Командир ударної роти БпЛА Юрій Мироненко став керівником Держспецзв’язку. Крім забезпечення кібербезпеки, держорган закуповує дрони в рамках програми «Армія дронів». Що відомо про нового очільника?
1 грудня Кабмін призначив нового очільника Держспецзв’язку. Ним став військовий Юрій Мироненко. Співбесіду на посаду він пройшов 30 листопада і призначення мало відбутися на наступному тижні, говорили Forbes два наближених до ситуації співрозмовники на правах анонімності через сенситивність теми.
На заміну попереднього очільника Юрія Щиголя пішло менш як два тижні. Він і його заступник Віктор Жора звільнилися 20 листопада – за кілька годин до вручення підозри. Їх звинувачують у заволодінні 62 млн грн на закупці програмного забезпечення у 2021-2022 роках (детально про цю справу Forbes писав тут).
Новому очільнику держструктури міністр цифрової трансформації Михайло Федоров дав завдання провести аудит роботи Держспецзв’язку, йдеться в релізі на сайті держоргану. Мироненко анонсував, що найближчим часом представить план розвитку структури.
Що відомо про нового очільника Держспецзв’язку, який наступного року отримає щонайменше 43 млрд грн на дрони?
«Його ставили в приклад»
До початку повномасштабного вторгнення Держспецзв’язку був маловідомим держорганом, що займався кіберзахистом державних інформресурсів. Проте з липня 2022-го ледь не основною функцією стала закупка дронів у рамках проєкту «Армія дронів», який запустили Генштаб ЗСУ, Міноборони та Мінцифри.
Чому функцію закупівлі віддали держоргану з кібербезпеки? «Потрібно було зробити процес ефективнішим, оперативнішим та з меншими бюрократичними обмеженнями, – говорить заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради Ярослав Юрчишин. – Держспецзв’язку має простішу процедуру закупівлі з меншим витоком інформації, ніж інші інституції». Водночас питань до чистоти процедури може виникнути суттєво більше, додає він.
У березні 2023 року парламент спрямував на «Армію дронів» 30 млрд грн. У листопаді 2023-го Рада ухвалила закон про «військовий ПДФО», згідно з яким до кінця року відомство має отримати ще 13 млрд грн. А у 2024 році відомство отримає на дрони 45% ПДФО, за прогнозом – це 43 млрд грн.
«Я вважаю, що ця людина – майбутній смертник, – говорить на правах анонімності, наближений до теми співрозмовник. – Навіть якщо він буде святий, то такі гроші це дуже велика відповідальність».
У 2019-му Мироненко уклав контракт і долучився до тероборони. «Тоді були одиниці, які підписували контракти», – говорить Юрій Юзич, ексначальник управління зв’язків з громадськістю 112-ої бригади ТрО.
Держспецзв’язку очолить військовий Юрій Мироненко
З початку повномасштабного вторгнення воював у складі 112-ої бригади ТрО Києва. «Він був важливою, а може й ключовою людиною в озброєнні добровольців, коли окупанти почали продиратися в Київ з півночі в перші дні», – додає Юзич.
Перед призначенням Мироненко був командиром ударної роти БпЛА, яка працює на Запорізькому напрямку. «Тема БпЛА, вважаю, буде фахово закрита», – написав у телеграмі голова підкомітету з кібербезпеки Олександр Федієнко.
Його задача була організувати бойову роботу і він її організував краще, ніж можна було очікувати, говорить Юзич. «Він був не просто людиною, яка управляла. Він безпосередньо брав участь у плануванні операцій, задіюванні дронів, випробуванні нових моделей тощо», – говорить військовий 112-ої бригади ТрО з позивним «Малюк».
До 2019 року Мироненко обіймав керівні посади в структурних підрозділах Правекс-Банку, UKRSIBBANK BNP Paribas Group тощо. Також працював фінансовим директором Концерну Стирол, який займається виробництвом добрив і азотних сполук. З 2010 до 2015 роки працював на посаді генерального директора ТОВ «Даймонд Сфір Груп», яке вело діяльність у сфері ІТ, логістики, будівництва, аграрного господарства тощо.
У бригаді він дуже швидко та оперативно поставив менеджмент своєї ділянки на найкращий рівень, каже «Малюк». «Ділянка, за яку він відповідав, стала лідерською серед інших бригад. Його завжди ставили в приклад», – додає побратим.
Кібербезпека
Дрони – непрофільний напрям роботи Держспецзв’язку. Держструктура також займається кібербезпекою та урядовим звʼязком. За останні два роки у відомства побільшало роботи – з січня 2022-го до вересня 2023 року підрозділ Держспецзв’язку CERT-UA зафіксував майже 4000 кіберінцидентів. Це утричі більше, ніж у довоєнний період.
21 жовтня 2023-го Верховна Рада додала Держспецзв’язку ще один вектор роботи – захист критичної інфраструктури. Такі повноваження відомству надали на час дії воєнного стану та 12 місяців після його припинення. Першим кроком було сформувати реєстр таких підприємств, для них прописали типові рішення щодо кіберзахисту.
Досвіду у кібербезпеці Мироненку бракує. «Сподіваюсь, новий очільник підбере фахових профільних замів і знайде порозуміння з теперішньою командою, – говорить Федієнко. – За нашим досвідом у кібербезпеці спостерігає весь світ».
Викликом для нового очільника може стати утримання колективу. «У Держспецзв’язку працює команда різних фахівців з кібербезпеки, – говорить на правах анонімності обізнаний співрозмовник. – Частину з них мобілізували, і вони згодилися у тому числі через комунікацію з керівництвом і заступниками того ж таки Жори».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
