11 березня Міністрество цифрової трансформації видало листа з пропозицією уточнити процес призову до лав ЗСУ спеціалістів із IT-сфери, пише AIN.UA. У документі голова Мінцифри Михайло Федоров пропонує зважати на важливість IT для економіки країни, але і розробити механізм, який би перешкоджав ухилу від служби.
Українське IT, що налічує понад 300 000 спеціалістів, приблизно на три чверті складається із чоловіків із медіанним віком у 28 років, свідчить аналітика портала DOU.UA. Станом на грудень 2021 року медіанна зарплата у галузі становила $2500, а загалом країна отримала $6,8 млрд експортної виручки від сектора.
В умовах війни та перебоїв у реальному секторі економіки, IT-галузь залишається одним із небагатьох стабільних джерел валютної виручки у країні, наголошує Федоров. Він не єдиний, хто говорить подібне. «Хто може працювати та має роботу – працюйте. Ви – частина економічного фронту!» – оголосив 13 березня у заяві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Як уладнати протиріччя між обороною та економікою? Forbes поговорив із Костянтином Васюком, виконавнчим директором ассоціації IT Ukraine, що налічує 72 компанії та представляє інтереси понад 65 000 спеціалістів. Інтерв’ю було відредаговано для ясності.
Що пропонує Федоров
Повний текст листа міністра цифрової трансформації
Введення воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та про оголошення і проведення загальної мобілізації у всіх областях України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Факт необхідності ведення боротьби з державою-окупантом також і в інформаційному полі, зокрема шляхом протидії дезінформації з боку держави-окупанта, поширення інформації про агресивну війну Росії проти України, терористичні дії російських військ щодо мирного населення тощо.
Залучення з огляду на наявність необхідної та достатньої експертизи обмеженого кола ІТ-фахівців до виконання завдань, визначених у пункті 2.
Наявність публічних закликів з боку політичного керівництва органів державної влади України на вчинення всіх можливих дій, спрямованих як на протидію військовій агресії державі-окупанту, так і на забезпечення на період війни сталого та належного функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, секторів національної економіки, об’єктів критичної інфраструктури, підтримки малого та середнього бізнесу тощо.
Доцільність врахування потреб комплектування української армії при визначенні протягом мобілізації черговості та обсягів призову військовозобов’язаних, резервістів на військову службу, безпосереднього їх призову серед осіб, які є фахівцями у сфері ІТ-індустрії та представляють галузь економіки, яка забезпечує стале надходження валютної виручки в країну навіть під час війни проти держави-окупанта.
Можливого інструмента верифікації належності особи до категорії ІТ-фахівця для нівелювання ризиків ухилення від призову на військову службу під час здійснення мобілізації.
Як правильно зрозуміти лист Міністерства цифрової трансформації?
Спочатку потрібно відмовитись від узагальнень та гучних заголовків. Айтішники не відмовляються йти на фронт, більше того – за нашими даними, до лав ЗСУ та інших сил вже стали понад 2% спеціалістів із галузі. Ми лише хочемо зберегти конкурентні переваги, що були у країни до війни.
Лист від Мінцифри – сигнал, написаний мовою чиновників. Його не зможе легко прочитати звичайна людина, але він містить дуже важливий меседж. Зараз IT – єдина працююча на повну експортна галузь України. Приносити сюди гроші – свого роду наше мобілізаційне завдання. На такому підході – повертатись до роботи – наголошують прем’єр та президент, міністр оборони.
Лист говорить, що потрібно максимально зберегти важливу галузь, але не пропонує конкретного механізму. Навколо цього зараз і точаться дискусії.
Яким може бути цей механізм, що задовольнить і військових, і економістів?
Деталі озвучувати зарано, адже фінальне рішення поки не прийнято. Проте можна поговорити про очевидний конфлікт між коротко- та довгостроковими цілями.
Військомати зараз виконують мобілізаційні плани – і це важливо, щоб сформувати сильну, боєздатну армію, забезпечену резервами. Ми це підтримуємо, але зважаємо на реальність – у ЗСУ немає нестачі у людях. Поки йде призив із першої та другої черги оперативного резерву. Тобто кличуть людей із бойовим досвідом та підготовкою. Ми лише наголошуємо, що айтішники – переважною більшістю громадський резерв, тобто підлягають мобілізації у останню чергу. Представники індустрії просто хочуть адекватного виконання законодавчо затвердженної процедури, а не креативу на місцях.
Як за законом влаштовані хвилі мобілізації в Україні
- Перша черга мобілізації оперативного резерву. До неї входять колишні військовослужбовці до 40 років, які мають найсвіжіший бойовий досвід. Тобто вони відслужили в армії за контрактом або під час однієї з попередніх хвиль мобілізації. Наразі маються на увазі бойові дії 2014 року. І у першу чергу призову підлягають саме вони.
- Друга черга мобілізації оперативного резерву. Сюди входять військовослужбовці, що проходили строкову службу до останньої хвилі мобілізації. Тобто строковики, які служили за контрактом до 2014 року.
- Мобілізаційний резерв. Цією чергою призов вже доходить до військовозобов’язаних громадян, які закінчили військові кафедри вишів як офіцери запасу і не призивалися під час попередніх мобілізаційних хвиль.
- Громадський резерв. Це всі інші громадяни, які не мають вікових та фізичних обмежень щодо призову на військову службу і можуть бути залучені для комплектування ЗСУ та інших військових формувань винятково в особливий найгірший сценарій повномасштабної війни.
Поки ухвалюється рішення – як працювати із подібними ситуаціями зараз?
Нинішні листи – не обов’язкові до виконання військовими, ми це розуміємо. В першу чергу працює здоровий глузд у точках мобілізації. Тобто у військоматах часто говорять: «Хлопці, приходьте пізніше».
Звучать такі пропозиції – послабити правила виїзду за кордон для чоловіків в умовах воєнного стану. Як ви до цього ставитесь?
Петиції точно поки не варто обговорювати всерйоз – такий формат і в мирний час не дуже працює, а за умов кризи та потоку нагальних питань на нього зовсім не варто розраховувати.
Потрібно адаптуватись до нових часів. План Маршала, який був запроваджений у XX столітті, буде відрізнятись від того, що придумають для сучасної України. З обмеженнями на виїзд та сама ситуація. Ми за те, аби знайти максимально прийнятні умови з точки зору закону, безпеки країни та інтересів індустрії. Над цим і працюємо із владою.
Будь-яке «рєшалово» виключено – це абсолютно неприйнятно. Орієнтовно бачимо такі шляхи.
- Офіційна процедура резервування співробітників. Вона працює і зараз за таким механізмом – підприємства передають на узгодження до Мінцифри списки критично важливого персоналу. Їх узгоджують та направляють до Мінекономіки та Міноборони. Там видають рішення: наприклад, ухвалюють відстрочку до призову. IT-індустрія поки прямо не включена у перелік індустрій, що можуть скористатись таким механізмом, через застаріле законодавство. Але сам механізм прийнятний і може працювати для ІТ-компаній.
- Персональна резервація. IT-спеціаліста можуть резервувати співробітники, наприклад, СБУ через співпрацю на кіберфронті. Там він буде корисніший, ніж на передовій.
Для мене ідеальним є варіант, коли зарезервована людина ще й знаходиться за кордоном – це гарантія безпеки та доступу до робочих ресурсів. Звісно, це сенситивне питання: потрібно подумати про реакцію суспільства, виключити фактор дискримінації інших галузей.
Які аргументи ви бачите на шляху до ухвалення таких рішень?
Головний аргумент – користь для країни. Минулого року IT-індустрія лише напряму принесла понад 23 млрд грн податків. Думаю, що за результатами цього вдастся видати десь 80%. Без урахування курсових коливань мова близько про 20 млрд грн.
Але це лише частина картини – працюючий айтішник приносить гроші у економіку, забезпечує свою родину та знімає навантаження із структур соціальної підтримки, бо він її зовсім не потребує.
Айтішники ведуть активну боротьбу на кіберфронті, вони перераховують на потреби ЗСУ. Лише учасники нашої асоціації за перші 10 днів надали понад $24 млн. Постачаємо дрони, рації, техніку, підтримуємо волонтерів і переселенців – тобто внесок дуже суттєвий.
Що відбувається на клієнтській стороні бізнесу? Чи готові співпрацювати з Україною в таких умовах?
Клієнти дуже позитивно сприйняли впровадження та подальше виконання BCP – Business Continuity Plans, тобто планів із продовження роботи у екстремальних ситуаціях. Як показувало наше опитування, за декілька днів до війни 92% компаній мали таку стратегію – це дозволило значно зменшити ризики, перевезти декого за кордон.
Тому нинінші контракти ніхто не зриває, всі із підтримкою та розумінням ставляться до ситуації. Але війна затягується і наступають середньострокові ризики. Нові контракти зараз укладати важко – клієнти хочуть гарантій щодо строків виконання, захисту персоналу та даних. Проте запевняю – ситуація поки не критична.
Коли можна очікувати якоїсь конкретики у цьому питанні?
Ми спільно з іншими індустріальними бізнес-асоціаціями вже підготували та надали пропозиції уряду, також стосовно підтримки експортних галузей. Нагорі уже почули наші болі. Мінцифра якраз стала піонером такого руху. Очікуємо, що питання буде обговорюватись та вирішиться у найближчий тиждень.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
