичними товарами. У нас величезна мережа. Є партнер, який цим займається. Досвід ритейлу у нас є.

Ви саме до «Цитрусу» придивлялися чи розглядали й інші мережі?

Так, розглядали мережі. Просто у «Цитруса» не так багато конкурентів у галузі. По суті справи один-два. Єдиний серйозний конкурент — компанія "Алло", до речі, теж з Дніпра. Будемо боротися за частку на ринку. Плюс онлайн-торгівля має велику перспективу в майбутньому.

А можете назвати ціну за яку купили?

Не можу, пізніше. Це ринкова ціна. Це ж було ринкове поглинання. Тут немає примусового моменту. Люди вийшли з пропозицією. Поторгувалися. Так, безумовно, через те, що є конфлікт, компанія потерпає. Через те, що не структурована, також.

Плюс у компанії величезний кредитний портфель, більше 200-300 мільйонів гривень, з яким потрібно розбиратися. Тому що частина грошей, у тому числі кредитних коштів, явно витрачалися не за призначенням.

Це як?

На якісь потреби засновників.

Це типова історія для України ...

Так, типова. Але для цього кошти потрібно виплачувати у вигляді дивідендів, а не якихось завуальованих платежів. Якщо вже будувати крупну публічну компанію, її потрібно будувати за всіма правилами, за всіма законами ринку. Якщо акціонери хочуть отримати прибуток, вони повинні його отримувати з офіційних дивідендів, а не у вигляді покупок або ще там чогось.

А якщо другий акціонер не погодиться з вашими змінами?

Ви задаєте риторичне питання. Я сподіваюся, що акціонери, які залишилися, розсудливі люди. І буде згубно для компанії, для бізнесу, якщо вони затіють якийсь конфлікт. Ми договороспроможні люди. Але воювати також уміємо.