Білл Гейтс: «Ми зосереджуємося лише на тих інвестиціях, які будуть мати суттєвий вплив на проблему зміни клімату». /Jeff Pachoud/AFP/Getty Images
Категорія
Найбагатші
Дата

П'ять стартапів для порятунку планети, в які інвестували Білл Ґейтс, Джефф Безос, Джек Ма та ще 22 мільярдери

Білл Гейтс: «Ми зосереджуємося лише на тих інвестиціях, які будуть мати суттєвий вплив на проблему зміни клімату». Фото Jeff Pachoud/AFP/Getty Images

Гейтсів Фонд Breakthrough Energy Ventures, в який також інвестували 24 інші мільярдери, вклав гроші приблизно у 40 стартапів, які займаються розробкою технологій чистої енергії для всього, від добування літію до виробництва сталі

🎂 День народження у нас — подарунки вам. Forbes Ukraine чотири роки, тому даруємо 44% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом FORBES4 до 31 березня. Оформлюйте зараз за цим посиланням

Чотири роки тому Білл Гейтс організував фонд на $1 млрд під назвою Breakthrough Energy Ventures, який обʼєднав понад 20 інвесторів-однодумців, щоб вкладати гроші у наукові відкриття, які мають потенціал дати світу дешевші і надійніші джерела енергії. Кінцева мета – вивести на ринок нові технології без будь-яких шкідливих викидів.

Відтоді фонд підтримав десятки стартапів, які розвивають інноваційні зелені технології найрізноманітнішого спектру, від заміни горючих корисних копалин на їхні еквіваленти без викидів вуглецю до винайдення альтернатив мʼясу. «Ми зосереджуємося лише на тих інвестиціях, які будуть мати суттєвий вплив на проблему зміни клімату», – сказав Ґейтс Forbes цього року. Поки що тільки один зі стартапів, який він підтримав, став публічною компанією через злиття зі SPAC: QuantumScape, виробник твердих літій-металевих батарей, який ще не почав продавати свій продукт.

Деякі з інновацій чистої енергії, в які інвестує Breakthrough Energy Ventures, дуже амбіційні, і на розвиток технологій може знадобитися років десять чи більше. Але пошук рішень обовʼязково повинен продовжуватися. «Якщо ми хочемо уникнути кліматичної катастрофи, то повинні спуститися від 51 мільйона [тонн парникових газів] до нуля лише за 30 років», – пише група на своєму вебсайті.

Фонд зібрав ще $1 млрд цього року, щоб підтримати більше стартапів – Гейтс став найбільшим інвестором. Серед інших 24 мільярдерів-інвесторів — індійський магнат Мукеш Амбані, засновник Amazon Джефф Безос, засновник Bloomberg LP Майкл Блумберг, засновник Virgin Group Річард Бренсон, співзасновник Alibaba Джек Ма і гендиректорка гіганта серед фондів взаємних інвестицій Fidelity Ебігейл Джонсон. У лютому Гейтс сказав Forbes, що він ще «інвестує принаймні $2 млрд», щоб протягом наступних пʼяти років людство отримало суттєвий прогрес у зелених технологіях.

Forbes розгляне пʼять компаній із портфеля Breakthrough Energy Ventures, які створюють інноваційні рішення для порятунку планети.

Boston Metal: сталь із низьким вмістом вуглецю

Boston Metal

Фото через тепловізор , що показує електролізери рідкого оксиду, Boston Metal. Коли в електролізер кладуть залізну руду, відбувається хімічна реакція, у результаті якої утворюється залізо й оксиген, а не вуглець. Фото Boston Metal

Тисячі років сталь виготовляли однаково: змішували залізну руду із коксом (вугільний продукт) і клали це у доменну піч. У результаті виходить продукт із високим вмістом вуглецю, який потім поміщають у піч, де вуглець вигорить і утвориться сталь. Під час цього процесу відбувається значний викид вуглецю в атмосферу (сталеливарна промисловість відповідальна за 7% усіх парникових газів щорічно), а Boston Metal обіцяє замінити цей процес за допомогою методу, що називається електролізом оксиду металу.

Ця нова технологія використовує електролізери, а не доменні печі, й електрику, а не вуглець, що в результаті призводить до викиду кисню, а не двоокису вуглецю.

Виготовлення сталі на основі електролізу вперше показали дослідники MIT на початку 2010-х, що призвело до створення Boston Metal у якості спіноффу. Згідно з даними Pitchbook, фірма Woburn, Массачусетс, на початку року зібрала $50 млн інвестицій після оцінки вартості Boston Metal у $165 млн.

Гендиректор Boston Metal Тадеу Карнейро говорить, що планує використати інвестиції для того, щоб до кінця 2022 року знайти для компанії пілотний завод, який буде безперервно працювати. Після цього Карнейро сподівається збудувати перші виробничі потужності Boston Metal до 2024 року і почати комерційне виробництво наступного року (2025-го).

Lilac Solutions: видобуток літію за допомогою лабораторних технологій

lilacsolutions.com

Оуклендський стартап вже виконує проєкти в Чилі, Аргентині і США – американські континенти є їхньою основною зоною дій. Фото lilacsolutions.com

Для заряджання все більшої кількості електромобілів по всьому світу автовиробникам потрібні літій-іонні батареї. Більшість світових запасів літію знаходиться в ропі, покладах солі на дні засохлих солоних водойм – нині це переважно пустелі. Компанія із видобування літію Lilac Solutions представляє запатентовану технологію, яка замінює старий, водозатратний процес видобутку літію новим методом, який використовує іонообмінні частинки і значно менше води. 

Співзасновник і гендиректор Дейв Снайдер говорить, що ця технологія швидша і дешевша від старого методу. «Нам потрібне велике виробництво цієї ропи, – зазначає він. – Інакше всі обіцянки виробників електромобілів,таких як GM, Volkswagen і Tesla, створити майбутнє виключно на електриці так і залишаться обіцянками».

Lilac працює із власниками ресурсів – традиційні виробники літію, нафтові і газові компанії, які хочуть вийти на ринок, невеликі розробники, – створюючи системи видобутку, які вони використовують для проєктів. Ропу закладають у цистерну із часточками, які завдяки іонообмінному процесу можуть всотувати літій. Оуклендський стартап вже виконує проєкти в Чилі, Аргентині і США – американські континенти є їхньою основною зоною дій, – а також в Європі й Азії.

Pachama: штучний інтелект для відновлення лісів

Pachama

Лідар, який відбиває лазери від обʼєктів, щоб визначити їхню відстань від камери, формує 3-D мапи, які алгоритм штучного інтелекту використовує для передбачення кількості дерев на ділянці лісу. Фото Pachama

Серійний підприємець Дієго Саєс Гіл заснував два туристичні стартапи перш ніж змінити напрям діяльності із Pachama. Саєсу Гілу, який народився біля зони лісів в Аргентині, прийшла ідея нової компанії після автоподорожі Південною Америкою, де він помітив значне зниження кількості лісів. Pachama служить платформою, що подібна до Zillow, і дає компаніям можливість купувати кредити на вуглецеві викиди, щоб фінансувати насадження нових дерев. Тобто, чим більше дерев, тим більше вуглецю вони нейтралізують.

Компанія отримує комісійні за кожен проданий вуглецевий кредит. «Я спілкуюся з багатьма гендиректорами великих технокомпаній і всі розуміють [актуальність — Forbes ], – розповідає він. – Всі починають діяти».

Pachama використовує штучний інтелект як моніторинговий інструмент для аналізу їхніх проєктів із відновлення лісів. Деякі організації, такі як NASA, також роблять свій внесок: вони надають супутникові дані з лідару (які збираються за допомогою лазерних променів, що відбиваються від обʼєктів), котрий формуює 3-D зображення, визначаючи відстань обʼєктів від камери.

Технологія лідар, яку також використовують у машинах на автопілоті, дає змогу створити детальні мапи зон, які в Pachama аналізують за допомогою алгоритмів, що передбачають кількість дерев і кількість вуглецю на певній ділянці лісу. 

«Людське око не може цього зробити», – зазначає Саєс Гіл. Більшість поточних проєктів стартапу зосереджені у США, Мексиці та амазонських дощових лісах, де доступні найкращі дані лідару. Він став одним із зелених стартапів, який отримав підтримку від гіганта онлайн-торгівлі Amazon. Джефф Безос згадав їх у своєму листі до акціонерів у 2020 році; крім того, він інвестор Breakthrough Energy.

ZeroAvia: літаки на водні

zeroavia.com

«Ми сподіваємося представити свій перший продукт – літак на 20 пасажирів – для комерційного використання років за три», – говорить засновник і гендиректор Вел Міфтахов. Фото zeroavia.com

Ще одна компанія, про яку написав Безос у вже згаданому листі, – це ZeroAvia, яка будує авіадвигуни, що не викидають шкідливі гази в атмосферу. Вона планує покінчити із згораючим паливом за допомогою оснащення літаків двигунами на водні. Така ідея допомогла їм залучити гранти й інвестиції від уряду Обʼєднаного Королівства і British Airways. Pitchbook зазначає, що все це значно підняло їхню вартість до $150 млн. Підтримка британців дала їм змогу збудувати нову потужність у Кренфілді, Англія, на додаток до їхньої штаб-квартири у Голлістері, Каліфорнія.

«Ми сподіваємося представити свій перший продукт – літак на 20 пасажирів – для комерційного використання років за три», – говорить засновник і гендиректор Вел Міфтахов. У найвіддаленішому майбутньому, а саме у 2040 році, ZeroAvia планує зробити водневий двигун для трансатлантичних літаків на 200 місць. 

Роботи залишається все ще багато – їхні сьогоднішні випробування значною мірою покладаються на використання потужних батарей на додаток до водневих двигунів. «Авіація – це сегмент транспортної індустрії, який розвивається найшвидше, а викиди в атмосферу все збільшуються, збільшуються і збільшуються, – пояснює Міфтахов. – Я переймаюся тим, що якщо ми не вирішимо цю проблему в авіації, уряди просто скажуть, що ми більше не можемо літати».

Arnergy: модульні сонячні «генератори» для Африки

Arnergy

«Сині коробки» Arnergy оснащені літій-іонними батареями і сонячними панелями; вони модульні, тобто користувач може додати або зняти певні секції, залежно від своїх потреб. Фото Arnergy

У той час як більшість компаній із портфеля Breakthrough Energy знаходиться в США, Arnergy працює в Лагосі, Нігерія. У Нігерії, як і в будь-якій країні Африки, яка знаходиться під впливом Сахари, на електромережі покладатися не можна і раптові вимкнення світла – це звична справа. 

Arnergy здає в оренду і продає те, що вони називають системами сонячної енергії – громіздкі апарати розміром із шафу, які пересуваються на вмонтованих колесах і обладнані сонячними панелями і батареями, що, по суті, робить їх генераторами на сонячній енергії. До апарату додається софт-платформа, яка дає клієнтам можливість моніторити і контролювати використання енергії в реальному часі.

«Тут справа не лише в тому, що це не шкодить екології, а й у тому, що це заощаджує нам гроші», – пояснює гендиректор Фемі Адейємо. Використання сонячної енергії означає, що магазини і банки можуть і далі працювати, якщо електромережа вийде з ладу. Більше того, веде далі він, системи Arnergy дає змогу бізнесам у таких країнах, як Нігерія, платити за чисту енергію стільки ж, скільки вони платять за традиційне згораюче паливо. 

«Кожна з наших 5-кіловатних модульних систем щодня замінює генератори на дизелі і бензині», – додає Адейємо, колишній телекомунікаційний інженер, який вирішив розпочати власну справу після того, як побачив, як Середній Схід використовує сонячну енергію для заряджання телекомунікаційних веж. Arnergy продає свій продукт і малому бізнесу, і великим корпоративним дата-центрам; вони вже надали 600 систем клієнтам, серед яких нігерійські відділення Citibank і KPMG, а також індустріальний конгломерат Dangote Group (яким керує Аліко Данготе, найбагатша людина Африки).

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні