Захоплені ідеєю стартапери не завжди приділяють увагу юридичним питанням. Ще рідше можуть собі дозволити найняти окремого юриста. Чим це загрожує? Під час пошуку інвестицій можна не пройти перевірку due dilligence, а іноді – позбутися раунду навіть після підписання termsheet, документа про основні умови залучення інвестицій. Щоб цього не сталося, слід уникати базових юридичних помилок. Про що йдеться?
Типова історія. Два партнери запускають стартап, пообіцявши один одному все робити спільно й чесно. Партнерську угоду не підписують, компанію не реєструють. Прибуток від проекту приймають на рахунок ФОП одного партнера, торгову марку оформили на ім'я іншого, а доменне ім'я – на розробника. З командою теж понятійні стосунки та усні обіцянки про опціони. В результаті стартап не може пояснити потенційному інвестору структуру власності, юридичну історію створення проекту та не може визначити, хто саме володіє правами інтелектуальної власності.
Сварки всередині команди, образи та провальний due diligence – мінімум, з яким можна зіткнутися внаслідок такої політики. Крім того, їхню ідею й навіть бренд теж можуть безкарно «запозичити» конкуренти, які часто виходять із самої команди. Саме юридичні проблеми у стартапів СB Insights називає однією з основних причин їхнього краху. Але що саме потрібно робити, щоб не потрапити в таку історію.
Не ігноруйте підписання партнерської угоди
Не хочете обговорювати незручні питання з партнером одразу – пошкодуєте про це в майбутньому.
З першого дня роботи потрібно узгодити сфери відповідальності, порядок прийняття спільних рішень, варіанти й наслідки виходу одного з партнерів із проєкту, варіанти виходу з конфліктних ситуацій. Усе це потрібно прописати в партнерській угоді й періодично переглядати, якщо змінилася ситуація чи з'явився новий учасник.
У світовій практиці існує поняття «napkin agreement». Суть у тому, що партнерська угода має існувати хоч в якомусь вигляді, навіть записана на серветці, і в деяких країнах її можуть визнати в суді. Але домовленості повинні бути чітко викладені і підписані всіма сторонами. Бажано при свідках.
Показовий кейс – Craig Fedynich v. Curtis Massood Midwest Outdoor Media LLC, де суд прийняв до розгляду партнерську угоду, складену «від руки», але відмовив у задоволенні вимог позивача. Чому? Тому, що в доповненнях до цієї угоди не було конкретно й зрозуміло викладено, про що домовилися сторони.
Скласти партнерську угоду партнери можуть самі, без юриста. Але щоб ці домовленості мали правову силу і це можна було захистити в суді, їх потрібно відобразити в статутних документах. Щоб правильно скласти статут і корпоративний договір, точно знадобиться допомога юриста.
Аналізуйте законність бізнес-ідеї
Щоб геніальна, на перший погляд, ідея не стала юридичним пеклом, потрібно провести роботу ще до запуску проєкту – перевірити, чи легально займатися таким бізнесом у кожній із країн, де ви плануєте працювати. Наприклад, у різних країнах світу сильно відрізняються особливості регулювання й вимоги до таргетингової реклами.
Це зобов'язання поширюється на будь-які технології та платформи. У Каліфорнії, наприклад, діє закон про конфіденційність студентських даних (SOPIPA), який забороняє використання персональних даних, так чи інакше отриманих через освітні установи, для таргетингу. Це варто врахувати освітнім стартапам.
Інший приклад – не скрізь легалізовано організацію криптовалютних бірж. Зате таку компанію можна цілком легально відкрити в Естонії, отримавши спеціальну ліцензію Virtual Currency Service Provider (постачальника послуг віртуальної валюти).
Не помиляйтеся з реєстрацією
Щоб заощадити, стартапери зазвичай не поспішають реєструвати компанію. Це прийнятно – рівно до того моменту, доки ви не почнете отримувати гроші від клієнтів або інвесторів. Також без компанії складно оформити права інтелектуальної власності. Якщо ви оформите торгову марку на одну людину, будете приймати оплату від іншої, а доменне ім'я отримає третя, то після реєстрації компанії доведеться витратити час і гроші, щоб акумулювати ці об'єкти.
Вирішили зареєструвати компанію – оберіть країну та готуйте документи. Можна скористатися готовими інструкціями. Наприклад, акселератор Y Combinator опублікував детальну інструкцію зі списком документів, які знадобляться стартапу в Америці.
Найпопулярніші юрисдикції для IT – Кіпр, Естонія та американський штат Делавер. Там комфортні податки й невисока вартість відкриття бізнесу. Як же обрати? Щоб остаточно визначитися, проведіть ретельний порівняльний аналіз за кількома критеріями, включно зі ставкою оподаткування, звітністю, вартістю обслуговування й створення реального офісу, можливістю відкрити банківський рахунок. Не менш важливо враховувати лояльність і місцеві вимоги до вашого виду діяльності.
легалізуйте опціони
Щоб мотивувати команду, особливо на ранніх етапах, коли немає можливості платити високі зарплати, використовують опціони. Це права на викуп акцій за дешевою ціною і подальший їх продаж в разі успіху бізнесу. Найкраще законодавство в цьому питанні прописано в США. Як в інших країнах?
Є спотворені форми опціону. Це усне або письмове обіцянку засновника про виплату прибутку при виході зі складу акціонерів або виконанні певних фінпоказників. Але в юридичному розумінні в більшості країн опціоном вважається надання компанією співробітнику права придбати акції компанії в майбутньому за обумовленою вартості. Яка, як правило, значно нижче ринкової.
Оформлення опціону, згідно із законодавством США і більшості європейських країн, складається з ряду задокументованих кроків:
- Stock Option Plan — план опціонів на акції, що описує опціонну політику компанії;
- Individual Stock Option Agreement — угода про індивідуальний опціон на акції, яке деталізує право на опціон конкретного співробітника;
- Exercise Agreement — угода про виконання, яке описує процедуру реалізації опціону;
- Іноді також включено Notice of Stock Option Grant — повідомлення про надання опціону на акції.
Більш детальний шлях оформлення залежить від виду опціону і вимог чинного законодавства. Якщо хочете оформити все правильно, вивчіть, наскільки це реалістично в вашій юрисдикції.
Не забувайте про інтелектуальну власність
Хвороба всіх стартапів — забувати або ігнорувати оформлення прав інтелектуальної власності. Над цим потрібно працювати весь час, поки існує компанія.
Для початку визначте повний список об'єктів інтелектуальної власності, які повинні належати бізнесу. Туди можуть увійти комп'ютерні програми, торгові марки, корисні моделі, бази даних, промислові зразки, різні винаходи, комерційна таємниця. Тобто все, що має приносити гроші або монетизувати в рамках проекту.
Переконайтеся, що їх юридичне оформлення відповідає вимогам законодавства і може бути захищене в суді в разі виникнення спору. Для кожного об'єкта такі вимоги можуть відрізнятися. Наприклад, для належного захисту прав на торговельну марку або найменування найчастіше потрібно отримати свідоцтво про реєстрацію. Для доказу переходу прав на комп'ютерну програму (софт) може бути досить грамотно складений договір про надання послуг з розробки або договір з автором про відчуження прав. При цьому в Україні, на відміну від інших країн, можна (але не обов'язково) отримати свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір.
Чекліст — як виконати юридичний мінімум
- Підготуйте документи для сайту/додатка, особливо особливо якщо цей ресурс є основним засобом лідогенераціі або надання послуги. В першу чергу мова йде про Політику конфіденційності (Privacy policy), Політиці щодо файлів cookie (Cookies policy), Умовах використання і положеннях (Terms of use і Terms and conditions). Не варто завантажувати або копіювати ці документи з інших сайтів, оскільки вони повинні містити чіткий опис діяльності компанії і відображати бізнес-модель.
- Розробіть шаблони. В процесі розвитку стартапу є договори, які будуть використовуватися регулярно (наприклад, договір про нерозголошення інформації і договору на надання послуг з розробниками). Їх можна розробити одноразово і використовувати як шаблони, поки не з'явиться постійний юрист.
- Забезпечте доступ до ісходникам. У власників стартапу повинен бути доступ до сховища з вихідним кодом, кабінетах та інших ресурсів, де зберігається важлива інформація, вихідний код або здійснюється вхід в систему. Іноді програмісти йдуть з стартапу, так і не передавши логіни і паролі.
- Перевірте унікальність торгового найменування. Якщо назва стартапу буде порушувати чиїсь права або використовуватися паралельно іншими компаніями, чекайте проблем або витрат на ребрендинг. Якщо стартап планує розвивати діяльність перш за все на території України, то таку перевірку слід зробити, як мінімум, через пошук аналогічних назв компаній в Єдиному реєстрі юридичних осіб. Крім того, можна скористатися існуючими онлайн-пошуковими системами зареєстрованих торгових марок в Україні. Якщо мова йде про міжнародний стартапі і ви ще не знаєте де плануєте здійснювати діяльність, перевірте найменування на ресурсі TMView — це міжнародна пошукова система зареєстрованих торгових знаків. Самостійний пошук все одно може обернутися помилками. Найкраще звернутися до патентного повіреного.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
