Біженці з окупованих херсонських сіл розповідають про запеклі бої, а українські військові – що околиці Херсона від них уже на відстані пострілу зі снайперської гвинтівки. Forbes вибрав головне з репортажу The Economist. Вже після публікації матеріалу, керівник пресцентру ОК Південь Наталія Гуменюк повідомила, що інформація про те, що українські військові знаходяться за кілометр від околиць Херсона, не відповідає дійсності.
З перших днів війни наступ Росії на півдні України занурив Херсонську область у темряву. Наразі про життя херсонців в окупації відомо небагато. Спочатку до прифронтових міст на кшталт Зеленодольська прибувало по тисячі біженців на день. Люди бігли, як могли – пішки, велосипедами, човнами, навіть в інвалідних візках. Але через руйнування мостів і ризик потрапити під обстріл число прибулих скоротилося до десятків.
Останні, хто прибув, розповідають про запеклі бої. Україна готується до контратаки на Херсон із заходу та півночі. Влад Мілін, 31, та Ольга Шелемба, 26, кажуть, що в їхньому рідному селі Довгове обстріли стали настільки сильними, що вони ризикнули тікати з дітьми на човні. Потім добиралися до Зеленодольська полями та замінованими дорогами.
Херсон – ворота Криму, а через греблю в сусідній Каховці на анексований півострів поставляється вода. Тому повернення регіону – важливе завдання для України. ЗСУ вже досягли тактичних успіхів. Співробітник української військової розвідки з позивним «Бандерас» каже, що передові підрозділи ЗСУ підійшли до околиць Херсона на відстань снайперського пострілу – близько кілометра. «Наступні тижні будуть ще цікавішими», – обіцяє він.
Те, що відбувається під Херсоном, поки що не виглядає повномасштабним контрнаступом. Увага України, як і раніше, зосереджена на сході: важливо зупинити там просування Росії. Південне угруповання ЗСУ поки що не має переваги «три до одного», яка рекомендується для успішного наступу. Українські воїни говорять про гостру нестачу боєприпасів. Ситуація зміниться, якщо на південному театрі військових дій з'явиться більше західних озброєнь, каже Бандерас. Наразі там розгорнуто лише якусь кількість американських гаубиць M777.
Росіяни чинять українським військам, що наступають, завзятий опір. Військовослужбовець ТРО Сергій, який виконував завдання за лінією фронту в районі Високопілля, каже, що агресор будує там підземні укріплення. Коли ЗСУ намагаються витіснити ворога, той отримує свіжі сили. «Де їх було десять, туди перекидають сотню», – каже Сергій. Одне з місць дислокації російських військ у сільській місцевості захищають одразу чотири підрозділи ППО. Окупанти прикриваються місцевими жителями як живим щитом. «Ми не можемо стріляти по своїх», – розповідає військовослужбовець.
Жменька колаборантів співпрацює з ворогом, росіяни намагаються вербувати навіть 15-річних дівчаток. На початку червня рота Сергія під час огляду затримала 40-річного артилерійського корегувальника. Його видав практично чистий смартфон. З додатків – лише комп'ютерна гра, яка насправді виявилася програмою для запису координат та прийому платежів у криптовалюті. «Негідник становив карту пересування нашої техніки», – каже Сергій.
Рівнинний ландшафт під Херсоном ускладнює українське просування через сильну протидію російській артилерії. Спроба українських військ переправитися річкою Інгулець біля села Давидів Брід, щоб створити плацдарм для наступу на Каховку, супроводжувалася втратами, розповідає місцева мешканка Вікторія. Вона втекла з Давидового Броду під обстрілами «Градів».
Колишній український держслужбовець Антон наприкінці травня виїхав до Кривого Рогу, коли окупанти запропонували йому співпрацю. Він розповідає, що спочатку Росія намагалася не надто тиснути на місцевих мешканців. Це була свідома тактика, щоб досягти лояльності. Але коли ЗСУ почнуть витісняти окупантів із Херсона, все дуже швидко зміниться. «Росіяни розлютяться, озвіріють. Але й партизани люто чинитимуть опір, – каже він. – Місцеві просто рватиму росіян на шматки».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
