Агапітос Діакоянніс будує найбільший маркетплейс для пошуку роботи в морі. Перша гавань на шляху до блакитного океану – Україна /Фото з особистого архіву
Категорія
Інновації
Дата

Агапітос Діакоянніс будує найбільший маркетплейс для пошуку роботи в морі. Перша гавань на шляху до блакитного океану – Україна

Агапітос Діакоянніс, засновник стартапу Seafair. Фото з особистого архіву

Світова економіка пливе. Це не стилістична фігура. Приблизно 90% загального обсягу глобальної торгівлі, або 11 млрд т вантажу, щорічно проходять по морю, констатує Міжнародна палата судноплавства. Україна – не морська наддержава, але і не занепала провінція. Кожен 20‑й моряк торговельного флоту – українець. За оцінкою Морської палати, українські моряки перераховують на батьківщину щонайменше $2 млрд на рік. Стартапер з Америки, який будує найбільший маркетплейс для пошуку роботи в морі, докладе всіх зусиль, аби ця сума значно зросла

«Ти ніколи про мене не чув, у мене дивне ім’я, але я планую зробити в цій країні щось дуже класне»,– такими словами Агапітос Діакоянніс, 29, починав співбесіди з людьми, яких планував найняти для свого стартапу Seafair в Україні. Його компанія допомагає морякам і судноплавним компаніям знайти одне одного. Але Seafair не просто сайт для пошуку роботи.

Діакоянніс хоче побудувати сервіс, який візьме на себе максимум організаційних питань – від перевірки документів до транспортування моряка в будь‑який порт світу і виплати йому зарплати. Розгорнутися є де. У світі приблизно 1,6 млн моряків, які заробляють майже $50 млрд на рік. Крюїнгові агентства, які набирають команди, мають виторг орієнтовно $2 млрд. Діакоянніс переконаний, що може їх потіснити. Звідки така впевненість?

Греція – країна мореплавців, а не стартапів. Під її біло‑блакитним прапором плаває кожне п’яте торговельне судно – це найбільший комерційний флот у світі. Проте уродженець Салонік Діакоянніс знайшов свою гавань не одразу. Син лікаря, він встиг повчитися в медичній школі в Брюсселі, потім захопився інженерією. Інтерес до технологій привів його до берлінської венчурної студії Rocket Internet, де Діакоянніс відповідав за сервіс доставки foodpanda.

Перебравшись до Америки, підприємець доповнив диплом з інжинірингу навчанням у Колумбійській бізнес‑школі, після чого влаштувався в нью‑йоркський венчурний фонд FJ Labs. З‑поміж іншого компанія інвестувала в сервіс бронювання столиків і доставки їжі Allset, що його заснували українці Ганна Поліщук і Стас Матвієнко. FJ Labs спеціалізується на маркетплейсах, і саме тут Діакоянніс розгледів нішу для свого стартапу.

«Я бачив спеціалізовані проєкти для пошуку роботи, наприклад у сфері нафтовидобування, – розповідає Діакоянніс. – Чому не зробити такий самий для морської індустрії?» Першим інвестором Seafair, який підняв $750 000, став фонд FJ Labs на чолі з його засновником Фабриціо Гриндою. У його підприємницькій колекції ранні вклади в Uber, Alibaba та AirBnB.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Проблеми крюїнгової індустрії проявилися досить швидко. Насамперед розвиткові заважає структура ринку праці. Лідери за розміром флоту (Греція, Данія, Норвегія) – не ті ж, що постачають на ринок робочу силу. Моряків задля економії частіше наймають у країнах, що розвиваються, на зразок Філіппін, Індії або України. Заощадити – першочергове завдання, адже зарплати становлять 50–70% операційних витрат перевізників.

Наймом моряків переважно займаються невеликі агенції, у яких немає ані стимулів, ані ресурсів для поліпшення внутрішніх процесів. Їхнє завдання – за запитом судновласника знайти моряка, перевірити його на відповідність професійним вимогам, допомогти в оформленні медичних карт, віз та інших дозвільних документів. Процес слабко цифровізований. Результат – паперова тяганина, хабарі, неефективне використання даних. Україна – не виняток.

«Щонайменше 60% крюїнгових компаній в Україні поводяться несумлінно, – нарікає віцепрезидент Морської палати України Іван Ніякий. – Вони відсилають моряків у фіктивні центри для проходження медкомісії, малюють результати тестування, дописують досвід роботи». Це прямий шлях до катастрофи: за даними страхової компанії Allianz, три чверті аварій, корабельних катастроф і смертей у торговельному флоті спричинені помилками екіпажу.

Деякі рекрутери не проти й лівого заробітку. Стандартний хабар «за працевлаштування» – місячний оклад, розповіли Forbes на умовах анонімності кілька моряків.

Діакоянніс поділяє позицію борця за вільне програмне забезпечення Тіма О’Райлі, який порівняв дані з піском: їх легко витягти, але потрібно ретельно переробити, щоб вони принесли користь. Ключова ідея Seafair – ретельний збір та аналіз інформації. Подаючись на вакансію, моряки заповнюють анкети онлайн і можуть зробити це просто зі смартфонів. Даних багато: типовий контракт для судновласника містить понад 130 пунктів, які розподілені між резюме, сертифікатами, медичними картами, відгуками з попередніх місць роботи. Seafair перевіряє достовірність інформації і передає її безпосередньо в ERP‑системи судновласників. Компанія також розробила психометричний тест. Це глибинний питальник зі 135 пунктів, який показує психологічний портрет моряка.

Чому до цього не додумався ніхто інший? «Найперше, звичайно, цифровізують те, що приносить дохід, – запевняє Діакоянніс. – А найм – це суцільні витрати». Для порівняння: сфера чартерінгу – контрактів між судновласником і фрахтувальником – кишить стартапами, які використовують ШІ і великі дані, щоб оптимізувати процес. Наприклад, Signal Ocean грецького підприємця Іоаніса Мартіноса за допомогою алгоритмів передбачає динаміку вартості оренди кораблів і бере тисячі доларів за цю аналітику.

Seafair заробляє на судновласниках, використовуючи для розрахунку своєї винагороди зарплату моряків. Комісійні – 2–3% від ставки моряка.

Україна в планах стартапу на першому місці. «Місцевий ринок – це приблизно 150 000 моряків, – розповідає Юлія Бабенко, керівник одеського офісу Seafair. – Ми наразі найняли менше ніж тисячу, зате сфокусувалися на преміальному сегменті». Середня зарплата українських моряків, що їх наймає Seafair,– $7000 на місяць.

Висока кваліфікація – головна перевага українського ринку. Світовий попит на робочу силу розподілений нерівномірно. Офіцерів у торговельному флоті бракує: рекрутингова компанія Manpower оцінює їх глобальний дефіцит приблизно в 16 500 фахівців. Зате рядового складу орієнтовно на 120 000 більше, ніж можуть найняти судновласники.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Seafair витратив на розвиток в Україні майже $100 000, оцінює Діакоянніс. На що пішли початкові інвестиції? Витратились на отримання ліцензії Мінекономрозвитку на посередництво при працевлаштуванні, відкриття офісів, рекрутинг та розробку. Інша важлива стаття витрат – цифровий маркетинг. Seafair рекламується у соцмережах і пошуковику. Приблизно 80% українських моряків зареєстровані в соцмережах, а компанії, які забезпечують інтернет‑з’єднання на кораблях, є популярнішими серед екіпажу. Знайшов Seafair в Instagram, заповнив анкету онлайн і за кілька місяців вийшов у перший рейс, розповідає одесит, капітан Ілля Поглод.

Надати прискорення своєму стартапові Діакоянніс планує завдяки оптимізації процесів і венчурному капіталу. На третій квартал 2021 року він запланував новий раунд на кілька мільйонів доларів. Головне – не впускати в капітал традиційний судноплавний бізнес, упевнений засновник. Інакше доведеться розв’язувати проблеми конкретної компанії, а не індустрії загалом.

Гроші – не єдина проблема. «Якщо ви запускаєте стартап, потрібно не просто знайти людей, здатних самостійно вирішувати проблеми, – пояснює Діакоянніс. – Головне – вчасно запровадити культуру». Його антиприклад – Uber, який побудував один з найуспішніших у світі маркетплейсів, але поплатився кадрами і репутацією через токсичну культуру. Перевірка на відповідність цінностям у Seafair наразі проста: потрібно цінувати чужу працю. «Я захоплююся моряками, які здатні на пів року піти у плавання і працювати цілодобово, – пояснює засновник Seafair.– І ми маємо намір їм допомогти».

В онлайн-версії цієї статті згадка про інвестиції Seafair була відредагована щоб корректніше показати структуру витрат компанії.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків