Вторгнення Росії може створити на ринку зерна найбільшу кризу поставок у сучасній історії, прогнозує Скотт Ірвін, аграрний економіст з Університету Іллінойсу, пише Bloomberg. Україна та Росія забезпечують близько 29% світового експорту пшениці та війна між країнами може позбавити світ «десятків мільйонів акрів зерна», каже він.
Форум «Вільна» повертається 20 лютого, щоб стати вашим джерелом ідей, знайомств і можливостей. Долучайтеся до заходу за посиланням! 🎟
Його слова підтверджує Алекс Ліссітса генеральний директор Індустріальної молочної компанії (ІМК), що входить до десятки найбільших агрохолдингів України.
120 000 гектар земельного банку компанії знаходяться у Полтавській, Сумській та Чернігівських областях. Останні дві зазнали масштабної атаки з боку російських військових. Буквально одного з перших днів, 25 лютого, на Сумщині обстріляли з «Градів» місто Охтирку. Загинули десятки людей, зокрема діти.
«Окупанти захопили бази та ферми на Чернігівщині та розстрілюють місцевих жителів», — каже Ліссітса. Із шести офісів ІМК працює один — у Полтаві. Решта – евакуювали. «Ми забрали сервери, а все паливо для тракторів ми або віддали армії або знищили, щоб не дісталися ворогові», — розповідає гендиректор ІМК. Він ще сподівається, що ІМК проведе хоча б на 30% весняно-польових робіт у цих регіонах та розраховують, що ще зможуть працювати у Полтавському регіоні.
«Якщо Україну зараз не захистити і ми не зможемо зробити посівну або зберемо лише 20% урожаю країни, то глобальні ринки продуктів харчування будуь обвалюватись», — говорить він. За його словами, війна в Україні — це загроза світовій продовольчій безпеці і світ може втратити 50 млн. тонн українських зернових, які в середньому щорічно експортували. Україна займала 3-5 місце у світі з експорту зернових і перше — з соняшникової олії.
На Україну та РФ припадає близько 30% світової торгівлі пшеницею. За даними JPMorgan, Росія є найбільшим експортером пшениці, а Україна входить у четвірку найбільших експортерів. За даними Bank of America, із 207 млн т міжнародної торгівлі пшеницею 17% припадає на Росію, а 12% – на Україну.
Ліссітса каже, що попри війну агро працює. Наприклад, підприємства пʼятого за величиною холдингу Астарта проводять весняно-польові роботи. Працюють підприємства на Західній Україні, наприклад Continental farmers group (195 000 га), які здебільшого і забезпечать урожаєм країну наступного року, каже гендир ІМК. За його словами, озимі ми вже посіяли і навесні треба удобрювати, якщо цього не робити, то у липні-серпні ми отримаємо мізерний урожай, але отримаємо. Нові зернові швидше за все сіятимуть на Закарпатті. «Паніку розганяти немає сенсу, — каже він. — Пшеницю ми зберемо, але не 30-35 млн. тонн, а припустимо 10-15 млн. тонн. Цього вистачить на внутрішнє споживання, але не вистачить глобальному ринку». Для порівняння, минулого року аграрії зібрали 107 млн. тонн зернових та олійних культур. Як у цьому спрогнозувати складно.
Росія теж не стабільний постачальник зерна на світові ринки, каже Ліссітса. Поки що її пшеницю, як і нафту, ніхто не хоче купувати. Найбільші покупці скасовують тендери на покупку пшениці, а експортери займають вичікувальну позицію на тлі складнощів із судноплавством в Азовському морі, пише КоммерсантЪ.
Росії важко, у тому числі через санкції, але швидше за все цього року вони зможуть продати частину врожаю, що залишився, вважає Олена Нероба менеджер з розвитку бізнесу брокерської компанії «Maxigrain». «Кому війна – кому мати рідна, – каже вона, – але, можливо, хтось відмовиться від російських контрактів».
На цьому фоні ціни на біржі Чикаго в середу 2 березня на тверду червону озиму пшеницю підвищилися на 13% і склали $415 за тонну, пише Reuters. У пʼятницю, 4 березня, ціна на пшеницю на торгах в Чикаго підскочила більш ніж на 50% після вторгнення Росії в Україну. У п’ятницю ціни зросли до $13,40 за бушель, тоді як європейська пшениця в Парижі досягла рекорду в 406 євро за тонну.
«Якщо не зупинити війну в Україні, то світ чекатимуть голодні війни вже наприкінці цього року», — вважає Ліссітса. Наразі попит балансують Франція, США, Аргентина, Австралія та Індія, каже Нероба. Вони продають пшеницю за вигіднішими цінами, ніж могли б. Але у довгостроковій перспективі не зможуть покрити весь світовий попит. Експерти опитані Financial Times попереджають про посилення ризиків продовольчої безпеки в бідних країнах, багато з яких вже страждають від високого рівня голоду через пандемію коронавірусу.
«Я не розумію як працювати і вести бізнес у сільському господарстві, коли дві основні області окуповані», — говорить Ліссітса. Тому він вирішив сконцентруватися на допомозі державі та зробити все, щоб наблизити перемогу України. Зараз він разом із першим віце-премʼєром Юлією Свириденком та головою комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Миколою Сольським забезпечує армію продуктами харчування, купує та доставляє бронежилети, а також морально та матеріально підтримує команду. «Вранці я дзвоню в регіони і роблю перекличку, хто живий, а хто ні, — каже він. — Зараз ми не рахуємо фінансових втрат. Ми рахуємо людські».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
