Дія City допомагає IT економити на податках, але має суворі критерії відбору. Як стати її резидентом

Які податкові вигоди і ризики створює Дія City для бізнесу

15 липня Верховна Рада прийняла Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки». Він вводить спеціальний режим Дія City, яким зможуть користуватися українські компанії, що працюють в IT і відповідають кільком критеріям.

Податковий блок режиму встановлено окремим законопроєктом №5376, який прийнято в першому читанні і, як очікується, буде проголосовано на початку осені.

Основні блоки, які допоможуть зрозуміти його суть і доцільність/недоцільність використання Дія City у вашому бізнесі.

У чому інтерес Дія City для бізнесу

Головна вигода – це легальна податкова економія, а саме:

- ПДФО на зарплату працівників і винагороду ГІГ-контрактерів компанії – резидента Дія City – 5% замість стандартних 18%;

- ЄСВ на зарплату працівників і винагороду ГІГ-контрактерів резидента Дія City – 22%, які застосовуються до мінімальної заробітної плати (а не до фактичного розміру виплат).

У цифрах ця податкова економія виражається так. Припустімо, що в компанії 30 IT-фахівців із річним фондом оплати праці 10 млн грн. У цьому випадку різниця загального податкового режиму з Дія City складе:

- податок на виведений капітал (далі – ПНВК) за ставкою 9% замість податку на прибуток 18%.

Цей режим вимагає додаткових пояснень. Перше – при входженні в Дія City його можна обрати за бажанням, а можна залишити сплату податку на прибуток на загальних підставах у розмірі 18%. Для IT-галузі можливість такого вибору на користь сплати податку на прибуток була ключовою.

Це пов'язано з тим, що виплати на користь ФОПів прирівнюються ПНВК до виплати дивідендів з оподаткуванням за ставкою 9%. ПНВК зажадає повністю/частково відмовитися від роботи з підприємцями на користь працевлаштування IT-фахівців як працівників або укладення з ними ГІГ-контрактів. Саме на це і спрямований ПНВК, інакше доведеться нести додаткове податкове навантаження в розмірі 9% від розміру виплат на користь підприємців.

IT-ринок в Україні в основному побудований через роботу з програмістами-підприємцями, і відмовлятися від цієї моделі готові не всі. Тому значна частка ринку вибере режим Дія City зі сплатою 18% податку на прибуток, без обмежень на виплату винагороди на користь підприємців.

Якщо перебудувати модель роботи під найманих працівників або ГІГ-контрактерів, то в Україні можна буде отримати податок на прибуток, який можна порівняти з ліберальними податковими режимами європейських країн.

Наприклад, для розміщення компаній з IT-сфери часто обирають Угорщину через ліберальну ставку корпоративного податку в розмірі 9%. Або Мальту, яка дозволяє добитися ефективної ставки з податку на прибуток у розмірі 5%. Розглядають Естонію з її податком на виведений капітал.

Тепер ліберальний податковий режим можна отримати і в Україні при більш простому банківському комплаєнсі у порівнянні з Європою.

Дія City передбачає й інші податкові послаблення для резидентів:

• звільнення від ПДФО операцій з отримання дивідендів;
• звільнення від ПДФО інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав або акцій.

«Сир бачу. А де мишоловка?»

Є нюанси, з якими доведеться рахуватися:

- щоб увійти в режим Дія City і залишатися в ньому, потрібно буде відповідати критеріям за середнім заробітком, чисельності працівників/ГІГ-контрактерів;

- компанія-резидент повинна щорічно підтверджувати із залученням аудиторів свою відповідність критеріям Дія City;

- компанію може бути виключено з режиму Дія City.

Одне із завдань Дія City – легалізувати IT-ринок України, який у значній частині працює через підприємців. Оцінити, скільки IT-фахівців прив'язано до конкретної компанії, щоб розуміти розмір її реальних доходів, які тепер спочатку зайдуть на компанію, а потім будуть розподілені на працівників і ГІГ-контрактерів.

Це дозволить державі аллоціювати в Україну частину прибутку, яку зараз залишають на іноземних компаніях, за правилами контролю трансфертного ціноутворення або шляхом застосування 30%-ного збільшення об'єкта з податку на прибуток.

Законодавство вже надало податковій службі інструменти для таких дій. Тому при структуруванні через Дія City треба буде враховувати ці аспекти і, наприклад, не пробивати поріг річного доходу в 150 млн грн на кожній окремій компанії. Або, якщо це неможливо, готувати звіт і документацію з трансфертного ціноутворення.

Хто зможе застосовувати Дія City

Режим можуть застосовувати IT-компанії і їхні контрагенти, які займаються:

- розробкою програмного забезпечення та комп'ютерних ігор;

- консультуванням з питань інформатизації;

- освітньою діяльністю в сфері інформаційних технологій;

- організацією кіберспортивних змагань;

- проведенням маркетингових досліджень і наданням рекламних послуг із використанням ПЗ, розробленого за участі резидента Дія City.

Дія City можуть використовувати як вже існуючі компанії, так і новостворені.

Цим режимом можуть скористатися також і ті компанії, які до IT не мають безпосереднього відношення, але у яких є штат IT-фахівців. До таких відносяться, наприклад, банки, фінансові установи, виробничі компанії та інші. Модель виглядає таким чином:

1. Створюється нова фірма, на яку переводять частину IT-фахівців (від дев'яти співробітників), з урахуванням інших критеріїв Дія City;

2. Нова компанія буде поставляти на користь головної послуги, пов'язані з розробкою/доопрацюванням/оновленням ПЗ, або вести іншу IT-діяльність, що підпадає під режим Дія City.

Яким критеріям має відповідати компанія для застосування Дія City

1. Вид IT-діяльності, допустимий для Дія City (були названі вище).

2. Частка доходів від IT не менше 90%.

3. Не менше дев'яти співробітників і ГІГ-контрактерів.

4. Розмір середньої місячної винагороди працівників і ГІГ-контрактерів не менше €1200.

Компанія не може бути резидентом Дія City, якщо:

- зареєстрована за іноземним законодавством;

- у статутному капіталі 25% і більше належить Україні чи територіальній громаді;

- має статус неприбуткової організації;

- порушила вимоги про розкриття вигодоодержувача, згідно з останніми оновленнями в законодавстві, розкрити структуру й бенефіціара необхідно до жовтня;

- прямим або опосередкованим власником часток у статутному капіталі є держава-агресор чи юрособа, зареєстрована відповідно до законодавства цієї держави, або фізособа, яка проживає там;

- у статутному капіталі якої понад 25% належать юрособам, зареєстрованим у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

- щодо якої діють українські або міжнародні санкції;

- визнана банкрутом;

- понад 30 днів має податковий борг, загальна сума якого перевищує 10 мінімальних зарплат, у 2021 році це було 60 000 грн;

- є постачальником послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, і не має дозвільного документа;

- організовує і/або проводить азартні ігри, крім надання послуг у сфері азартних ігор.

Критерії досить прості для проходження. Тому можна очікувати, що проблем із входженням до режиму Дія City у компаній в Україні не виникне.

Матеріали по темі

Категорія

Новини

Дата

15 липня 2021

Парламент прийняв закон про «Дія City». Що зміниться для IT-компаній

Категорія

Гроші

Дата

16 липня 2021

Президентський закон про амністію капіталів може почати діяти з вересня і принести в бюджет $1 млрд. Що не так з цим законом