«Наче звірі, а не люди». Окупанти знищили та зруйнували понад 100 підприємств у звільнених областях. Як компенсувати збитки від дій агресора
Категорія
Картина дня
Дата

«Наче звірі, а не люди». Окупанти знищили та зруйнували понад 100 підприємств у звільнених областях. Як компенсувати збитки від дій агресора

Знищена заправка БРСМ на Житомирській трасі

Держава виділила перші кошти на відновлення деокупованих регіонів, але про допомогу постраждалому бізнесу не йдеться. Як підприємці з Чернігівщини, Сумщини та Київщини рахують збитки та як планують їх компенсувати? Деякі вже готуються до судових процесів з РФ

Лакофарбовий завод «Полісан» у Сумах, один із лідерів галузі з 20-річною історією та 1200 працівників, активно відновлює виробництво. Через обстріли військ РФ згорів логістичний комплекс компанії у Сумах із 3500 тонн готової продукції та обладнанням, а також складські приміщення та офіс у Чернігові. Сума збитків – 300 млн грн, каже власник «Полісану» Віталій Дедюшев, 52. І вона не остаточна. Значна частина знищеної продукції була відвантажена на умовах оплати з відтермінуванням в регіони, де були або тривають активні бойові дії.

Втрати важко порахувати, каже директор зі стратегічного маркетингу «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук. У Київській області зруйновано два автозаправні комплекси і п’ять пошкоджено та розграбовано, в Чернігівській – три, в Сумській – чотири. Це сотні мільйонів гривень.

«Я був на кожному з цих об’єктів, – розповідає Мельничук. – Це шок. Наче звірі, а не люди. Залишили безлад і написи на стінах». У якому стані АЗС у Херсоні та області, невідомо. Втрати пального через ракетний обстріл нафтобази в Шепетівці – мільйони літрів. Запаси автогазу в сховищі Харківської області, другому за обсягом у країні, – під контролем агресора. 

«Наче звірі, а не люди». Окупанти знищили та зруйнували понад 100 підприємств у звільнених областях. Як компенсувати збитки від дій агресора /Фото 1

Знищений логістичний комплекс Полісан у Сумах (фото компанії)

Зруйновані, але вільні

П’ять об’єктів БРСМ, що були зруйновані й розграбовані, вже розпочали роботу. Компанія провела спільну з правоохоронцями перевірку й фіксацію втрат за участі експертів та свідків. Оптимістично налаштовані й на заводі «Полісан». «Поки держава розроблює методику, ми збираємо дані, проводимо експертизи», – каже Дедюшев. 

У звільнених від окупантів Київській, Чернігівській та Сумській областях, за даними військових обладміністрацій, пошкоджено та зруйновано понад сотню підприємств. Оцінка збитків триває.

У Київській області 28 підприємств знищено повністю, 42 – частково пошкоджені, каже голова гуманітарного напрямку обладміністрації Олексій Кулеба. Найбільші – заводи Coca-Cola та «Ветропак» – сплачували по 4–5 млн грн податків на місяць. Зруйновано Макарівський хлібозавод, кондитерську фабрику «Деліція».

У Сумській області руйнувань зазнали близько 30 великих підприємств та пів сотні магазинів «Споживспілки», говорить очільник регіону Дмитро Живицький. Наприклад, постраждав один із найбільших платників податків в області – фабрика групи Mondelez.

Десятки постраждалих – у Чернігівській області. Зокрема, відомий виробник пластикової тари «Пласт-Бокс», Чернігівський завод радіоприладів та Автозавод.

20 найбільших зруйнованих чи пошкоджених українських підприємств

(Натисніть "Читати більше, щоб відкрити повний текст")

-       «ММК імені Ілліча», Маріуполь (Донецька область)

-       «Азовсталь», Маріуполь (Донецька область)

-       «Укренергомашини», Харків

-       «Антонов», Київ

-       Кременчуцький НПЗ, Кременчук (Полтавська область)

-       «Авдіївкоксохім», Авдіївка (Донецька область)

-       Одеський НПЗ, Одеса

-       Coca Cola Beverages, Велика Димерка (Київська область)

-       «Зоря-Машпроєкт», Миколаїв

-       «Лінік», Лисичанськ (Луганська область)

-       «Монделіс Україна», Тростянець (Сумська область)

-       «Завод імені Малишева», Харків

-       «Ветропак», Гостомель (Київська область)

-       Рубіжанський картонний завод, Рубіжне (Луганська область)

-       «Сумихімпром», Суми

-       Житомирський бронетанковий завод, Житомир

-       Харківський тракторний завод, Харків

-       Попаснянський авторемонтний завод, Попасна (Луганська область)

-       «Обіо», Житомир

-       Кондитерська фабрика «Харків’янка», Харків 

Дані Центру економічної стратегії

Порахувати збитки зараз нереально, каже заступник голови Чернігівської обладміністрації Дмитро Іванов. Окрім прямих збитків є втрачені можливості. Для оцінки потрібні дані всіх компаній та людський ресурс. Є величезна потреба в людях, підтверджує Кулеба, адже з Київщини виїхала половина населення, і повертатись поки що зарано.

Від бомбардувань постраждали інфраструктура та комунікації, на відновлення деокуповані регіони вже отримали кошти. Найбільше – 400 млн грн – отримала Київська область, де зруйновано понад 2800 будівель, півтори сотні медичних та освітніх закладів, 37 мостів, тисячі кілометрів доріг. До кінця травня Кулеба обіцяє відновити електрику, газопостачання та звʼязок. Проте на розмінування територій, наприклад Поліської та Іванківської громад Київщини, за його словами, підуть роки.

Звільнені регіони оживають. Яготинський маслозавод, розповідає Кулеба, працював на 20–30% своєї потужності, але завдяки замовленню місцевої влади збільшив показник до 70–80%. Повертається ритейл та ресторанний бізнес. Чернігівська La Pizza готує на 20 000 людей та волонтерить, каже Іванов. Індійський «Кусум Фарм», за словами Живицького, готовий інвестувати у виробництво в Сумах понад $50 млн, і його не зупиняє війна.

«Наче звірі, а не люди». Окупанти знищили та зруйнували понад 100 підприємств у звільнених областях. Як компенсувати збитки від дій агресора /Фото 2

Розграбований і розбитий магазин БРСМ у Чернігові (Олександр Мельничук)

Як фіксувати збитки

Відшкодування збитків бізнесу за бюджетний кошт не передбачено. Є програма релокації, якою, за даними Мінекономіки, скористались уже три сотні підприємств. Підприємцям скасували понад 700 ліцензій та дозволів, знизили податки, прискорили митне оформлення вантажів та розширили програму пільгового кредитування «5–7–9%».

Від початку війни Україна отримала від партнерів €3,3 млрд, порахував міністр фінансів Сергій Марченко, і веде перемовини про отримання ще €8 млрд. Це мізер на тлі загальних втрат від війни, що, за оцінками Мінекономіки та КШЕ, складають $564–600 млрд. Тому єдиний шлях для бізнесу відшкодувати збитки – йти до суду. І вони вже готуються.

Методика оцінки збитків для підприємств – у розробці Мінекономіки та Фонду держмайна. Термін розробки – пів року. Потрібно не чекати методички, вважає партнер «Астерс» Гліб Бялий, а фіксувати збитки вже зараз. Враховуючи первинний злочин – розв’язування війни, суди не повинні застосовувати позовну давність. Проте документи або доступ до серверів може бути втрачено, а свідки – поїхати чи забути про страшні події.

Постраждалим знадобиться сильна доказова база, попереджає юрист, і для фіксації збитків краще залучити незалежних експертів. Для нерухомості має бути оцінка придатності для подальшої експлуатації та вартості ремонту або зносу старої й будівництва нової будівлі у випадку її непридатності. Для складу – вартість продукції, для заводу – устаткування. І варто включити непрямі збитки, недоотриманий прибуток через воєнні дії.

У Спілці українських підприємців радять зібрати такі документи або матеріали:

  • право власності на майно,
  • акт Державної служби з надзвичайних ситуацій про руйнування або пошкодження із зазначенням їхньої причини (обстріл, ракетний удар),
  • акт райдержадміністрації або щонайменше трьох свідків про обстеження майна,
  • фото та відео руйнувань і матеріали ЗМІ,
  • заява до правоохоронних органів.

У Сумській області, каже Дедюшев, збір даних йде централізовано з допомогою військової обладміністрації. «Для фіксації збитків потрібно викликати поліцію, – радить Живицький. – У них є алгоритми дій».

Підприємці розраховують на організаційну допомогу держави. «Ми активно збираємо дані, проводимо експертизи. Коли закінчимо, будемо звертатися до Кабінету міністрів», – каже Дедюшев. У БРСМ фіксують інциденти та проводять інвентаризацію, по закінченню якої планують звернутись до Міністерства економіки. 

«Наче звірі, а не люди». Окупанти знищили та зруйнували понад 100 підприємств у звільнених областях. Як компенсувати збитки від дій агресора /Фото 3

Разом із логістичним комплексом «Полісан» згоріло 3500 тонн продукції (фото компанії)

Чи буде розплата

Чіткої стратегії відшкодування збитків в уряду поки що немає. Бізнес може подавати заяви про компенсацію через Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), розповідав у інтервʼю Forbes міністр юстиції Денис Малюська. Чи є плани підготовки загального позову або координації підготовки колективного? На момент публікації Мінюст не відповів на запит Forbes із цього питання.

Доцільно об’єднати зусилля, вважає радник юридичної фірми «Астерс» Оксана Легка. Так можна уніфікувати підхід, прискорити розгляд справи та скоротити витрати на процес. Проте перспективи отримання компенсації через існуючі міжнародні інституції не зрозумілі, попереджає юристка.

Якщо Росія не погодиться сплачувати репарації, можна отримати доступ до її коштів, заблокованих в інших країнах, коли ці країни змінять законодавство. Для розгляду позову може бути створено нову інституцію, а для компенсацій – фонд за участі держав-союзників, розмірковує Легка.

Що варто робити вже зараз, вважає віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень КШЕ Наталія Шаповал, ретельно збирати інформацію про збитки через дії агресора. КШЕ спільно з органами влади збирає таку інформацію через сайт damaged.in.ua та з новин, соцмереж і даних асоціацій, перевіряє та оцінює.

Дедюшев із «Полісан» та Мельничук з БРСМ не виключають приєднання своїх компаній до колективного позову проти РФ. Але обидва готові звернутися до міжнародних судів самостійно.

Матеріали по темі