Вторгнення Росії змусило українські компанії зупиняти найм або скорочувати штат – близько 40% українців втратили роботу. Проте ІТ-індустрія стала чи не єдиною сферою в Україні, якій вдалось швидко поновити найм та залишити зарплатні на тому ж рівні
ІТ воєнного часу
Навіть попри постійні обстріли, за останні 10 місяців 2022-го експорт IT-послуг у порівнянні з минулим роком виріс на 9,9% і приніс понад $6 млрд. Коли з початком повномасштабного вторгнення близько половини українців втратили роботу, в IT-секторі це значення було на рівні 6%.
Попри це, на платформі з анонімного пошуку роботи Djinni у червні 2022 кількість кандидатів вперше в історії сервісу досягла 50 276 осіб. Водночас кількість вакансій зменшилася. Тобто на одну вакансію у червні претендувало три кандидати. Кількість релевантних кандидатів у середньому збільшилась у 1,5–2 рази у порівнянні із минулим роком, свідчать дані компанії Digis.
Війна змінила процес найму і на ремоут-вакансії. Хоча близько 36% українців перейшли на віддалену роботу ще під час карантину, з початку повномасштабної війни відсоток вакансій для віддаленої роботи зріс удвічі. Загалом сьогодні 13,9% пропозицій стосуються ремоуту – більше, ніж на піку обмежень під час пандемії.
Що з вакансіями
Компанія ITExpert з’ясувала, що кількість пропозицій в IT на початку війни збільшилася тільки у 9,5% компаній і майже не змінилася – у 27,1%. Натомість 49,5% організацій зменшили кількість вакансій, а 3% повністю зупинили наймання.
Кількість прийнятих на роботу фахівців скоротилася приблизно вдвічі у порівнянні з довоєнним часом. Але з моменту, коли ситуація у великих містах відносно стабілізувалась, компанії почали відновлювати найм, свідчать дані Djinni.
Наприклад, Digis взагалі не зупиняла найм співробітників. Компанія бачила зростання ринку і тому продовжувала активно шукати нових спеціалістів.
На найм також впливав і розмір компаній, які шукають співробітників. Суттєво знизилася кількість відкритих вакансій у компаніях із командою 1–10 осіб (на 58%). У компаніях із 11–50 співробітниками кількість вакансій знизилася на 56%, зі 51–100 співробітниками – на 45%, зі 101–1000 співробітниками – на 43%, із 1000+ співробітниками – на 66%.
Дослідження DOU показують, що повномасштабне вторгнення по-різному позначилося на різних спеціалізаціях.
Найбільше постраждали спеціалісти з продажів: 18% втратили роботу, ще 31% відзначили, що кількість роботи зменшилася. Серед HTML-кодерів 15% втратили роботу, у 39% зменшилась кількість проєктів, сисадміни – 10% та 28% відповідно. 31% спеціалістів з HR відчули зменшення кількості роботи після початку війни, хоча це не призвело до їх звільнень: 96% опитаних HR зараз працюють full-time. 9% дизайнерів втратили роботу при середньому показнику для всіх спеціалізацій 5%.
Найкраще в цих обставинах почуваються DevOps/SRE – 99% з них працюють full-time, 78% не відчули значних змін у роботі. 95% фахівців із Data Science працюють full-time, 79% не відчули змін. 95% Technical writers працюють full-time, 71% майже не відчули змін. 94% Game developers працюють full-time, 76% не відчули змін. Непогано почуваються РМ та аналітики: більше 90% працюють повний день, хоча 17% зауважили про зменшення завантаженості проєктами.
Як змінились зарплати
67% роботодавців кажуть, що їхня пропозиція щодо заробітної плати для кандидатів з початку повномасштабного вторгнення не змінилася. Збільшилася компенсація у 16% компаній, знизилася – у 13%.
У Digis зарплати поточних співробітників залишись на довоєнному рівні, але при наймі нових спеціалістів їхня зарплата стала меншою на 15-20%, ніж у довоєнний час. Причому, це стосується всіх рівнів фахівців.
Дослідження DOU каже, що серед найбільш популярних після розробників і тестувальників спеціалізацій (Product Manager, Data Scientists, Site Reliability Engineer, DevOps, Technical writers, HR-спеціалісти) у першій половині 2022 року змін відбулося небагато. Зростання зарплат, яке було характерне для більшості спеціалізацій у 2021 році, переважно зупинилося, проте і значного зниження також не спостерігалось. Для більшості професій медіанні зарплати залишилися на рівні грудня 2021 року.
За найсвіжішими даними VP Team спеціалісти middle-рівня в середньому отримують $4100–6000, senior та lead-рівня – $6100–8000. Фахівці керуючої ланки мають зарплату на рівні $10 000.
При чому у досвідчених кандидатів senior-рівня немає зниження чи зростання рівня зарплатних очікувань. Але інженери досить довго не отримували пропозицій через високі зарплатні очікування, і врешті їх знизили. Компанії не готові платити більше, оскільки кількість кандидатів збільшилась.
Як компанії стають людянішими під час війни
Після початку повномасштабного вторгнення на перший план у програмах підтримки співробітників вийшли стабільність, збереження робочого місця у випадку мобілізації та допомога з релокейтом. Крім того, роботодавці масово припинили рекрутинг кандидатів з Росії та Білорусі.
Самі фахівці стали звертати увагу, з якими клієнтами працює компанія, як допомагає країні, чи дає можливість займатися волонтерством і чи можна брати day-off для допомоги близьким чи переїзду.
Аналітика IT Ukraine показує, що 68% компаній зберігають робоче місце айтівця у випадку мобілізації, 62% організацій допомагають із релокацією у безпечні регіони, а 49% – дають можливість обирати гнучкіший графік і більше комунікують про стан справ у компанії. Ще 45% організацій дають можливість «притримати» зарплатню в доларах чи іншій валюті та перевести їх на рахунок пізніше, а 36% компенсують сесії із психологом, проводять вебінари на тему психологічної стійкості.
Чи втратить українське ІТ спеціалістів у майбутньому
Нещодавнє дослідження Львівського ІТ-кластеру показало, що на цей момент 57% айтівців хочуть жити в Україні. Але опитування й розрахунки показали, що після перемоги у війні, за найпесимістичнішим сценарієм, Україну можуть покинути до 118 000 айтівців – це більш ніж половина IT-індустрії країни.
Більш оптимістичною для української економіки Львівський IT-кластер вважає втрату до 27 000 спеціалістів, тобто 12%. Такий сценарій буде можливим, якщо держава надалі триматиме курс на євроінтеграцію, Захід продовжить надавати допомогу для відбудови, а в Україні пануватиме економічна свобода. У цьому випадку країна втратить $1–1,38 млрд експортного виторгу.
Варто сказати, що українські айтівці їдуть за кордон зовсім не через гроші. В Україні зарплати в ІТ-індустрії вищі, аніж на аналогічних посадах в Європі, при менших цінах. Тому рівень життя українського айтівця кращий, ніж у його іноземних колег. Гостріше нині стоїть питання безпеки та ризиків війни.
За будь-яких умова відтік айтійців за кордон суттєво вплине на економіку України, яка потребуватиме ресурсів для відбудови. Це втрата й у людському потенціалі й втрата тих, хто заробляє і витрачає кошти в країні.
Але є й інший варіант розвитку подій. Майбутня євроінтеграція України позитивно вплине на ІТ-ринок: ще більше зітруться українські та європейські кордони, завдяки чому в країну прийде більше іноземних замовників. Також в Україні почнуть відкриватися офіси міжнародних компаній, які нададуть робочі місця українцям. А це позитивно вплине на розвиток конкуренції, динаміку зарплат та економіку в цілому.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
