Головна вигода резидентства в Дія City – це легальна податкова економія. Але є критерії відбору і важливі нюанси, які має врахувати компанія, яка хоче стати резидентом Дія City
Які податкові вигоди і ризики створює Дія City для бізнесу
15 липня Верховна Рада прийняла Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки». Він вводить спеціальний режим Дія City, яким зможуть користуватися українські компанії, що працюють в IT і відповідають кільком критеріям.
Податковий блок режиму встановлено окремим законопроєктом №5376, який прийнято в першому читанні і, як очікується, буде проголосовано на початку осені.
Основні блоки, які допоможуть зрозуміти його суть і доцільність/недоцільність використання Дія City у вашому бізнесі.
У чому інтерес Дія City для бізнесу
Головна вигода – це легальна податкова економія, а саме:
- ПДФО на зарплату працівників і винагороду ГІГ-контрактерів компанії – резидента Дія City – 5% замість стандартних 18%;
- ЄСВ на зарплату працівників і винагороду ГІГ-контрактерів резидента Дія City – 22%, які застосовуються до мінімальної заробітної плати (а не до фактичного розміру виплат).
У цифрах ця податкова економія виражається так. Припустімо, що в компанії 30 IT-фахівців із річним фондом оплати праці 10 млн грн. У цьому випадку різниця загального податкового режиму з Дія City складе:
- податок на виведений капітал (далі – ПНВК) за ставкою 9% замість податку на прибуток 18%.
Цей режим вимагає додаткових пояснень. Перше – при входженні в Дія City його можна обрати за бажанням, а можна залишити сплату податку на прибуток на загальних підставах у розмірі 18%. Для IT-галузі можливість такого вибору на користь сплати податку на прибуток була ключовою.
Це пов'язано з тим, що виплати на користь ФОПів прирівнюються ПНВК до виплати дивідендів з оподаткуванням за ставкою 9%. ПНВК зажадає повністю/частково відмовитися від роботи з підприємцями на користь працевлаштування IT-фахівців як працівників або укладення з ними ГІГ-контрактів. Саме на це і спрямований ПНВК, інакше доведеться нести додаткове податкове навантаження в розмірі 9% від розміру виплат на користь підприємців.
IT-ринок в Україні в основному побудований через роботу з програмістами-підприємцями, і відмовлятися від цієї моделі готові не всі. Тому значна частка ринку вибере режим Дія City зі сплатою 18% податку на прибуток, без обмежень на виплату винагороди на користь підприємців.
Якщо перебудувати модель роботи під найманих працівників або ГІГ-контрактерів, то в Україні можна буде отримати податок на прибуток, який можна порівняти з ліберальними податковими режимами європейських країн.
Наприклад, для розміщення компаній з IT-сфери часто обирають Угорщину через ліберальну ставку корпоративного податку в розмірі 9%. Або Мальту, яка дозволяє добитися ефективної ставки з податку на прибуток у розмірі 5%. Розглядають Естонію з її податком на виведений капітал.
Тепер ліберальний податковий режим можна отримати і в Україні при більш простому банківському комплаєнсі у порівнянні з Європою.
Дія City передбачає й інші податкові послаблення для резидентів:
- звільнення від ПДФО операцій з отримання дивідендів;
- звільнення від ПДФО інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав або акцій.
«Сир бачу. А де мишоловка?»
Є нюанси, з якими доведеться рахуватися:
- щоб увійти в режим Дія City і залишатися в ньому, потрібно буде відповідати критеріям за середнім заробітком, чисельності працівників/ГІГ-контрактерів;
- компанія-резидент повинна щорічно підтверджувати із залученням аудиторів свою відповідність критеріям Дія City;
- компанію може бути виключено з режиму Дія City.
Одне із завдань Дія City – легалізувати IT-ринок України, який у значній частині працює через підприємців. Оцінити, скільки IT-фахівців прив'язано до конкретної компанії, щоб розуміти розмір її реальних доходів, які тепер спочатку зайдуть на компанію, а потім будуть розподілені на працівників і ГІГ-контрактерів.
Це дозволить державі аллоціювати в Україну частину прибутку, яку зараз залишають на іноземних компаніях, за правилами контролю трансфертного ціноутворення або шляхом застосування 30%-ного збільшення об'єкта з податку на прибуток.
Законодавство вже надало податковій службі інструменти для таких дій. Тому при структуруванні через Дія City треба буде враховувати ці аспекти і, наприклад, не пробивати поріг річного доходу в 150 млн грн на кожній окремій компанії. Або, якщо це неможливо, готувати звіт і документацію з трансфертного ціноутворення.
Хто зможе застосовувати Дія City
Режим можуть застосовувати IT-компанії і їхні контрагенти, які займаються:
- розробкою програмного забезпечення та комп'ютерних ігор;
- консультуванням з питань інформатизації;
- освітньою діяльністю в сфері інформаційних технологій;
- організацією кіберспортивних змагань;
- проведенням маркетингових досліджень і наданням рекламних послуг із використанням ПЗ, розробленого за участі резидента Дія City.
Дія City можуть використовувати як вже існуючі компанії, так і новостворені.
Цим режимом можуть скористатися також і ті компанії, які до IT не мають безпосереднього відношення, але у яких є штат IT-фахівців. До таких відносяться, наприклад, банки, фінансові установи, виробничі компанії та інші. Модель виглядає таким чином:
1. Створюється нова фірма, на яку переводять частину IT-фахівців (від дев'яти співробітників), з урахуванням інших критеріїв Дія City;
2. Нова компанія буде поставляти на користь головної послуги, пов'язані з розробкою/доопрацюванням/оновленням ПЗ, або вести іншу IT-діяльність, що підпадає під режим Дія City.
Яким критеріям має відповідати компанія для застосування Дія City
1. Вид IT-діяльності, допустимий для Дія City (були названі вище).
2. Частка доходів від IT не менше 90%.
3. Не менше дев'яти співробітників і ГІГ-контрактерів.
4. Розмір середньої місячної винагороди працівників і ГІГ-контрактерів не менше €1200.
Компанія не може бути резидентом Дія City, якщо:
- зареєстрована за іноземним законодавством;
- у статутному капіталі 25% і більше належить Україні чи територіальній громаді;
- має статус неприбуткової організації;
- порушила вимоги про розкриття вигодоодержувача, згідно з останніми оновленнями в законодавстві, розкрити структуру й бенефіціара необхідно до жовтня;
- прямим або опосередкованим власником часток у статутному капіталі є держава-агресор чи юрособа, зареєстрована відповідно до законодавства цієї держави, або фізособа, яка проживає там;
- у статутному капіталі якої понад 25% належать юрособам, зареєстрованим у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
- щодо якої діють українські або міжнародні санкції;
- визнана банкрутом;
- понад 30 днів має податковий борг, загальна сума якого перевищує 10 мінімальних зарплат, у 2021 році це було 60 000 грн;
- є постачальником послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, і не має дозвільного документа;
- організовує і/або проводить азартні ігри, крім надання послуг у сфері азартних ігор.
Критерії досить прості для проходження. Тому можна очікувати, що проблем із входженням до режиму Дія City у компаній в Україні не виникне.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
