Українські військові вперше використали РСЗВ HIMARS для удару по передових позиціях противника та прорвали першу лінію оборони під Херсоном, пише The Economist. Як розвиватиметься наступ – новою стрімкою атакою чи діями на вимотування противника – покаже найближча доба.
Перші новини про контрнаступ українських військ під Херсоном з’явилися вранці 26 серпня: повідомлялося про прорив першої лінії російської оборони на північ від Херсона. Один із українських підрозділів заявив, що відтіснив найманців ОРДЛО з позицій менш ніж за 25 км на північний схід від центру Херсона. Російські десантники на другій лінії оборони не змогли надати їм підтримки і втекли.
Представник оперативного командування «Південь» підтвердив, що армія розпочала наступальні дії у кількох напрямках на південній ділянці. Заступник голови Одеської військової адміністрації повідомив, що розпочалися бої за Херсон, але потім видалив повідомлення.
Джерело The Economist в українській воєнній розвідці описало вчорашній прорив стримано. За його словами, це була лише «прелюдія» до масштабнішої операції. Вона стала можливою завдяки наступальним діям на кордоні Донецької та Луганської областей, про які майже не писали. У результаті цієї операції Україна повернула під контроль шість сіл та успішно відволікала ресурси російських ВПС та ППО.
У ніч проти 28 серпня українські військові знову зосередили зусилля на південному напрямку. ЗСУ завдали ударів по важливих мостах, переправах, складах боєприпасів та командних пунктах противника. Атаки української артилерії та авіації паралізували здатність ворога викликати вогневу підтримку та скоординувати дії. «Коли ми пішли в атаку, вони побігли», – сказав розвідник.
Джерело також розповіло The Economist, що прорив першої лінії російської оборони – гарна новина, але попереду складніше завдання. Потрібно прорвати другу лінію, яку обороняє не легка піхота, а механізовані підрозділи. Якщо Україні вдасться здолати їх, у неї з’являться всі шанси прорватися крізь третю лінію та вийти до берегів Дніпра на північний схід від Херсона. Це створить серйозні проблеми для 20 000–25 000 російських військових, котрі, як вважається, розгорнуті на західному березі річки та позбавлені безпечних шляхів відступу.
Колишній високопосадовець розповів The Economist, що безпосередня мета наступальних дій – не бій з російськими військами в Херсоні, а ослаблення позицій ворога навколо міста. Необхідно змусити противника відступити, не вступаючи у руйнівні міські бої. Колишній чиновник вважає, що наступ розвиватиметься без поспіху та надмірного ризику.
Українське командування та представники цивільного керівництва кілька місяців натякали, що готують контрнаступ щодо повернення Херсона – першого великого міста, захопленого Росією. З кінця червня Україна використовує поставлені американськими союзниками РСЗВ HIMARS для виведення з ладу мостів через Дніпро, якими противник підвозить на передові позиції боєприпаси та важку техніку. Успішні удари високоточними ракетами значно зменшили здатність Росії оборонятися.
Але військові експерти вважають, що великомасштабний наземний контрнаступ можливий, лише якщо Україна зосередить для нього достатньо живої сили та техніки. Минулого тижня деякі українські військові говорили про те, що мета української армії під Херсоном – не стрімкий наступ, а постійне виснаження супротивника.
Підготовка чи бої на виснаження?
Плани українського командування поки що незрозумілі. Західні військові описують наступальні дії, подібні до вчорашніх, як «підготовчі» операції – попередні атаки, спрямовані на ослаблення оборони противника перед великим наступом. Підготовчими діями можна назвати багато того, що Україна робить на південній ділянці фронту з кінця червня: знищення російських складів боєприпасів, командних пунктів та аеродромів, зокрема ударами HIMARS.
Останні обстріли із застосуванням HIMARS примітні тим, що українські військові не обмежилися ударами по тилових штабах та складах. Джерело The Times в українській армії підтвердило, що вперше високоточні ракети використовувалися під час тактичних бойових дій: ударів завдавали по передових позиціях і піхоті противника, а не лініях постачання та командних пунктах у тилу.
За словами військового, це дало додаткову перевагу: пуски ракет здійснювалися з безпечнішої відстані від російських військ. Це також продемонструвало, що командування України впевнене в тому, що постачання ракет для HIMARS продовжиться. У День Незалежності України президент Байден пообіцяв, що США надішлють в Україну додаткову військову допомогу у розмірі $2,98 млрд, зокрема боєприпаси.
Джерело в українських Збройних силах повідомило, що важливо досягти західного берега Дніпра до того, як Росія матиме шанс перекинути через річку підкріплення. Українське командування знає, що зараз багато російських частин недоукомплектовано, але противник формує нові батальйони так званого третього армійського корпусу. Деякі його підрозділи планується оснастити досить сучасним озброєнням на зразок бойових машин піхоти БМП-3 і танків Т-90М. Вони посилять наступальні можливості російського угруповання вже за кілька тижнів.
Найближча доба покаже, чи продовжать українські бійці активні наступальні дії. У будь-якому разі українське керівництво впевнене: ЗСУ перехоплюють ініціативу. З моменту падіння Сєвєродонецька та Лисичанська ситуація на фронті практично не змінювалася. Якщо Україні вдасться намацати слабку ланку у російській обороні, це означатиме початок третього етапу російсько-української війни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
