Є декілька передумов, які говорять про успішне завершення цього опалювального сезону
Глобальні ринки
Спотові ціни на газ у Європі знову знизились до коридору $850–900 за тисячу кубометрів.
Визначальний фактор енергопостачання – погодні умови. У найближчі два тижні в європейських країнах триматиметься помірна температура вище нуля.
Ціни на енергоресурси в ЄС стримуватиме зменшення попиту в Китаї — там частково зупиняються промислові підприємства, щоб зменшити шкідливі викиди і забезпечити комфортні умови для гостей та учасників Олімпіади-2022.
Відтак, збільшиться обсяг відвантаження скрапленого газу для європейського ринку. Ресурсів у газосховищах США для продовження добових поставок у форсованому режимі більш ніж достатньо – заповненість на рівні 175 млрд кубометрів, що є рекордним значенням за останні десять років.
Завдяки теплій погоді американська економіка легко проходить зиму, та ще й заробляє надмаржу на європейських та азіатських цінових аномаліях, продаючи найбільші обсяги у ЗПГ у світі. Цього року США обійшли Катар з експорту зрідженого газу і вже другий рік поспіль є світовим лідером.
Разом із тим очікується стабільний режим транспортування російського газу через газотранспортну мережу України, що також позитивно впливатиме на спотові ціни в ЄС.
Напруженість на європейському ринку спала через зростання генерації з відновлюваних джерел та незначні зміни геополітичних настроїв.
Хоча перша половина нинішнього опалювального сезону була надскладною як для України, так і для ЄС.
«Ідеальний шторм» початку зими 2021–2022
Він склався через декілька причин.
По-перше, попит на газ та електроенергію істотно зріс. Деякі країни наростили споживання, оскільки їх економіка оговталася від ковідного шоку.
По-друге, суттєво знизилося вироблення енергії з альтернативних джерел, які свого часу замістили теплову генерацію.
По-третє, відбулося обмеження поставок російського газу на ринок ЄС.
Через це Німеччині довелось знижувати на 40% генерацію електроенергії з природного газу, а попит компенсувати через збільшення виробітки АЕС і додатково спалювати вугілля на ТЕС. Тому частка теплової генерації зросла вдвічі проти аналогічного періоду минулого року.
Подібна ситуація склалась і в інших країнах ЄС. Збільшення попиту на вугілля, призвело до зростання цінових котирувань – індекс API2 від травня до сьогоднішнього дня зріс більше ніж удвічі.
Вплив Росії
Таким чином «Газпром», висушуючи газовий ринок Європи, «допоміг» збільшити викиди діоксиду вуглецю, з якими бореться увесь цивілізований світ. На цьому фоні зросли і квоти на викиди діоксиду вуглецю.
Мотиви таких дій Росія навіть не приховує – примусити Європейський Союз перейти на довгострокові газові контракти, запустити «Північний потік – 2» та нівелювати роль України як транзитної держави.
Малі обсяги трубопровідних поставок, зумисний зрив «Газпромом» закачування газу до своїх сховищ у ЄС – все це вкрай негативно вплинуло на ринкову ситуацію.
У підсумку ціни на європейських газових хабах сягали рекордного рівня та інколи перевищували $2000 за 1000 куб. м. Показово, що на цьому тлі Росія в рази збільшила постачання газу до Китаю за ціною близько $167, для Європи ж додаткових обсягів не знайшла.
Для досягнення мети Росія використовувала інформаційний простір. Одразу після оприлюднення новини про реєстрацію компанії-оператора німецької ділянки NS-2 росіяни вдались до чергової інформкампанії зі зваблення промислових груп Німеччини, розповідаючи про «солодкі» ціни на газ для Білорусі. Таким чином в РФ намагаються активізувати бізнес для тиску на регулятора і все ж таки домогтись запуску «Північного потоку – 2».
Паралельно кремлівські медіа говорили про критичні запаси у європейських сховищах. Насправді ж рівень заповнюваності далекий від критичного рівня, а найбільший ризик – це пошук ресурсу для проходження наступного опалювального сезону.
Україна купує газ в ЄС, тому комерційні ціни на нашому ринку прямо залежать від ситуації в Європі. Тож від газової кризи найбільше постраждали промислові споживачі – багато підприємств вимушені були зупинити свою діяльність, що у короткостроковій перспективі позначиться на державному бюджеті України.
На сьогоднішній день у вітчизняних сховищах 11,1 млрд кубометрів газу. Цього достатньо для завершення опалювального сезону. Водночас зросли імпортні поставки з країн ЄС, які будуть триматись на оптимальному рівні, зокрема через старт закупівель національною компанією та контрактування танкеру з американським газом.
В інформпросторі звучать заяви щодо російського походження газу, який надходить з Угорщини. Жодного офіційного підтвердження такого факту немає – цей ресурс міг надійти і через хорватський LNG-термінал. Єдине, що точно не відповідає дійсності, – то це заяви «Оператора ГТС» про нібито перші фізичні поставки з Угорщини.
Газова криза скасовується?
Якщо не відбудеться непередбачуваних обставин, то так. Однак, попереду нас очікує складний період підготовки до наступного осінньо-зимового періоду.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.