Російське вторгнення в Україну продовжується, і кількість цивільних жертв зростає. Вже в перші дні конфлікту було застосовано касетні боєприпаси в районі лікарень та шкіл.
Касетні боєприпаси – це вид зброї, який розкидає над ціллю невеликі розривні суббоєприпаси. Ці суббоєприпаси розсіюються та вибухають на великій площі, що збільшує збитки та втрати.
Через велику шкоду, яку вони завдають, багато хто критикує касетні боєприпаси як зброю, яка становить «безпосередню загрозу цивільному населенню у ході конфлікту», а також викликає «довгострокові наслідки», якщо суббоєприпаси не вибухають одразу після застосування.
Понад сто країн приєдналися до заборони їх використання, підписавши Конвенцію про касетні боєприпаси. Проте ні Росія, ні Україна (в арсеналі якої також є касетні боєприпаси) не приєдналися до цієї конвенції.
Росія продовжує їх використовувати, зокрема на сході України у 2014 році та згодом у Сирії.
Україна рішуче заперечувала використання касетних боєприпасів у ході конфлікту з підтримуваними Росією сепаратистами на сході країни у 2015 році, хоча у доповіді Human Rights Watch говорилося, що, ймовірно, такі боєприпаси все ж таки застосовувалися.
В останні дні фотографії та відео у соціальних мережах дозволили Bellingcat, а також іншим дослідникам конфлікту та розслідувачам відкритих джерел, геолокувати місця застосування кількох касетних боєприпасів у житлових районах на території України.
Нам також вдалося встановити ймовірний напрямок, звідки прилетіли ракети, що дозволяє припустити, хто міг їх використовувати.
У деяких випадках, мабуть, мали місце значні жертви.
Наприклад, HRW розслідували та верифікували застосування касетних боєприпасів, які впали зовсім недалеко від української лікарні, поклавши провину на Росію та закликавши російські сили «припинити використання касетних боєприпасів та незаконні удари із застосуванням зброї, яка невибірково вбиває та калечить».
Проте фотографії та відео, опубліковані в інтернеті, демонструють ще ширше застосування такої зброї у житлових районах.
Харків
В останні дні одні з найважчих боїв розгорнулися за місто Харків на північному сході України, лише за 25 кілометрів від кордону з Росією. Як повідомляється, російський наступ забуксував на околицях міста.
Харків також, мабуть, став метою величезної кількості ударів касетними боєприпасами.
У прикладі нижче від 25 лютого видно один із таких ударів, де безліч суббоєприпасів вибухають на великій площі. Ця ділянка дороги (50.048093, 36.189638) проходить через житлові квартали у безпосередній близькості від дитячої лікарні.
Хоча для цієї атаки неможливо встановити напрямок прильоту або бік, з якого завдано удару, це можна зробити для кількох інших ударів, також завданих Харкову.
На даний момент, мабуть, Росія використовує реактивні снаряди з касетними боєприпасами для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) БМ-27 Ураган та БМ-30 Смерч. Це можна встановити за характерними боєприпасами кожної з цих систем.
Ці ракети мають касетну бойову частину, в якій знаходяться суббоєприпаси і яка наприкінці польоту відокремлюється від хвостової частини із двигуном. Після розсіювання боєприпасів ракетний двигун і залишки боєголовки продовжують летіти далі траєкторією і часто втикаються в землю.
По цих елементах, що встромилися в землю, можна встановити приблизний напрямок польоту ракет.
Ось приклад, де ми бачимо хвостову частину ракети, що встромилася в дорогу в Харкові на координатах 49.987345, 36.261194. Встановити напрямок польоту допомагає пішохідний перехід, як видно на малюнку нижче.
Ми повторили цю процедуру для семи боєголовок та хвостових частин, кадри з якими у Харкові ми знайшли у відкритих джерелах, та встановили, що вони прилетіли з північно-північно-східного напрямку. У цьому напрямку перебуває російський кордон.
Максимальна дальність польоту ракет «Ураган» і « Смерч» становить відповідно 35 та 70 кілометрів, тобто вони можуть завдавати ударів із території Росії, де знаходяться у відносній безпеці. Ця тактика масово застосовувалася під час війни в Україні у 2014 році. Однак у момент стрілянини ці системи могли перебувати і на території України.
Геолокація та напрямок прильоту реактивних снарядів з касетною бойовою частиною, знайдених у Харкові (Знімок: Google/Copernicus. Позначки: Bellingcat)
Боєголовка та хвостова частина можуть летіти досить далеко після того, як суббоєприпаси вже були розсіяні. Таким чином, можливо, в деяких випадках російська артилерія стріляла по військових цілях, проте двигуни та боєголовки залітали в міські квартали (останнє ясно видно на відео, які команда Bellingcat вивчила та геолокувала).
Проте, незалежно від первісної мети, наслідки цих ударів призводять до загибелі мирних жителів.
Дитячий садок в Охтирці
Є принаймні один випадок, коли касетні боєприпаси потрапили до району дитячого садка.
25 лютого у місті Охтирка приблизно за 100 кілометрів на захід від Харкова артилерійський удар призвів до загибелі кількох людей (50.309797, 34.869819). Як повідомлялося, серед них були і діти.
На наступному відео видно безпосередні наслідки удару, включно з його жертвами.
На цьому відео також, зважаючи на все, видно характерні чорні ляпки (обведені на скріншоті нижче), що говорить про те, що кілька суббоєприпасів потрапили по дитячому садку.
Команді Bellingcat вдалося геолокувати приблизно за 200 метрів на схід від дитячого садка залишки касетної бойової частини ракети 9М72К, яку могло запустити РСЗВ «Ураган».
У такому разі виходить, що ракета пролетіла над дитячим садком із західно-північного заходу.
І до, і після атаки в соціальних мережах з'являлося безліч повідомлень про російські війська в Охтирці та її околицях, а також на захід від міста на дорозі Охтирка-Зінків та в сусідньому населеному пункті Чупахівка.
Скріншот посту з місцевої групи у Facebook
Дійсно, великий бій був у центрі Охтирки в районі храму Георгія Побідоносця ( 50.308362, 34.880200 ) 24 лютого. Принаймні одного російського солдата було вбито, а його тіло було знято на відео. Повідомлялося також, що вранці 25 лютого багато російських солдатів потрапили в полон у тому ж районі.
Територія навколо Охтирки є спірною, на відміну від території на північ від Харкова, яка на момент публікації була під російським контролем.
Враховуючи, що Україна теж має «Смерчі» та «Урагани», а також те, що цей район є спірним, на даний момент недостатньо інформації, щоб точно встановити, хто саме запустив цю ракету.
Водночас вкрай малоймовірно, щоб українські війська цілеспрямовано використовували таку зброю власними містами, навіть якби їхньою метою були російські солдати.
Продовжуємо відслідковувати застосування касетних боєприпасів
Контрольоване застосування касетних боєприпасів практично неможливе через їх великий радіус ураження.
Навіть якщо такий боєприпас застосовується з військовою метою, поряд з якою немає цивільних об'єктів, деякий відсоток боєприпасів, що не спрацювали, є смертоносною спадщиною війни : боєприпаси, що не розірвалися, часто піднімають діти або перехожі, для яких ті виглядають цікавими.
Заразом свідчення з відкритих джерел, що надходять з України, свідчать про те, що касетні боєприпаси застосовуються нерозважливо. Ми виявили не один приклад того, як ці боєприпаси вражали мирних жителів, школи та лікарні.
Мірою того, як бої просуваються далі до міських кварталів, існує небезпека, що прикладів такого використання касетних боєприпасів буде ще більше.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
