Харківський стартап Elomia обʼєднав психологів і штучний інтелект. Як він планує продати ШІ-терапевта світу

Закохані у програмування

Тарасу Погребняку було шість, коли у родині зʼявився компʼютер. «Однією з перших ігор був Warcraft III з редактором мап», – згадує він. Тарас спробував створити свою мапу і захопився програмуванням. Підучившись, школяр із села Войниха на Полтавщині зайнявся дрібною розробкою на фрилансі. Старшокласником сколотив невелику команду, щоб робити чат-ботів для соцмереж на замовлення. У 11 класі виходило заробляти по $1000–2500 на місяць, стверджує він.

Вступати вирішив на факультет компʼютерних та інформаційних технологій у Харківському політесі. «У мене в принципі погано з математикою», – каже Погребняк. Із впертості обрав спеціальність «Системи штучного інтелекту» – хотілося займатися тим, що не виходило.

На другому курсі Погребняк виграв конкурс студентських соціальних проєктів і отримав 400 000 грн гранту від UNICEF. Витратити гроші з одногрупниками планували на маркетплейс для пошуку психотерапевтів. Перший транш пішов на MVP, наступний UNICEF не дав. Клієнти купували максимум одну-дві сесії, а щоб економіка сходилася, потрібно було хоча би чотири-пʼять, говорить Погребняк. Команда пересварилася, проєкт згорнули у 2018-му, але ідею психологічного сервісу фаундер не полишив. Тільки вирішив замінити живих психологів штучним інтелектом.

Погребняк став шукати бізнес-партнера – сильного ШІ-фахівця із задатками CTO. Познайомився з Михайлом Маркевичем, з яким навчався на одному факультеті. «Це одне з найбільш амбітних завдань сторіччя», – каже той. Відповідного штучного інтелекту не існувало, досить потужних компʼютерів – теж. Але технології розвивалися швидко. Маркевич погодився ризикнути.

У 2019 році Elomia потрапила у студентську програму CIG R&D Lab венчурного фонду Степана Черновецького, у 2020-му отримала грант на 250 000 грн. Команда фаундерів Elomia на той час вже зросла вдвічі. До проєкту приєдналися кандидат психологічних наук із ХПІ Анастасія Книш і маркетолог Валерія Рибіцька.

Elomia вирішує реальну проблему, пояснює вибір журі керуючий партнер CIG Володимир Кривко. Після цього досвіду на радари фонду потрапили інші стартапи для ментального здоровʼя, але чек CIG поки нікому не виписав.

На фінальну презентацію український стартап прийшов із більш-менш готовим продуктом – ботом для Telegram. Тільки до штучного інтелекту було ще далеко.

Технологія vs продукт

Офіційного дня народження у Elomia немає. «Ідея не моя, здається, вона зʼявилася 100 років тому», – каже Погребняк.

Одним із перших у світі чат-ботів вважається ELIZA – програма, яка імітувала розмову з психотерапевтом. Її в середині 1960-х років минулого століття придумав фахівець зі ШІ Джозеф Вейценбаум із MIT. Він налаштував відповіді алгоритму так, щоб користувачеві здавалося, що машина дійсно його розуміє.

Для Elomia ілюзії розуміння мало. Зазвичай нейромережі навчають на великих масивах текстів, наприклад, із Twitter або Wikipedia. Щоби бот міг «говорити» про психологію, потрібні діалоги з реальних психологічних сесій. Погребняк із Маркевичем знайшли кількох психологів і почали збирати датасет.

Ці дані досі найцінніше, що є у стартапу. Коштує такий датасет $200 000–300 000, говорить Погребняк, – без нього повторити продукт не вийде.

Що вміє Elomia? «Перше, що ми даємо людині – можливість висловитися», – каже Книш. Для цього в алгоритм вшили техніки активного слухання, вони використовуються у багатьох психотерапевтичних підходах. Бот налаштовано на емпатичность і безумовну підтримку, він не повинен засуджувати.

Elomia – не самостійна, визнають фаундери. Нейромережа непередбачувана, може видавати відверто абсурдні репліки або шкідливі поради. Її відповіді читають і у разі потреби виправляють 20 психологів. Ці дані теж допомагають удосконалювати алгоритм.

Тільки-но Elomia згадують у ЗМІ, у додаток приходять користувачі зі шокуючими історіями, сміється Книш. Неможливо визначити, пранк це чи правда. Але чергові психологи стежать, щоби програма не схвалювала зізнання у вбивствах та інших злочинах.

Найчастіше боту пишуть, щоб поскаржитися на проблеми. «У нас багато клієнтів із розбитими серцями, які не люблять свою зовнішність або не вміють знаходити спільну мову з близькими», – каже Книш.

Користувачами у важкому стані – зі суїцидальними думками, депресією або галюцинаціями – теж займаються люди. Бот тут не допоможе – їм дають контакти служб психологічної підтримки та вмовляють звернутися до фахівців.

Але зібрати датасет – пів справи. Із цим, за словами Маркевича, стартап упорався влітку 2021 року. З обчислювальними потужностями було складніше. Рік тому Elomia запросили у програму для ШІ-стартапів NVIDIA Inception. Українці отримали кредити на користування хмарними ресурсами Microsoft і Amazon та змогли протестувати власні ШІ-розробки NVIDIA, зокрема Jarvis – штучний інтелект, що вміє «розмовляти».

Перші версії Elomia вчили на моделі з 250 млн параметрів – вона вимагала повного контролю психологів. Але що більша модель, то вища самостійність. Стартап замахнувся на 3 млрд параметрів, а потім і на 9 млрд.

Тут потрібен був суперкомпʼютер. Влітку 2021 року Microsoft відкрив доступ до ND A100 v4 – потужним віртуальним обчислювальним машинам для ШІ. Український стартап міг отримати його через посередника зі списку довірених компаній. Допомогли добрі стосунки Маркевича з Олексієм Скрипником, засновником українського аутсорсера ELEKS, який був у цьому списку. «Трохи скористався звʼязками, щоб потрапити до ранніх користувачів», – сміється він.

Потрібно буде розвʼязати і проблеми з памʼяттю. Деякі користувачі регулярно спілкуються з Elomia понад рік, у діалогах по 3000–5000 повідомлень. Але алгоритм не запамʼятовує весь контекст і складається враження, що співрозмовник йому не цікавий. Тут засновники сподіваються на OpenAI – розробника алгоритму GPT3, що вміє створювати тексти, які не відрізнити від створених людиною.

OpenAI – заснований у 2015 році некомерційний ШІ-проект з $1 млрд інвестицій від Microsoft. Серед його фаундерів важковаговики світу технологій – Ілон Маск і експрезидент YCombinator Сем Альтман. OpenAI запропонував українському стартапу протестувати одну з їхніх моделей, за прикидками Маркевича, на 7 млрд параметрів. Якщо все піде добре, Elomia отримає доступ і до Davinci – найпотужнішого продукту OpenAI – та прокачає памʼять.

Економна розробка

Стартапи у сфері ментального здоровʼя увійшли до списку бенефіціарів пандемії. У 2020-му інвестиції у такі продукти підскочили вдвічі – до $2,6 млрд, підрахували у профільному американському інституті GIMBHI. Бум не вщухає – за шість місяців 2021 року венчурні інвестори встигли вкласти стільки ж.

До списку найбільших угод на ринку потрапив і американський конкурент Elomia – заснований у 2017 році Woebot. У червні 2021-го розробник ШІ-психолога підняв $90 млн від Jazz Venture Partners і Temasek Holdings. Український проєкт поки живе на заощадження засновників і гранти.

Погребняк вклав у стартап $10 000, зароблених на фрілансі, стільки ж додав Маркевич. Ще близько $46 000 команда отримала від CIG, Українського фонду стартапів і за перемогу в конкурсі KYIV TECH HUBʼ 20.

Фаундери працюють без зарплати, інфраструктура – на хмарних кредитах, каже Погребняк. За рахунок цього грошей вистачило на розробку і просування продукту. З Telegram Elomia спочатку переїхала у Messenger, де більше англомовних користувачів, а потім і у додаток на iOS.

Версію на Android не публікували – її надають тільки найбільш наполегливим користувачам без iPhone. «Говорить» бот поки лише англійською, цією мовою найбільше даних для навчання нейромереж.

На серпень 2021 року в додатку понад 4000 користувачів – загалом із Великої Британії та США. Аудиторія з України у статистику не потрапляє. Для тестування нейромережі створювали багато штучних акаунтів, їх неможливо відокремити від справжніх користувачів.

Виручка стартапу – близько $1000 на місяць. Elomia працює за freemium-моделлю: тиждень розмовляти з ботом можна безкоштовно, далі – за $14 на місяць. Точну кількість користувачів, що платять, компанія не розкриває. За словами Погребняка, їх менше за тисячу.

У чому бот обходить психологів? Машині легше довіритися, а відповідає вона дуже швидко і цілодобово, впевнений Погребняк. Друга перевага – ціна. За звичайну сесію з ліцензованим терапевтом клієнти платять $100–200, наводить американські розцінки засновник і CEO українського стартапу Calmerry Олексій Вітченко. Його фонд Digital Future вклав у проєкт $5 млн.

Ідея Calmerry схожа на проєкт Погребняка, що не злетів, – на платформі Calmerry клієнти можуть знайти сертифікованих психотерапевтів. Наразі на сайті зареєстровано понад 800 фахівців, на місяць набирається до 1000 клієнтів переважно зі США.

Бот може бути доповненням до терапії, вважає Вітченко. «Але поки ніякий софт не може повністю замінити людське спілкування», – упевнений він. Поки немає технології, яка зможе замінити терапевтичний альянс, згоден психолог-консультант, Ph.D. з психології Наріман Дарвішов. «Людям складно довіритися живій людині, але у цьому якраз і суть», – підсумовує він.

Творці Elomia відбирати роботу у психологів поки не мають наміру, але у далекому майбутньому таку можливість не виключають. У найближчих планах – наростити аудиторію. До кінця 2022 року стартап планує вирости до 10 000–15 000 користувачів, що платять, у 2023-му – до 65 000 на місяць. Бізнес-модель і вартість підписки може змінитися, говорить Рибіцька.

Як до цього прийти? На мінімальних інвестиціях стартап доріс до досить зрілої стадії, каже Погребняк. Тепер можна піднімати повноцінний посівний раунд і масштабуватися. Лід-інвестор уже знайшовся – ангельський синдикат зі США. Коли буде навчена модель на 9 млрд параметрів, ризикованість інвестиції знизиться, вважає фаундер.

«У цьому продукті зараз немає нічого крім алгоритму», – впевнений Маркевич. Головне завдання – доопрацювати ШІ. Чи можна продати технологію, якщо не вдасться продати продукт? Поргебняк – проти. «Ця штука увійде в історію», – каже він.