Категорія
Інновації
Дата

Чи варто ставати резидентом «Дія.City» виключно заради бронювання ІТ-спеціалістів? Розповідає юрист Максим Носарев

4 хв читання

«Дія.City» бронювання мобілізація айті /з особистого архіву

Засновник юридичної компанії TRETTEN LAWYERS Максим Носарев. Фото з особистого архіву

Деякі IT-компанії почали розглядати резидентство в «Дія.City» виключно через можливість забронювати своїх співробітників. Засновник юридичної компанії TRETTEN LAWYERS Максим Носарев розповідає, чи варто вступати в цей спеціальний податковий режим для айтівців виключно з такою ціллю, чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання і які можуть виникнути нюанси

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

Після прийняття закону №3633-IX від 11 квітня 2024 року про посилення мобілізації українські ІТ-компанії почали набувати резидентство в «Дія.City», щоб отримати через нього бронювання для співробітників. Такий механізм передбачений цим спеціальним податковим режимом для айтівців. За неповних п’ять місяців резидентами «Дія.City» стали 396 компаній, згідно з даними відкритого реєстру. В середньому це 99 компаній за «математичний» місяць. 

Але перед вступом у «Дія.City» компаніям необхідно врахувати деякі нюанси. Почнемо з відповідей на головні питання:

  • Чи можливо ІТ-компаніям забронювати співробітників через «Дія.City»? – Так. Це фактично єдиний реальний спосіб розпочати процес бронювання для більшості ІТ-компаній.
  • Чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання? – Ні. 

В яких же випадках бронюватися через «Дія.City» варто, а в яких ні? 

Як працює бронювання та чому саме «Дія.City»

Щоб забронювати співробітників, згідно з постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року компанії необхідно отримати статус «критично значущої». Його надає обласна військова адміністрація або профільне міністерство. Та як правило, ці відомства не визнають «критичними» ІТ-компанії. 

«Дія.City» пропонує більш реальні перспективи. Для отримання «критичності» компанія повинна відповідати мінімум трьом критеріям з семи. Один так і звучить – «Резидент «Дія.City». Тобто, набуття резидентства в «Дія.City» автоматично зараховує компанії перший критерій.

Другий критерій – мінімальна зарплата штатного співробітника за повний квартал має бути не менша, ніж аналогічна по певній індустрії та в певній місцевості. В «Дія.City» зарплата має бути мінімум €1200 на місяць.

Третій критерій – відсутність заборгованості по ЄСВ. Можна подаватись на «критичність» до Мінцифри. І резиденти «Дія.City» «критичність» переважно отримують, а після цього можна подаватися на бронювання.

Та є нюанси, про які не всі знають:

  1. Бронювати можна лише найманих працівників – ФОПів і гіг-контрактників забронювати не можна.
  2. Бронювати можна лише працівників з актуальними військово-обліковими документами. Всі мають пройти процедуру оновлення даних згідно з новим законом про мобілізацію.
  3. Компанія має право забронювати лише 50% від кількості штатних працівників-військовозобовʼязаних. Якщо в компанії офіційно працює 100 людей, ви маєте право забронювати не більше 50 з них. А для решти 50 компанія зобовʼязана вести військовий облік і забезпечити явку в ТЦК.
  4. Гарантій немає. У бронюванні можуть відмовити чи навіть не розглянути заявку – вона може просто осісти у когось в кабінеті. Тому що терміни прописані, а відповідальність чиновників за їхнє порушення – ні.

У що всі ці нюанси можуть обернутися на практиці. 

П’ять кроків компанії до бронювання через «Дія.City» (і що може піти не так):

  1. Сформувати перелік офіційно працевлаштованих людей, яких хоче забронювати.
  2. Зʼясувати, чи згодні вони претендувати на бронювання.
  3. Перевірити військово-облікові документи у тих, хто погодився, або подбати про їхнє набуття.
  4. Сформувати остаточний перелік тих, хто готовий і має всі документи. Коли сформували – лишилось підрахувати їхню кількість і…
  5. …виконати умову 50% на 50%: на кожного військовозобовʼязаного, якого бронюємо, мусимо мати в штаті ще одного військовозобовʼязаного, якому у бронюванні відмовляємо. 

Тому ІТ-компанії шукають співробітників, які навчаються в аспірантурі, мають трьох дітей, опікунство чи інвалідність – тобто відстрочку від призову. В підсумку зі 100 співробітників можемо подати на бронювання три-чотири людини.

Чи варто йти в «Дія.City» виключно через бронювання 

«Дія.City» як спеціальний режим для айтівців має чимало переваг. Щоб зрозуміти, чи варто компанії ставати на цей шлях, треба уявити її життя в умовах резидентства. 

Людей, яких ви хочете забронювати, та їх «пари» потрібно буде офіційно оформити в штат, якщо до цього вони були ФОПами або працювали через гіг-контракти. 

Тим часом Україна інтегрується в ЄС – незабаром це унеможливить існування в межах законодавчого поля компаній, укомплектованих ФОПами. Компанії, які це розуміють, обирають резидентство в «Дія.City» як оптимальний режим для переструктурування свого бізнесу. Можливість забронювати працівників не є для них основним мотивом до вступу, хоча й буде плюсом. 

Буває і навпаки, коли бронювання – єдиний мотив. Наприклад, один з випадків, коли команда з п’яти людей хоче скооперуватися з друзями, створити юрособу, перевести на неї контракти, вступити в «Дія.City» та отримати бронювання для дев’яти людей. Формально це можливо, але на практиці може обернутися провалом. 

Наприклад, така «компанія» хоче забронювати по дві людини з команд – їм потрібно знайти ще стільки ж людей до пари, перевести всіх з ФОП у штат. Якщо вони отримують резидентство в «Дія.City», мають забезпечити 90% ІТ-доходу, вести належно бухгалтерський облік та юридичний супровід, бо це вже не ФОП з п’яти співробітниками, а зареєстрована юрособа.

Навіть якщо вони отримають бронювання, що ж далі. А раптом в однієї з команд зникнуть контракти та, відповідно, ІТ-дохід. Створена структура перестане відповідати вимогам до резидента в «Дія.City» – доведеться виходити або виженуть, бо юрособа не пройшла аудит.

І що з того? А те, що їм донарахують податки з моменту, з якого вони перестали відповідати критеріям. Якщо на фонд оплати праці резидент витрачав 6,5% (5% ПДФО + 1,5% військовий збір), тепер він платитиме по повній ставці – 41,5%, нараховані заднім числом. А спеціалісти, які отримали бронювання, його втрачають. 

У підсумку – резидентство в «Дія.City» не гарантує бронювання, натомість може вилитись в неочікуване податкове навантаження. Тому спочатку вирішіть, чи готові ви до «Дія.City».

Якщо компанія усвідомлює правила цього режиму і погоджується на них – вступати варто. Для таких компаній «Дія.City» може стати стратегічно правильною системою координат, а бронювання – однією з переваг.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
Четвертий випуск 2025 року вже у передпродажу

Замовляйте з безкоштовною доставкою по Україні