Павло Танасюк, засновник компанії Spacebit. /з особистого архіву
Категорія
Інновації
Дата

Економіка космосу. Навіщо українець Павло Танасюк відправляє робота-павука у місію на Місяць

10 хв читання

Павло Танасюк, засновник компанії Spacebit. Фото з особистого архіву

У кінці 2021 року британська компанія Spacebit українця Павла Танасюка відправить на Місяць робота-павука Asagumo для дослідження лавових печер. Spacebit забронював місця на двох місіях: Astrobotic і Intuitive Machines. Один місяцехід вирушить на борту ракети ULA Vulcan, другий – SpaceX. За планом при підльоті до Місяця від ракети відʼєднається лендер, за допомогою якого робот здійснить посадку на поверхню. Після посадки Asagumo віддалиться на відстань 10 метрів від спускового апарата і за допомогою своїх бортових датчиків зробить фото-, відеозйомку і лазерне 3D-сканування. Отримані дані будуть передані спочатку апарату, що спускається, а потім і на Землю

Останні 15 років уродженець Житомира Танасюк живе в Лондоні. Він заснував Spacebit у 2014 році на гроші, виручені від продажу платіжної системи Monexy. За шість років Танасюк привернув до проєкту близько $10 млн ангельських інвестицій. Мета – побудувати на космічному стартапі мільярдну компанію.

Forbes публікує скорочену і відредаговану для ясності версію інтервʼю.

Що собою являє Spacebit?

Компанія, яка займається розробкою технологій, повʼязаних з освоєнням Місяця – починаючи від роботів, закінчуючи доставкою. Якщо все пройде за планом, ми станемо першою приватною компанією у світі з місяцеходом на поверхні Місяця. Завдання поточної стадії – дослідження місячної поверхні. Наступний етап – доставка вантажів на Місяць за допомогою власного посадкового модуля.

Які продукти у портфелі Spacebit?

Перший місяцехід у світі, який використовує ноги, і два місяцеходи на колесах. Ми також розробляємо посадковий модуль. Для місяцеходів ми пройшли етапи PDR (Preliminary Design Review) і CDR (Critical Design Review), створена інжинірингова модель, яка проходить стадію випробувань на вібрації, температурний режим і вплив радіації. Після тестування внесемо зміни до конструкції та представимо льотну модель. Вона буде готова для запуску цього року. Посадковий модуль знаходиться на рівні PDR і демонстраційного прототипу, його запуск плануємо протягом трьох років.

Spacebit повинен був запустити двох роботів на Місяць цього року, але партнери вже оголосили про перенесення термінів. Який план запусків?

Усі проєкти трохи змістилися з обʼєктивних причин і кілька місяців затримки додав коронавірус. Летимо у проміжку з грудня 2021-го по лютий 2022 року – залежно від того, яка місія стартує першою. Одна з ракет, на якій ми летимо, – SpaceX Falcon 9 – вже випробувана. Друга ракета – United Launch Alliance Vulcan Centaur – нова, тому запуск може відбутися трохи пізніше за намічені терміни.

Ви купили місце у двох місіях: Astrobotic (ракета ULA) і Intuitive Machines (ракета SpaceX). Скільки вам це коштувало?

Летять двоє роботів сумарною вагою по два з гаком кілограма. Надіслати на Місяць 1 кг вантажу коштує близько $1,2 млн. До цього потрібно додати вартість розробки технології та інші витрати, повʼязані з місією, яких досить багато.

Наскільки важко було отримати місце?

Насправді на перших двох місіях вже давно немає місць. Свого часу ми провели успішний Due Diligence і обрали Astrobotic і Intuitive Machines ще до того, як вони отримали гранти NASA. У певному сенсі нам пощастило. Після цього ми пройшли комерційну і технічну оцінку з їхнього боку та уклали контракти.

Ваші місяцеходи – власна розробка?

Ми намагалися використовувати технології, що існують на ринку, але практично всі компоненти кастомізувати. По суті, робот створений з нуля нашими інженерами. Місяцехід таких розмірів ще ніхто не створював.

Яка основна задача місії?

Успішно примісячитися, зробити кілька кроків по поверхні Місяця, зробити певні знімки і передати на Землю ряд даних, наприклад, про хімічний склад ґрунту, температури на поверхні, радіацію тощо. На такій невеликій відстані від поверхні Місяця ще ніхто не проводив вимірів. Ця інформація дуже важлива з точки зору наукового та комерційного використання для майбутнього освоєння Місяця.

Роботи будуть оперувати на Місяці майже повний місячний день – це 14 земних днів. Потім на Місяці настає вечір і вони назавжди замерзають. Тобто у нас буде близько 12 земних днів, щоб виконати місію.

Ризики?

На Місяці дуже агресивний температурний і радіаційний режим. При сонячних променях робот може нагріватися до 100–130°C, а в тіні, наприклад, від будь-якого каменя, температура може падати до -170°C. Тому важливо витримати баланс і запобігти перегріву та замерзанню.

Успіх місії багато у чому залежатиме від того, як буде проходити сам політ. Яка буде температура в польоті. Ми можемо оцінити температуру в польоті тільки приблизно, тому оснащуємо роботів спеціальними підігрівачами, які мають нівелювати перепади температур.

Найбільший ризик повʼязаний з можливим виходом із ладу батареї – не хотілося б замерзнути до того, як зробимо кілька кроків по Місяцю. Але ми не можемо це контролювати, оскільки на борту не буде радіоізотопа, який допоміг би її підігрівати.

Економіка космосу. Навіщо українець Павло Танасюк відправляє робота-павука у місію на Місяць /Фото 1

Робот-павук Asagumo для дослідження лавових печер Місяця. Фото Shutterstock/Spacebit

Яка комерційна користь місії?

Передусім вона повʼязана з геологією Місяця. Другий аспект – тестування технології, які зможемо продавати. Ноу-хау, які ми випробуємо і які спрацюють або не спрацюють, важливі для майбутніх місій. Також можна спекулювати тим, що ми можемо зайняти територію для нашої компанії під прапором країни, від якої летимо, для майбутнього освоєння Місяця. Але юридичні аспекти ще не до кінця врегульовані у міжнародному і космічному праві.

Частину отриманих даних плануємо надати для використання науковій спільноті, більш детальні дослідження продамо. Вони будуть цікаві і державним, і приватним структурам, які планують освоєння Місяця.

Ваш план дій за двох сценаріїв: успіх і провал місії?

Будемо продовжувати, доки місія не буде успішною. Ми хеджуємо ризики і маємо намір застрахувати місію. Якщо щось піде не так, страхові виплати покриють видатки. Зараз провадимо переговори, це буде перша місячна місія, яка отримає повну страховку.

Якщо одна з місій буде на якийсь відсоток успішною, це виводить нас на новий етап – залучимо нові раунди і будемо розвиватися у напрямку доставки на Місяць.

Чому ви представлені під британським прапором?

Я мешкаю у Лондоні близько 15 років, тому наша компанія має британську реєстрацію. Вважаю, що якщо країна допомогла мені у багатьох аспектах, я повинен бути за це вдячний. Ми плануємо доправити на місяць і українську символіку, і прапор. Окрім цього, в Україні буде виготовлений радіаційний датчик для місії. Лондон – гарне місце для космічного бізнесу. Британія останніми роками зробила багато кроків для розвитку індустрії, і я бачу, що вони триватимуть.

Що собою являє команда Spacebit? Як ви її формували?

Штат близько 30 осіб. Основний кістяк інженерів знаходиться у Великій Британії, Японії та США. У минулому році ми закрили офіс в Україні у звʼязку з пандемією. Ми хотіли створювати в Україні робототехніку, але експертизи потрібного рівня не знайшли. Зараз є кілька програмістів, але інженерів немає. Хочемо відкрити центр робототехніки і R&D-центр, але для цього потрібен потужний партнер. Поки такого комерційного партнера не знайшли. Експертів у тій області, в якій ми працюємо, в Україні немає, їх потрібно тільки вирощувати.

Як Україна могла би бути задіяна у місіях?

Із нами летить ряд космічних агенцій, але української немає. Ми вели переговори, які так ні до чого і не прийшли, – ми відкриті до діалогу. У чому може бути участь України? Можливостей багато. Можемо в Україні обробляти отримані наукові дані, можемо разом комерціалізувати технологію і продавати її.

Де буде знаходитись центр управління польотом?

Однієї з місій – у Лондоні, з другою поки не визначилися. Це може бути і Україна, подивимося. Принаймні, я б хотів, щоб якийсь бекап був в Україні.

Навіщо?

Хочемо якось долучати людей. У будь-якому разі, ми готуємо дві команди, які будуть керувати місяцеходом: одна в Англії, друга у Штатах. Хочемо зробити таку команду в Україні. Потрібно двоє операторів – можливо, проведемо конкурс.

Що ще? Ми відкриті. Хочемо запартнеритися з українською IT-компанією. Нам потрібна додаткова налагоджена команда програмістів, яка допоможе завершити програмну розробку нашого місяцеходу. Ми будуємо свій код на базі відкритого американського стандарту Open MCT. Якщо пояснити максимально просто – він дозволяє керувати приладами на інших планетах. І ось тут нам потрібна додаткова допомога IT-фахівців.

У чому ваша бізнес-модель?

Ми вважаємо себе компанією, яка займається інформацією і продає дані. Інформація – це все, починаючи від логотипів спонсорів на місяцеході і закінчуючи даними, отриманими з поверхні Місяця. Ми ці дані вже монетизуємо і збираємося монетизувати ще більше у майбутньому.

На чому Spacebit заробляє зараз?

У нас є низка спонсорів, які готові заплатити гроші за розміщення логотипів на корпусі місяцеходу. Також є контракти з державними структурами (не Україною) на доставку певних вантажів на Місяць і наукову діяльність. Деталі розкриємо ближче до місії.

Укладені контракти дозволяють вам покрити витрати на місію?

Поки не перекривають. Тут йдеться не про отримання якогось прибутку, ці гроші йдуть на розвиток продукту.

Яка структура акціонерів Spacebit?

У мене 75% акцій. Є четверо інвесторів-міноритаріїв, які не беруть активної участі у розвитку бізнесу.

Хто вони?

Нема гучних імен. Це невеликі фонди та family office з Європи і США.

У чому для вас ризик залучення венчурного фінансування?

Воно позбавляє контролю і можливості ухвалювати швидкі рішення, що дуже важливо для нас на цьому етапі. Венчурний бізнес часто діє в горизонті інвестування максимум у 5–10 років, для космосу це не завжди достатній горизонт для отримання максимального прибутку. І ,звісно ж, потрапити під ситуацію, коли вони закривають фонд і потрібно зробити швидкий «екзит», дуже не хочеться. Всі інвестиції у мою компанію – це ongoing-інвестиції людей або фондів.

Скільки проінвестовано в компанію?

У розробку роботів і запуск – до $10 млн з 2015 року.

Які у Spacebit фінансові показники?

Оборот – кілька мільйонів доларів. Ми не прибуткова компанія, але у нас є дохід, який реінвестуємо у технології і таким чином підвищуємо свою оцінку. Немає сенсу виводити гроші на ранніх етапах. Плануємо далі рости і ставати конкурентом для великих компаній.

Ми дивимося не тільки на найближче майбутнє, а й далеко вперед. Історія космосу тільки починається. Віримо, що в освоєнні планет основну роль будуть відігравати приватні компанії і вони будуть добувати корисні ресурси, будувати бази і створювати промисловість.

Який у вас план щодо залучення інвестицій?

До польоту ми не плануємо брати інвестиції, а потім подивимося. Якщо буде хороший valuation, чом би й ні. Зараз стає популярним новий спосіб залучення капіталу – SPAC (Special Purpose Acquisition Company). Це така альтернатива IPO для стартапів. Ми зараз розмовляємо з інвесторами, але не хочемо брати інвестиції до польоту. Ми ризикуємо, проте якщо будемо успішними, наш valuation буде набагато вище ніж до польоту.

Інвестори, з якими ми ведемо переговори, готові купувати наші акції, виходячи з оцінки $100 млн, вже зараз.

Як збільшиться valuation після успішної місії?

Японська компанія iSpace нещодавно зробила раунд $100 млн з гаком за оцінки $0,5 млрд. Вони летять у 2022–2023 році. Ми дивимося на їх оцінку і розуміємо, що у разі успішного польоту кошуємо точно не менше за $0,5 млрд, а скорш за все, навіть більше. Якщо місія буде цілком успішною, оцінка наблизиться до мільярда і більше.

У чому ваша перевага?

Так не можна оцінювати тільки технічні аспекти. Хто буде успішнішим, той і виграє. Тут ще важливий і фактор везіння.

Як вимірюється успіх місії?

Є заплановані параметри, які потрібно виконати: пройти якусь кількість кроків, отримати інформацію, відправити дані на Землю. Якщо все вийде – значить, місія буде вважатися успішною. Якщо зробимо менше, вона теж може бути успішною, але меншою мірою. Багато чого буде залежати від тих компаній, з якими ми летимо, які доправляють нас на поверхню Місяця.

Чому ви летите саме на Місяць?

Місяць – це важливий напрямок загалом для людства. Я вважаю, що там буде перша космічна база нашої цивілізації на шляху до освоєння інших планет, зокрема Марса. Ми бачимо перспективу видобутку корисних копалин і розвитку промисловості на Місяці – це не так далеко, як нам здається. У найближчі 10–15 років там багато чого потрібно буде зробити – відкривається неозоре поле можливостей для приватних компаній.

Економіка космосу. Навіщо українець Павло Танасюк відправляє робота-павука у місію на Місяць /Фото 2

У кінці 2021 року британська компанія Spacebit українця Павла Танасюка відправить на Місяць робота-павука Asagumo для дослідження лавових печер.

Економіка космосу. Навіщо українець Павло Танасюк відправляє робота-павука у місію на Місяць /Фото 3

Робот-павук Asagumo для дослідження лавових печер Місяця.

Економіка космосу. Навіщо українець Павло Танасюк відправляє робота-павука у місію на Місяць /Фото 4

Робот-павук Asagumo для дослідження лавових печер Місяця.

Економіка космосу. Навіщо українець Павло Танасюк відправляє робота-павука у місію на Місяць /Фото 5

Робот-павук Asagumo, британської компанії Spacebit для дослідження лавових печер Місяця.

Попередній слайд
Наступний слайд

Багато компаній роблять ставку на освоєння навколоземної орбіти. Вам це не цікаво?

Ми дивилися у цей сегмент. Є безліч компаній, наприклад, аналітична компанія EOS і компанія Spire, яка на підставі супутникових даних виробляє аналітику переміщення морських суден. Ми дивилися на їх модель і зрозуміли, що трохи запізнилися, а Місяць на самому початку і ми вирішили потрапити у перший вагон. Ясна річ, інвестиційний барʼєр входу у місячний бізнес вищий, як і ризики.

Коли Місяць стане доступним для людини?

Я гадаю, що ще протягом нашого життя ми зможемо злітати на Місяць, накопичивши відносно невеликі гроші. Думаю, це буде коштувати від $250 000 до $2 млн вже найближчими десятиліттями.

А навіщо людям освоювати Місяць, враховуючи агресивне для людини середовище?

Є кілька аспектів. Концептуально – освоєння космосу, як одна з цілей людства, що прагне до відкриття нових планет і світів. Колись людина відкривала нові континенти на Землі, час робити те ж саме у космосі. Жага до здійснення першовідкриттів закладена у нашій природі. Заразом виникає комерційний інтерес. В Америку людей вабила золота лихоманка, на Місяць – Гелій-3 або інші корисні копалини, на Марс ще щось, на астероїди – рідкоземельні метали, такі як платина й інші. Це футуристичне майбутнє. Але є речі, на яких можна заробляти вже зараз, – наприклад, послуги з доставки на Місяць, збору і аналізу даних, роботизовані технології, засоби звʼязку між планетами тощо.

Якою буде Spacebit через 10 років?

Думаю, на той час на Місяці буде функціонувати невелике «селище» з астронавтами, а ми будемо активно доправляти вантажі і займатися передаванням даних.

Яка у вас глобальна мета?

Я займаюся тим, що рухає людство до чогось нового. Якби стояло питання просто про заробіток грошей, їх можна заробити швидше і легше. Але гроші важливі, інакше я б цим не займався. Ми говоримо про гроші не стільки зараз, а в майбутньому. Можливо, це будуть трильйони і перший трильйонер заробить капітал на космосі. Це перегони за ресурси, про які ми ще не знаємо. Супутники – це те, що працює зараз, але ми дивимося далі в майбутнє, в якому на перший план вийдуть поки незвідані космічні ресурси.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд