Перш ніж зайнятися високими технологіями, уродженець Дніпра Дмитро Норенко, 34, освоїв набагато приземленіші заняття. На початку 2000‑х працював у кол‑центрі «Київстару», а потім зайнявся реструктуризацією боргів у Credit Collection Group, «Укрборг» і ще кількох підприємствах. «Простіше кажучи, це було колекторство, але ми працювали з бізнес‑клієнтами: банками та їх боржниками», – розповідає він
У 2013 році Норенко перебрався до Іспанії, де організував бізнес і там же, за власним свідченням, «захворів на стартапи». Свій перший стартап, компанію bNesis, він разом із розробником Денисом Кіріним запустив 2016 року. Компанію було зареєстровано в Польщі, а команда розробки перебувала в Україні. bNesis створював набір програмних інструментів, який прискорює інтеграцію хмарних сервісів у додатку. Іншими словами, дозволяє простіше і зручніше транспортувати дані всередині IT‑інфраструктури.
Невдовзі у Норенка почалися суперечки зі співзасновником і технічним директором проєкту. Він захотів повернути проєкт у бік фінтеху, Кірін наполягав на початковій ідеї. Вирішили, що компанія візьметься за збір даних про позичальників – банки могли інтегрувати їх у свій процес видачі кредитів. bNesis обіцяв підвищити точність оцінки кредитоспроможності. Тестові проєкти запустили півтора десятка банків з України, Польщі та навіть Індії. Знайшлися й інвестори. Угрудні 2017 року компанія залучила €400 000 двох польських фондів. Але гучний слоган – «зробити першого українсько‑польського єдинорога» – втілити в життя не вдалося. Розбіжності засновників відсували мрію щораз далі, аж доки остаточно її не поховали наприкінці 2018 року.
За кілька місяців Норенко взявся будувати нову компанію – фінтех‑проєкт UPSWOT. У фінансовому світі він знайшов нову ваду, яку збирався усунути. «Банки абсолютно не розуміють, як кредитувати малий та середній бізнес, а це основа будь‑якої розвиненої економіки»,– пояснює він. UPSWOT дає змогу банкові інтегрувати в онлайн‑кабінет користувача модуль, який збирає і агрегує дані з ключових бізнес‑сервісів. На одному екрані видно дані з CRM і ERP‑систем, платіжних агрегаторів, електронних гаманців і онлайн‑бухгалтерії. Загалом підтримується понад 120 джерел інформації.
Це корисно обом сторонам. Підприємцю дають підказки – прогнозують виторг, можливі касові розриви, рівень транзакційних втрат і кількість незакритих угод. Усе це доступно безкоштовно. Для банку це можливість знайти якісних позичальників і знизити ризики. Компанія найняла нових співробітників або купила великий актив? Банк може запропонувати кредитну лінію ще до того, як клієнт її попросить. Клієнти починають затримувати оплату поставок? Ліміти автоматично знижуються. «UPSWOT прибирає інформаційну асиметрію, яка завжди існує у відносинах між бізнесом і банком», – говорить Ігор Уліс, ангельський інвестор стартапу і технологічний директор американської фінтех‑компанії Liberty Lending.
Кінцева мета UPSWOT – змінити уявлення про банки. Малий бізнес сприймає їх як засіб зберігання капіталу і джерело головного болю, констатує консалтингова компанія Accenture. При цьому кожне п’яте мале або середнє підприємство ладне платити за фінансові сервіси, які допоможуть йому заробляти більше, а кожне третє уже використовує сторонні рішення.
Наразі в основі економіки UPSWOT – пілотні проєкти з великими американськими банками. Якщо вони пройдуть успішно, корпоративні клієнти платитимуть UPSWOT абонплату розміром від кількох сотень тисяч до мільйонів доларів США. У Європі та інших регіонах його продукт продають через партнерів: аналітичні рішення UPSWOT уже інтегрували український Райффайзен Банк Аваль, російський УралСіб та мобільний оператор МТС.
Інфографіка Леонід Лукашенко
«Це унікальне рішення, альтернатив якому немає в цьому регіоні і частині світу, – говорить Роберт Норманн, колишній член правління «Авалю» і ангельський інвестор UPSWOT. – UPSWOT дає банкам змогу зміцнити відносини з малим і середнім бізнесом, а це дуже складні та перспективні клієнти». Він, правда, не чекає на великий успіх у пострадянських країнах. «Для роботи UPSWOT необхідна культура обміну даними між інституціями та бізнесом, – зазначає бізнесмен. – Але місцеві підприємці не прагнуть показувати свою звітність стороннім організаціям».
Найближчий конкурент стартапу Норенка знаходиться в іншій частині світу. Австралійська компанія 9Spokes створює агрегатор даних для бізнесу з 2016 року, але наразі долучила лише два місцевих банки.
Норенко робить ставку на США. У країні сьогодні більш як 31,7 млн малих і середніх компаній, у яких працює понад 58 млн найманих осіб. Гроші за низькими ставками потрібні багатьом, особливо у кризовий час. Тим більше що перед очима є успішні історії. Фінтех‑компанія Pipe надає стартапам позики, ґрунтуючись на тому, як зростає їхній постійний виторг. Вона залучила понад $66 млн інвестицій.
UPSWOT наразі зібрав менше. У листопаді 2020 року компанія закрила раунд на $4,3 млн, загальна сума фінансування – $5 млн. Стартап оцінюють більш ніж у $20 млн. «Вони розв’язують складну проблему. А це найкращий рецепт, аби залучити великі гроші, – розповідає Уліс.– Якщо дані називають новою нафтою, то в UPSWOT ідеальна установка, щоб викачувати її з сотень джерел».
У стартапі поки що не переймаються оцінкою. «Ми будуємо бізнес, бо він нас надихає і в нас це виходить, – розповідає Норенко. – Я не маю на меті продати компанію якнайдорожче. Є завдання побудувати щось круте». Його ключові партнери – технічний директор Андрій Давидчик і операційний директор Дмитро Сиволап – вихідці з системного інтегратора Banza, який працював з платформою Creatio, що її створила Катерина Костерева. З маркетингом команді допомагає Ярослав Ярославський. «Наша ключова перевага в тому, що ми думаємо не як фінансисти, а як інноватори та підприємці»,– зазначає Сиволап, 36.
Інфографіка Леонід Лукашенко
«Будувати круте» команді UPSWOT допомагають завзятість і децентралізація. Компанію зареєстровано у США, але вся розробка, а в команді понад 40 осіб, знаходиться в Україні. «Нас як інвесторів Україна дуже вражає. З урахуванням кількості задіяних в IT‑індустрії людей і якості їхньої підготовки це одне з найкращих місць у Європі»,– каже Натаніель Кларксон, керівний партнер фонду CFV Ventures, який інвестував в UPSWOT.
Штаб‑квартира компанії розташована в місті Шарлотт, Північна Кароліна. Не найгучніша назва у стартап‑співтоваристві, але в Норенка, який перебрався в Шарлотт із Сан‑Франциско, своя мотивація.
«Це другий у США банківський центр, який поступається лише Нью‑Йорку»,– розповідає він. У Шарлотті є і штаб‑квартира Асоціації малих американських банків (ICBA). Вона представляє понад 5000 фінансових установ, які кредитують локальних підприємців. Норенко залучив ICBA в інвестори і тепер хоче масово продавати свою технологію її учасникам. Він розраховує одержати операційний прибуток уже 2021 року, але для цього буде потрібно конвертувати пілотні проєкти у повноцінні контракти.
Найближче завдання – побудувати в Америці відділ продажів. «Я хочу зробити так, щоб укладати угоди міг кожен. Те, що це реально, мені продемонстрували в «Київстарі», – говорить Норенко. Відділ продажів він планує розмістити в містечку Кейп‑Жирардо, Місcурі, а щоб не переплачувати, збирається наймати місцевих студентів.
Норенку вже надходили пропозиції про купівлю стартапу. «Цю технологію обов’язково захочуть купити банки, але тоді цінність ідеї різко впаде і вони розв’язуватимуть проблему компанії, а не індустрії», – пояснює Каустав Дас, інвестор UPSWOT і колишній віцепрезидент American Express. За його словами, значно краще, якщо проєктом зацікавиться сервісна компанія на кшталт Salesforce або Microsoft. Норенко наразі категорично відкидає ідею продати UPSWOT. Причина? «Егоїзм. Я хочу зробити те, за що нам будуть вдячні люди з усього світу»,– каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
