Категорія
Картина дня
Дата

Українська економіка через війну втратила близько $100 млрд. Які руйнування коштували Україні найбільше. Розрахунки НБУ

БОРОДЯНКА, УКРАЇНА. 10 КВІТНЯ. Роботи з розчищення спаленого житлового будинку, пошкодженого внаслідок нападу Росії. Громади на північ від Києва стояли прямо на шляху руйнівної, але в підсумку невдалої спроби Росії захопити українську столицю /Фото Getty Images

БОРОДЯНКА, УКРАЇНА. 10 КВІТНЯ. Роботи з розчищення спаленого житлового будинку, пошкодженого внаслідок нападу Росії. Громади на північ від Києва стояли прямо на шляху руйнівної, але в підсумку невдалої спроби Росії захопити українську столицю Фото Getty Images

Оцінки фізичних економічних втрат України під час війни стартують від $90 млрд, тобто приблизно від половини минулорічного ВВП. Найбільше через вторгнення Росії постраждали українська інфраструктура та нерухомість – разом вони зазнайли руйнувань щонайменше на $64 млрд.

Вони потрібні, щоб зрозуміти, які обсяги репарацій як мінімум має сплатити Росія Україні та скільки ресурсів і часу знадобиться для відновлення української економіки.

Розбіжності в оцінках економістів пояснюються різним розумінням суті економічних втрат і методиками оцінювання. Про фінальні цифри можна буде говорити після війни, коли буде можливість повноцінно проаналізувати втрати в кожному із сегментів економіки.

За оцінкою НБУ, втрати фізичного капіталу через війну зараз перевищують $92 млрд. Така оцінка є близькою до розрахунків Київської школи економіки та Міністерства економіки України, але структура завданої шкоди відрізняється.

Українська економіка через війну втратила близько $100 млрд. Які руйнування коштували Україні найбільше. Розрахунки НБУ /Фото 1

Як зазвичай оцінюються економічні втрати, завдані війною

До них зараховують:

  • втрати фізичного капіталу (зруйновані підприємства, житло, інфраструктура тощо);
  • втрати недоотриманого ВВП;
  • втрати внаслідок загибелі населення та міграції;
  • втрати від екологічного забруднення.

Серед втрат із високою достовірністю можна оцінити лише перші, інші – здебільшого на основі припущень.

Існує кілька підходів, які дозволяють оцінити втрати капіталу. Порівняно швидкий та простий – пошук аналогій з іншими війнами, економічні втрати за якими вже підраховані. Проте він неточний. Якісніший та більш трудомісткий – облік всіх знищених або ушкоджених об’єктів фізичного капіталу та їхня оцінка на основі балансової або ринкової вартості.  

Зазвичай для оцінювання втрат фізичного капіталу формують реєстри втрачених об’єктів і оцінюють їх за ринковою вартістю. 

Наприклад, Київська школа економіки збирає інформацію про втрачені активи безпосередньо від потерпілих (через форму на сайті). Проте в такому випадку є ризик суб’єктивної оцінки вартості втраченого майна. 

Як Національний банк оцінював втрати фізичного капіталу

НБУ формував перелік об’єктів фізичного капіталу, оцінював масштаб їхнього ушкодження та ринкову вартість пошкоджених або втрачених обʼєктів, використовуючи дані з відкритих джерел.

Втрати для обʼєктів, вартість яких є значною, а кількість відносно невеликою (промислові підприємства, ТРЦ тощо), оцінювалися на індивідуальній основі. Якщо об’єктів багато і визначити ступінь ушкодження кожного було неможливо (житлова нерухомість, дороги тощо), НБУ робив середню оцінку. За такого підходу використовувалися різні коефіцієнти руйнування для окремих міст і територій, визначені на основі інформації з відкритих джерел.

Оцінки за деякими категоріями обʼєктів приблизні, враховуючи обмежену кількість даних. Наприклад, різні джерела дають розбіжні оцінки відстані зруйнованих доріг (від 8 до 23 тис. км), а інформації про призначення доріг взагалі немає. Вона важлива для реального визначення збитків, враховуючи, що вартість будівництва та ремонту доріг суттєво відрізняється залежно від їхнього призначення. Наприклад, можуть бути дороги державного та місцевого значення, а також вулично-дорожнє покриття населених пунктів. 

Оцінюючи втрати від руйнування доріг, НБУ використовував середню ціну капітального ремонту 1 км доріг різної якості відповідно до даних Prozorro за 2021 рік.

Вартість ушкоджених лікарень та культурно-релігійних об’єктів порахувати також непросто. Основну вартість лікарень формує медичне обладнання, яке може відрізнятися на сотні тисяч доларів залежно від класу установи. 

Культурно-релігійні об’єкти (церкви, музеї) не мають ринку обігу, кожен із них унікальний. Тому і тут оцінки ринкової вартості є умовними. Для подібних категорій втрат НБУ використовував середні оцінки, які розраховували, аналізуючи публікації у ЗМІ.

Деякі економісти оцінюють втрати від руйнації підприємств на основі балансової вартості активів. Такий підхід має низку недоліків. Це і вплив курсових різниць, і визначення міри відповідальності агресора. 

Курсові різниці мають великий вплив на фінальну оцінку, оскільки про втрати звітують в іноземній валюті, а активи вводилися і списувалися з балансу підприємства у різні періоди часу за різного валютного курсу. Також дивно виглядає ситуація, коли країна-агресор компенсує лише залишкову вартість втрачених активів, за яку відбудувати зруйноване підприємство неможливо. Тому НБУ в своїх оцінках намагався обчислити ринкову вартість втрачених і пошкоджених підприємств на основі відповідної фінансової звітності.

Втрати України від війни, розвʼязаної Росією, зростають щодня. До економічних втрат додаються втрати людського капіталу, нереалізовані можливості та багато іншого.

Тому зараз важливо докласти зусиль для отримання компенсації всіх втрат. У тому числі за рахунок заморожених активів Росії.

Тож попереду велика робота юристів і дипломатів за підтримки міжнародних партнерів.

До проведення оцінки також були залучені інші фахівці Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ: Інна Співак, Ольга Погарська, Тетяна Юхименко, Тетяна Каракай, Артур Зубрицький, Олег Сорочан, Ольга Бондаренко, Сергій Хахуда, Катерина Савольчук, Юлія Кузьменко, Ольга Туча, Наталія Колесніченко, Діана Баліоз та Ганна Пономаренко.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]