Армія США підтримує розробки нових технологій для своїх солдатів, щоб збільшити їхню безпеку та ефективність в різних умовах. Які прилади та девайси вже найближчим часом зможуть захищати військових та інші служби швидкого реагування
Розумна сорочка
«Бідолашний Боб», – каже Александр Ґрюнціх, вказуючи на манекен, у якого з плеча стирчить викрутка. Засновник бостонського стартапу Legionarius проштрикнув Боба, щоб продемонструвати здатність камуфляжної сорочки, яку його компанія нашпигувала надлегкими сенсорами.
«Розумна сорочка» надсилає сповіщення на тактичний смартфон, який отримує інформацію про місце поранення, життєві показники і місце знаходження Боба. За словами Ґрюнціха, головна мета цього виробу – якомога швидше надавати допомогу пораненим солдатам.
«Девʼяносто відсотків смертей на полі бою, яких можна було б уникнути, спричинені кровотечами. Якщо вдасться зупинити кровотечу у першу хвилину, то шанси на виживання суттєво зростають, – розповів Ґрюнціх Forbes у жовтні на військовій виставці у Вашингтоні, округ Колумбія, де його технологію представили як одного з переможців нещодавнього змагання XTechSearch, яке влаштувала Армія США.
Розумна уніформа розроблена за підтримки Командування спеціальних операцій США й урядових інвестицій у близько $1,1 млн.
«Розумна сорочка» надсилає сповіщення на тактичний смартфон, який отримує інформацію про місце поранення, життєві показники і місце знаходження пораненого. Фото Legionarius
Вдосконалення фітнес-трекерів
Брендон Марчелло – спортивний фізіотерапевт, який працював із професійними командами для покращення продуктивності. Наразі він працює над програмою американської армії під назвою Human Weapon System (OHWS), яка займається девайсами для спостереження за здоровʼям солдатів. Програма має відповісти на запитання: «Як нам оптимізувати людину і зробити її розумнішою, точнішою і більш небезпечною?».
Пандемія стала поштовхом для прискорення досліджень і розробок. У 2020-му підрозділ інновацій міноборони поширив тисячі смарт-годинників Garmin і каблучок Oura, які відслідковували температуру службовців, їхній пульс і рівень кисню у крові.
Підрозділ виявив, що може із точністю до 73% передбачити зараження коронавірусом. Ця програма почалася у 2018-му з розробки алгоритму RATE, який мав передбачати розвиток широкого спектру поширених хвороб за 48 годин до появи симптомів.
Останні два роки OHWS використовувала каблучку Oura для оцінки якості сну, а смарт-годинники Polar Grit X Pro – для моніторингу серцебиття і рівня виснаження у батальйоні з 530 солдатів на базі у форті Драм, Нью-Йорк, і в Афганістані у відрядженні. Отримані дані також використали для програми MASTR-E, щоб розробити алгоритм для передбачення продуктивності солдатів.
Всі ці програми із моніторингу життєвих показників солдатів мають допомогти командирам бачити, коли їхні війська надто виснажені, а коли їх можна навантажити ще сильніше. Самі ж солдати можуть отримувати відгуки про те, як їхнє дихання впливає на влучність чи як веселе застілля напередодні вночі впливає на продуктивність наступного дня.
Програма OHWS, яку розширять наступного року до 2000 солдатів, намагається розповісти солдатам більше «про особливості їхньої фізіології, щоб вони навчилися робити кращий вибір», розповів менеджер програми Джозеф Петтерсон.
Дані також вказують на те, що офіцерам треба бути ближчими до солдатів і «виявляти більшу турботу, бути більш людяними».
«Якщо у солдата вночі прискорене дихання і серцебиття, то це може вказувати на стрес, а отже офіцерам треба звернути на нього увагу, – пояснює Марчелло. – Варіантів подальших дій для офіцерів багато: від тесту на ковід до перевірки на психологічні проблеми, з якими краще розібратися, поки вони не призвели до біди».
Патч із біосенсором
Споживацькі трекери підходять для тренувань, але їхніх зарядів може не вистачити для тривалих місій і багато з них не зʼєднуються із тактичними комунікаційними системами, каже Алан Гарнер з програми медичних розробок для Армії США. Він – менеджер продукту у багатозадачній програмі, яка розробляє крихітний біосенсор спільно із пенсильванським стартапом LifeLens Technologies.
Цей біосенсор розробляють під польові місії і він може відслідковувати 150 показників, від пульсу і зневоднення до високого тиску, який може призвести до ураження мозку.
Ленді Тот, гендиректор LifeLens, розповів, що біосенсор – це липкий патч, який містить семишарову схему і диск, розміром із монетку, посередині, в якому розміщено процесор, передавач і батарею із зарядом на 72 години. Цей патч розміщують на грудях, а отже дані будуть точніші, ніж з девайсів на руках чи пальцях.
Його назвали Health Readiness And Performance System (HRAPS) і американські рейнджери у Джорджії вже випробовують цей патч для запобігання тепловим травмам.
Біосенсор розробляють під польові місії і він може відслідковувати 150 показників, від пульсу і зневоднення до високого тиску, який може призвести до ураження мозку. Фото LIFELENS
За словами Марчелло, всі ці натільні девайси можуть бути лише перехідною стадією до менш помітних форм моніторингу показників здоровʼя, такі як діагностичні татуювання і прилади, які зчитують показники візуально здалеку.
Вкрай амбітні проєкти
Військові також підтримують вкрай амбітні проєкти, такі як спроби розробити шапку, яка покращить сон солдата за рахунок стимуляції потоку глімфатичної системи у мозку – вважається, що вона виводить метаболічні відходи. Армія на нього дала $2,8 млн.
Із цим проєктом проблема в тому, що науково ще не доведено, що глімфатична система, яка є у тварин, наявна і у людей. Про це розповів Пол Черукурі, керівник цього проєкту і віцепрезидент з інновацій в Університеті Райса.
«Нам наказали йти до «нобеля» і розробити абсолютно новий натільний девайс», – каже Черукурі про завдання, яке він отримав від Армії.
Черуркі також працює над проєктом, у який військово-морські сили вклали $1,3 млн. Йдеться про шолом, як у Залізної людини, в якому міститься примітивна версія ШІ, що має визначати небезпеки і активувати необхідний захист.
Інженери цього проєкту працюють із каліфорнійським єдинорогом Carbon (3D-друкування), щоб розробити нові надлегкі полімери для такого шолому, який можна буде друкувати індивідуально для кожного солдата.
План такий: вбудувати крихітні безлінзові пласкі камери, які розробили в Університеті Райса, та інші сенсори. Шолом оброблятиме дані із сенсорів, щоб попередити солдата про небезпеки поза зоною видимості людського ока. Попередження можуть бути тактильні чи на дисплеї, а потім система активує контрзаходи.
Черукурі сподівається використати методи для маніпуляцій наноматеріалами за допомогою електричного поля, щоб протидіяти вибуховій хвилі чи пострілу і запобігти ушкодженням мозку.
Перша версія шолому виявилася невдалою: вона вдвічі перевищувала необхідну вагу у 3 фунти (1,361 кг). За словами Черукурі, головне випробування полягає в тому, щоб вбудувати «інтелект», який би тлумачив інформацію із сенсорів, і оснастити шолом достатньою потужністю для контрудару.
Він каже, що такий шолом призначений для хлопців, які надовго застрягнуть у якійсь дірі і втратять звʼязок із базою.
«Долина смерті»
Окрім необхідності довести, що їхні технології дійсно працюють, у цих програм натільних пристроїв одна спільна проблема: знайти фінансування, щоб протриматися в «Долині смерті». «Долина смерті» – це період, коли грантові кошти закінчуються, а рішення про покупку розробленого пристрою військові ще не ухвалили.
HRAPS цей період пройти вдалося і закупівля цих пристроїв вже стала статтею військового бюджету. А програмі RATЕ, яка хоче передбачати хвороби, ще ні. Колишній менеджер програми впевнений, що доля цієї програми – це приклад того, як інновації гальмуються бюрократією Пентагону.
Гарнер каже, що Пентагону потрібно працювати із компаніями, у яких є цивільні клієнти, завдяки яким фірми отримують доходи.
HRAPS взяла у партнери LifeLens, чий пристрій минулого року пройшов перевірку Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами і вже рекламується у лікарнях.
Грюнціх і його Legionarius намагається переконати невідкладні служби купити свої розумні сорочки. Він розповів, що команди SWAT у кількох штатах зацікавилися і мають намір випробувати їх.
Грюнціх і три його партнери по команді працюють над тим, щоб додати до сорочки повітряні міхури, які надуватимуться навколо рани і будуть тиснути на неї, щоб спинити кровотечу. Але комерціалізувати цю технологію вони будуть лише якщо клієнт захоче.
А поки що вони хочуть влаштувати ще більше випробувань разом з армією, адже за пандемії із цим було складно. «Ми хочемо подивитися на них у дії», – каже Грюнціх.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
