Приватні компанії не поспішають виходити на біржу: тепер у них більше можливостей залучити інвестиції та збільшити свою вартість до ІРО. Від цього виграють інвестори, які вклали у стартапи гроші в останніх раундах – вони вигідно повертають інвестиції, коли компанія стає публічною.
Існує два способи інвестувати понад $100 000 у стартап на пізній стадії – купити акції напряму чи стати партнером одного з deal-by-deal фондів. Який спосіб кращий – пояснює Володимир Лоцман, партнер фонду IDALP Capital
Самостійно чи через фонд
Купуючи акції самостійно, інвестори економлять на комісії фондам, проте збільшують ризик інвестицій. Потрібно самостійно організувати угоду, перевірити легітимність продавця, прораховувати перспективи, юридичні та фінансові ризики.
Інвестори, які стають партнерами deal-by-deal синдикатів, більш захищені. Такі фонди дозволяють самостійно контролювати, куди вкладати кошти, але беруть комісію за свої послуги: близько 2–5% при вході, 10–20% – у разі успіху.
Ще одна вигода від співпраці із синдикатом – зв’язки зі співробітниками компанії, яка продає акції. Це важливо, адже статус співробітників впливає на кінцеву ціну акцій. Акції працівників із багаторічним досвідом роботи у компанії можуть коштувати від $300,000, а акції співвласників – $20 млн.
Також можна стати партнером великого фонду, який спеціалізується на купівлі акцій на раунді D чи вище. Такі фонди відрізняються від deal-by-deal синдикатів тим, що роблять приватних інвесторів залежними від своєї стратегії. Вони не дозволяють клієнтам контролювати, куди та як фонд вкладає кошти. За свої послуги великі фонди беруть до 2,5% комісії на рік.
Як купити акції через синдикат
Перед тим, як купити акції треба перевірити, чи продавець дійсно є їх власником. Для цього синдикат подає запит на перевірку у компанію. Отримавши підтвердження, можна підписувати документи продажу між власником та покупцем. Окрім особистих даних, цей документ містить інформацію про об’єм акцій, їхню вартість, а іноді й фінансову звітність синдикату. Після підписання документів синдикат передає їх у компанію, щоб та змінила власника акцій.
Далі починається 30-денний ROFR період. За цей час компанія-власник та покупець мають право відмовитися від укладання угоди, не пояснюючи причини. За даними IDALP Capital, у середньому відмову від інвестиційного комітету отримують лише 5% клієнтів. Найчастіше це пов’язано з великим попитом на акції всередині компанії. «Для інвесторів відмова від продажу свідчить про гарні перспективи. У таких випадках треба прийняти участь у фінансуванні наступного раунду або в IPO», – каже Євген Колісник, партнер IDALP Capital.
Якщо під час ROFR періоду власник не отримав відмови, то компанія переводить йому акції, а після цього отримує за них фінансову винагороду.
Які проблеми чекають на інвестора
Інвестувати у приватні компанії на останніх раундах менш ризиковано, ніж на раундах А чи В, але пізні раунди теж мають свої проблеми. По-перше, ніхто не може гарантувати, що компанія вийде на біржу. По-друге, стадія перед ІРО може тривати кілька років. Щоб оцінити ризики, треба проаналізувати компанію та плани менеджменту щодо IPO.
Також інвестору може бути складно отримати доступ до акцій, адже не всі компанії продають їх напряму, зокрема SpaceX, Datarobot та Epic Games не роблять цього. Так з’являються багаторівневі власники-фонди, які перепродують частки від фонду до фонду.
Ще один ризик, який ускладнює роботу інвестора – закритий доступ до фінансової звітності приватної компанії. Оскільки інвестор не контактує перед купівлею акцій з фінансовим директором та менеджментом компанії, то отримати всі необхідні метрики та звітності майже неможливо.
Коли зробити екзит
Інвестори, які хочуть вийти з компанії, мають два варіанти – продати акції після IPO чи через 12 місяців після їх отримання. Після розміщення акцій на біржі потрібно пройти lock-up період, який забороняє власнику продавати акції впродовж 180 днів.
Чому багато інвесторів роблять екзит ще до IPO? Річ у тому, що деякі компанії за 12 місяців до ІРО можуть збільшити свою вартість у 5 чи більше разів. Хороший приклад – компанія Revolut. Вона лише готується стати публічною, але інвестори вже збільшили свої вкладення на 575% після того, як компанія підняла оцінку з $5,5 млрд до $33 млрд.
Інший приклад – стартапи Affirm та GitLab. Фінтех стартап Affirm українця Макса Левчина збільшив свою вартість у 5 разів перед ІРО – із $3 млрд у раунді серії F до $12 млрд. Різниця між поточною вартістю GitLab, $14 млрд, і оцінкою в останньому раунді – 150%.
За якими трендами треба слідкувати інвесторам
Зараз не в тренді рано виходити на біржу, навіть серед компаній-єдинорогів. Тепер вони залишаються у приватній власності близько 12 років, у порівнянні з 4-ма роками, як було раніше. Так сталося, бо на ринку є більше можливостей залучити інвестиції.
Більше інвестицій означає, що у світі з’являється більше єдинорогів – компаній вартістю понад $1 млрд. За останні три роки кількість єдинорогів у світі збільшилась з 260 до 762, за даними CBInsights.
Через інвестиційний бум вартість компаній перед ІРО теж зростає, як і дохідність інвесторів. Згідно з дослідженням IDALP Capital, дохідність інвесторів, які інвестують у технологічні стартапи за оцінкою останнього раунду та продають акції після 6-місячного lock-up періоду – 135% річних.
Отож, ринок інвестицій стає більш доступним та демократичним. Раніше лише великі фонди могли заробити великі кошти, інвестуючи в останніх раундах, а тепер це доступно і приватним інвесторам.
ватним інвесторам.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
