Перформанс проти роботи в Росії французької Mulliez Group, яка володіє мережами Auchan, Leroy Merlin та Decathlon. 30 квітня, Варшава /Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Депутати передумали підвищувати податки для компаній, які працюють в Росії. Чому Україна поки що відклала цю ідею

Перформанс проти роботи в Росії французької Mulliez Group, яка володіє мережами Auchan, Leroy Merlin та Decathlon. 30 квітня, Варшава Фото Getty Images

3 травня депутати Верховної Ради готувалися до розгляду законопроєкту щодо підвищення низки податкових платежів для компаній, які продовжують працювати на російському ринку.

Документ був повністю готовий до другого читання, але в останній момент голосування, як мінімум, відклали після наради членів фракції «Слуга народу» та представників Офісу президента, повідомили три співрозмовники Forbes у парламенті

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про "Нову пошту".

Законопроєкт №7232 був прийнятий у першому читанні 1 квітня. Серед ініціаторів – низка членів «фінансового» комітету Ради, у тому числі його керівники Данило Гетманцев («Слуга народу») та Ярослав Желєзняк («Голос»). 29 квітня комітет майже одноголосно підтримав редакцію законопроєкту до другого читання, розповідає Гетманцев.

Ключова ідея – на 50% збільшити податок на прибуток, екологічний податок, а також ренту та податки на майно для компаній, які одночасно працюють на українському ринку та ведуть при цьому бізнес у РФ. Такі компанії, згідно з нормами законопроєкту, не можуть працювати в податковому режимі «Дія.City» та користуватися послугами «інвестнянь». У разі ухвалення законопроєкту їх зобовʼяжуть вказувати в маркуванні та рекламі причетність до роботи на російському ринку.

Податок на лояльність по відношенню до Росії. Що пропонує законопроєкт №7232

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Нововведення стосується компаній, якщо:

  • їхніми засновниками чи кінцевими бенефіціарами є громадяни РФ;
  • вони отримують чи можуть отримувати дохід у Росії;
  • є частиною міжнародної групи, що працює в РФ;
  • українська компанія чи учасник її материнської групи забезпечують економічну підтримку РФ (безкоштовне надання прав інтелектуальної власності, товарів чи послуг, підтримка резидентів РФ або пов'язаних із ними осіб).

Компанії, які підпадають під ці критерії, мають бути внесені до спецреєстру на сайті податкової служби. Це потрібно зробити добровільно: на подання відповідної заявки дається 60 днів після набуття чинності закону. Якщо компанія заявила про намір позбавитися критеріїв пов'язаності з РФ, їй дається на це рік з можливістю продовження ще на шість місяців. У цей період оподаткування для компанії залишається таким самим.

Російських власників мають 16 000 українських юридичних осіб, каже старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин. Серед них і великі роботодавці в сфері ритейлу – «Ашан», «Метро», Leroy Merlin, а також Альфа-Банк. Потенційно під критерії може потрапити навіть НАК «Нафтогаз», оскільки він займається закупівлею російського газу.

Для компаній, які мають критичне значення для української економіки, передбачено винятки. Також Кабмін отримує можливість обмежувати дію закону певними сферами чи компаніями. «Це запобіжник, щоб ми не вистрілили собі в ногу. Це стосуватиметься тих компаній, чий відхід з ринку принесе більше шкоди, ніж користі», – каже Гетманцев.

«Більше зашкодить Україні»

Фінальне голосування так і не відбулося. Напередодні в Офісі президента попросили депутатів поки що не ухвалювати законопроєкт, розповіли на правах анонімності три співрозмовники з Ради – серед співавторів законопроєкту, а також у керівництві фракції «Слуга народу».

«Є думка, що зараз він може більше зашкодити українській економіці, ніж компаніям, які співпрацюють із РФ», – пояснює один із них.

Співрозмовник у керівництві президентської фракції також озвучив такі побоювання. «Ми дійшли спільної думки, що в такій редакції ми можемо отримати мінус для українських споживачів [якщо з ринку підуть такі компанії, як «Ашан» або «Леруа Мерлен»], – зазначає він. – При цьому з Росії вони все одно не підуть».

Желєзняк стверджує, що фінансовий комітет поки що не планує вносити кардинальні правки до документу. За словами двох співрозмовників, близько знайомих із ситуацією, ідею з додатковим податковим навантаженням для бізнесу, який працює з РФ, поки що не «ховають» остаточно. «Можливо, ми її доопрацюємо або якось полегшимо», – каже співрозмовник із керівництва фракції «Слуги народу».

Чому закон міг не спрацювати

Ефект від ухвалення законопроєкту в цій редакції справді може бути неоднозначним.

Підвищення податків в Україні навряд чи стимулюватиме міжнародні корпорації, які досі не пішли з РФ, переглянути своє ставлення до російського бізнесу. «Для більшості продажі в РФ у кілька разів перевищують показники українського ринку», — зазначає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Для прикладу, у 2020 році 113 магазинів у РФ принесли французькій Leroy Merlin виторг у $4,8 млрд, аналогічний показник шести українських магазинів – $75 млн. У 2021 році бізнес у РФ приніс німецькій Metro виручку в €2,4 млрд, близько 10% загального річного результату групи. Виручка компанії в Україні у 2020-му – еквівалент €619 млн. За словами Гайдая, закон міг би вплинути на фінансові результати українських «дочок», але мінімально позначився б на самих корпораціях.

З цим погоджується і старша податкова консультантка Baker Tilly Ірина Панфілова. «Є ризик, що компанії можуть приняти рішення радше на користь скорочення діяльності в Україні, щоб не платити підвищені податки, а не виходу з російського ринку», – припускає вона. Також у законі не вистачає чіткіших критеріїв компаній, які підпадають під його дію, додає Панфілова.

Народні депутати кажуть, що їньою метою є ухвалення аналогічного закону в інших країнах. Наразі переговори ведуться з Польщею, Чехією, Естонією та США, перераховує Желєзняк. Конкретних термінів, коли законопроєкти можуть бути прийняті в цих країнах, поки що немає.

Законопроєкт більше розрахований на перспективу, а не на миттєву дію, вважає виконуючий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. «Доходи підприємств під час війни все одно близькі до нуля, – пояснює він. – Коефіцієнт «1,5» до нульових доходів дає такий самий ефект, як і коефіцієнт «1».

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні