Кожен третій айтішник, що покинув Україну після початку війни опинився у Польщі, розповідає дослідження DOU. Крім поодиноких мігрантів, український ІТ-бізнес відкриває там офіси та R&D. Їм це вигідно, адже у Польщі розвинутий аутсорс, працює майже півмільйона технічних спеціалістів, а ще є стабільність, якої вимагають іноземні клієнти. Що треба знати про європейського конкурента України
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Чим особливий ІТ-ринок Польщі
Польський ІТ-ринок більший за український, проте у світових рейтингах інновацій країни йдуть нога в ногу.
Структура ринку схожа. Найбільші гравці польського ІТ – аутсорсингові компанії, зокрема Scalo, Asseco, Comarch та Avenga, а основними ІТ-хабами є великі міста із концентрацією технічних університетів – Варшава, Краків, Вроцлав та Познань.
Більш ніж половина польських ІТ-спеціалістів працюють на компанії з іноземним капіталом, зокрема корпорації, які мають офіси та R&D у Польщі. Серед них Google, Amazon, Microsoft, IBM, Oracle i Cisco. Кампус Google та офіс Oracle, наприклад, розміщені у Варшаві, а Nokia має великий офіс у Вроцлаві.
Також з Польщі працюють менеджери Meta, Uber та Netflix, які відповідають за діяльність компаній в Україні. Українським користувачам та бізнесам легше достукатися до польського представництва, а не в головний офіс у США, щоб вирішити проблеми з цими сервісами.
У 2020 році Польща була сьомим найбільшим розробником ігор у Європі із виторгом $556 млн. На Варшавській фондовій біржі для геймдеву навіть створили окремий індекс – WIG.Games. Серед понад 440 польських ігрових студій є щонайменше сім єдинорогів. Найбільш відомий – CD Red Project, розробник Cyberpunk та «Відьмака».
Навіщо українському ІТ-бізнесу Польща
Українські ІТ-компанії, зокрема SoftServe, Eleks та Intellias, давно побачили потенціал в польському ринку. «Польща – перший крок під час глобалізації бізнесу», – сказав Forbes СЕО та співзасновник Intellias Віталій Седлер.
Його компанія відкрила офіс у Кракові у 2019 році. До війни там працювало близько 80 співробітників, а після релокації частини українських колег команда виросла до 250 людей. Далі Intellias відкриє три нові офіси у Вроцлаві, Варшаві та Ґданську. «Ми планували це зробити через півроку-рік, але нові клієнти часто вимагають, щоб у період війни проєкти запускали не в Україні», – каже Седлер.
З початком війни у Польщу також переїхали українські стартапи: Вадим Роговський з 3DLOOK перевіз туди частину команди, а криптовалютний стартап Wirex відкрив у Вроцлаві R&D для 15 українських спеціалістів.
Розширити мережу центрів розробки у Східній Європі Wirex планував у 2023 році, але через війну зробив це раніше, розповів Forbes керівник R&D та СТО компанії Руслан Колодяжний. У планах Wirex відкрити R&D-центр в польській Познані, а пізніше – в Литві, Латвії та Молдові.
Першим обрали Вроцлав через розвинену транспортну інфраструктуру та велику кількість сучасних офісних центрів, каже Колодяжний. Які проблеми помітили на ринку за перший місяць роботи? Відсутність «української динаміки», каже Дарʼя Волкова, Employer Brand Director у R&D Wirex. «Все відбувається не так швидко, як в Україні», – додає вона.
Про це ж говорить Седлер: «В Україні ринок більш гнучкий та динамічний. Нам легше тут наймати людей і залучати у проєкти».
Пошуки офісу
З пошуком орендних приміщень в українських компаній проблем не було: у Польщі розвинута інфраструктура та є багато коворкінгів. Вроцлавський офіс Wirex, для прикладу, знаходиться у бізнес-центрі Silver Tower. «Обирали так, щоб було зручно дістатись на громадському транспорті», – каже Колодяжний.
Найдорожча нерухомість – у Варшаві. Усього там є 6,2 млн квадратних метрів офісних приміщень із вакантністю 12,2%. У 2020 році найвища місячна орендна ставка у Варшаві становила майже €24 євро за квадратний метр, що на €9 більше, ніж у Кракові. Для порівняння: у Києві минулого року було 2,3 млн кв. м офісних приміщень, вакантність – 11,5%, а найвища базова орендна ставка – €24-25.
Серед незручностей, за словами Седлера, вимога підписувати договори на декілька років. Альтернативою є договори про тимчасову оренду – «сабліз» – з іншими компаніями.
Податки та зарплати
ІТ-спеціалісти в Україні та Польщі мають схожі зарплати, розповідає Волкова. У 2021 році український розробник програмного забезпечення зі статусом Middle заробляв близько $3000 після сплати податків, згідно з даними Korn Ferry, а у Польщі – $2961. У польських інженерів-початківців (Junior) зарплата часто більша, ніж в українських – $2200 на противагу $1500.
Відмінність польського ринку від українського для ІТ-спеціаліста – вищі податки. DevOps-інженер із Вінниці Володимир Білий заробляє у продуктовій ІТ-компанії Fairmarkit з офісом у Вроцлаві $5000, але після сплати всіх податків отримує на руки трохи більш як $3000.
«Коли ходив на співбесіди важко було зрозуміти, скільки отримаєш, бо компанії часто показують зарплату до оподаткування», – каже він. Найпопулярніші форми працевлаштування у Польщі – аналог українського трудового договору та В2В, альтернатива ФОП.
Якщо IT спеціаліст реєструється приватним підприємцем, він сплачує за ставкою 8,5-12%, залежно від виду послуг, розповідає Forbes Наталія Радченко, партнер компанії Legal House Poland.
З чого почати релокацію у Польщу?
Розповідає Наталія Радченко, партнер компанії Legal House Poland
Релокацію потрібно почати з реєстрації юридичної особи та вибору місця розміщення команди. На реєстрацію та відкриття рахунків у банку зазвичай іде понад 2 тижні.
Питання легалізації команди та отримання ними посвідок на проживання можна вирішувати вже після того, як команда переїде.
Для ІТ-спеціалістів у Польщі є різні податкові режими. Наприклад, для тих, хто платить податок на виведений капітал прибуток не оподатковується до моменту його виплати бенефіціарам.
У режимі IP box податок на прибуток від продажу окремих об’єктів інтелектуальної власності може складати 5%.
Також можна використовувати різні види договорів, які дають можливість використовувати пільги, наприклад, сплачувати податок з доходів із бази оподаткування, зменшеної на 50%. Є також пільги для молодих фахівців віком до 26 років – вони не платять податок з доходів взагалі.
Також спеціаліст має сплачувати ZUS, соціальні платежі, які в перші 6 місяців роботи складають близько €70, а потім підвищуються до €200 на місяць.
З польськими аналогами трудового та цивільноправового договору податки становлять від 25% до 53%, каже Радченко. Ці договори, проте, дають більше захисту – відпустка 20-26 днів на рік, оплата лікарняних, визначені робочі години.
За B2B договором, ZUS і податки працівник сплачує самостійно. Для цього поляки часто наймають власних бухгалтерів та юристів, розповів Forbes засновник GoIT Антон Чорний.
Працівники можуть самі обирати, як хочуть сплачувати податки, каже Седлер. Польський Intellias, наприклад, наймає як за трудовим договором, так і за B2B-контрактами.
«Для колишніх ФОПів як я високі податки спочатку були шоком, але зараз я вважаю, що це нормально і по-європейськи», – каже Білий, хто працює за трудовим договором.
Чи готові поляки наймати українських айтішників?
Більшість польських ІТ компаній готові наймати українських спеціалістів, розповідає Forbes Віктор Тарнавський, генеральний директор польської компанії Winged IT.
Польську мову для роботи в аутсорсингових компаніях знати не обов’язково, принаймні на початку, каже Білий. До того ж компанії у Польщі більш багатонаціональні, ніж в Україні. У вроцлавському офісі Nokia, наприклад, працює понад 30 національностей, розповідає українка Ольга Шкода. Українців у компанії близько 100, зокрема директор Тарас Луканюк.
Польща і до війни сприяла переїзду українських айтішників, каже Тарнавський. Програма Business Harbour, наприклад, дозволяла українцям швидко зробити візу і переїхати у Польщу з родиною. За цією програмою також можна знайти компанії, які шукають українських спеціалістів.
Кампус Google у Варшаві (Фото: Office Snapshots)
Офіс Oracle у Варшаві (Фото: Office Snapshots)
Для українських стартапів теж є можливість отримати гроші, зокрема від акселератора Huge Thing, який вимагає зареєструвати компанію в Польщі в обмін на менторські послуги на €11 500 та робоче місце в офісі Google for Startups. Інший інкубатор – Unicorn Hub протягом 4-х місяців надаватиме послуги стартапам зі східної Польщі без вимоги віддавати частку у компанії.
Раніше стартапи з українськими засновниками вже отримували фінансування від цих програм. У 2019 стартап Greenbin.app пройшов у Huge Thing, а минулого року VRpartments отримали грант $310 000 від Unicorn Hub.
З березня цього року уряд Польщі ще більше спростив умови переїзду для українських айтішників і дозволив їм легально працювати за B2B контрактами, каже Антон Чорний, засновник компанії GoIT. «Приїзд українських айтішників – добре для польського ринку, але може нашкодити українській економіці, якщо після війни українці не повернуться», – каже Тарнавський.
Це також непокоїть український ІТ-бізнес. «Раніше високі податки зупиняли багатьох українських айтішників від релокації», – каже Чорний.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
