Нарощування американських та європейських постачань зброї в Україну – гарна новина. Але одного цього недостатньо, щоб зламати план Путіна щодо розширення території несвободи, вважає The Atlantic Council.
У своєму прагненні задушити демократію Путін не самотній – китайський лідер Сі Цзіньпін також розглядає її як загрозу своїй владі та ключ до посилення США та їхніх союзників. Обидва вважають, що підрив демократії та зміцнення авторитаризму – головний елемент їхнього стратегічного протиборства зі США.
Ще до вторгнення в Україну і Путін, і Сі Цзіньпін чудово розуміли, що втручатися у справи демократичних країн і підтримувати в них своїх друзів значно вигідніше та дешевше, ніж воювати. Прикладів маса: в Ефіопії та Кенії Пекін навчає представників правлячих партій таких самих стратегії та тактики, які компартія КНР використовує, щоб залишатися при владі. Китай вливає гроші в Камбоджу та Сербію, не вимагаючи натомість зміцнення прав людини та розвитку демократії. Це посилює авторитарні тенденції в обох країнах.
Росія, зі свого боку, активно проводить за кордоном інформаційні спецоперації на підтримку союзників-популістів – від євроскептиків у Нідерландах до проурядових угорських ЗМІ, які просувають вигідний Кремлю наратив.
Дії Росії та Китаю щодо підриву демократичних інститутів та підтримки противників свободи часто доповнюють один одного. Російські дезінформаційні кампанії та спроби посилити розкол у суспільстві більш ефективні у країнах, які сильніше залежать від китайських інвестицій та вважають авторитарну модель Пекіна переконливою. Зазвичай Росія та Китай діють незалежно. Але зараз з'являється все більше доказів, що вони координують зусилля, особливо у сфері пропаганди та дезінформації.
Провал війни в Україні
Очевидний провал Кремля в Україні, найімовірніше, змусив нервувати Путіна, Цзіньпіна та їхніх союзників у політичних елітах інших країн. Усі вони можуть вважати, що ця невдача зміцнить демократію. Побоювання зростатимуть, а з ними і бажання лідерів Росії та Китаю підривати ліберальні та демократичні рухи. Глобальні інтереси Пекіна поширюються далеко за межі прикордоння, тому Китай наполегливо захищатиме зручні йому політичні режими. Нещодавно Пекін уклав угоду з урядом Соломонових острів, яка дає йому право спрямовувати сили безпеки «для надання допомоги в підтримці громадського порядку». І це лише початок.
Російське вторгнення вдихнуло нове життя в НАТО та відновило потребу зміцнення трансатлантичних зв'язків. Сполученим Штатам не можна упускати момент: треба налагоджувати тіснішу співпрацю з союзниками для зміцнення демократії. Щоб випередити Кремль і Пекін, які переходять у турборежим підтримки авторитаризму, Заходу потрібно зробити два кроки.
По-перше, Сполучені Штати мають виділити ресурси на захист демократії у Східній Європі та за її межами. Бюджет адміністрації Байдена на 2023 рік передбачає зростання видатків Пентагону до $773 млрд. Це правильно: армія США має бути готова одночасно протистояти загрозам Китаю та Росії. Але ці загрози – не лише військові. Путін і Цзіньпін використовують політичні, економічні та дипломатичні важелі, щоб підривати зрілі демократії, які зароджуються, в багатьох країнах – від України до Тайваню, від Центральноафриканської Республіки до Сальвадору.
Декілька десятиліть демократія не бачила такого натиску авторитаризму. Але США хочуть виділити на захист та підтримку демократії невоєнними методами лише $3,2 млрд – менше чверті вартості авіаносця.
Врятувати демократію
Конгрес має усунути дисбаланс між нинішнім характером загрози демократії та ресурсами, які виділяють США. Хороший початок – без зволікань ухвалити закон «Демократія у ХХІ столітті». Його автори Ліндсі Грем та Кріс Кунс пропонують виділити $40 млн Фонду захисту демократії. Ці гроші допоможуть припинити спроби підірвати демократичні інститути, дискредитувати вибори, поширювати дезінформацію та корумпувати політичні еліти.
По-друге, Європа усвідомила: реакція Пекіна на трагедію в Україні була малодушною, а протистояння з Росією та Китаєм буде тривалим. США мають цим скористатися. Потрібно разом говорити про необхідність захищати демократію та карати тих, хто хоче її підірвати. Пекін намагається перекрутити поняття демократії. Він із радістю колекціонує невдачі американської демократії та просуває власну репресивну систему управління.
Сполученим Штатам вдалося згуртувати проти Росії європейських та азійських союзників, об'єднати їх ідеєю санкцій, постачання зброї та спільної дипломатичної роботи. Разом вони можуть зробити більше для підтримки та фінансування активістів демократичних рухів та журналістів, які працюють над викриттям угод між урядами, компартією Китаю та Кремлем. Вибори – наріжний камінь будь-якої демократії – також треба захищати від російського та китайського втручання та корупції.
Співробітникам потрібно більше обмінюватися передовим досвідом у боротьбі з дезінформацією. Безсоромна кампанія Китаю в ЗМІ, що посилює російську брехню про війну, показує, що обидві країни кинули виклик глобальній інформаційній екосистемі.
На честь адміністрації Байдена, США зробили ставку на потужний санкційний тиск. Санкції проти золотовалютних резервів Росії значно серйозніші за боязкі заходи у відповідь на анексію Криму та вторгнення на Донбас у 2014-му. Окрім санкцій Вашингтон повинен розглянути й інші заходи, достатньо дієві, щоб змінити поведінку супротивника.
Сьогодні Росія та Китай використовують для підриву демократії методи, які можна порівняти з гіперзвуковими ракетами, а США та їхні союзники борються чимось на зразок гвинтівок часів холодної війни. Щоб протистояти альянсу Путіна та Сі Цзіньпіна, демократіям світу необхідно не лише озброїти Україну, а й подвоїти арсенал на підтримку демократії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
