Щоб обійти стіну пропаганди Кремля та донести до росіян новини про війну в Україні, активісти з різних країн вдаються до винахідливих трюків
Демонстрант із українським прапором бере участь у мітингу, який зібрав 70 організацій на підтримку України на площі перед паризькою мерією 17 березня. Фото: JULIEN DE ROSA/AFP/GETTY IMAGES
Свобода преси – завдання не лише для журналістів
Минулого року Тобіас Наттерер, копірайтер в рекламній агенції DDB Berlin, почав міркувати про те, як обійти російську цензуру.
Його клієнт, німецьке відділення неприбуткової організації «Репортери без кордонів» (РБК), шукав ефективніших шляхів надавати росіянам доступ до новин, які їхній уряд не хоче, щоб вони бачили. РБК створювала копії заблокованих сайтів і «оселяла» їх на серверах, які уряди вважали надто важливими, щоб їх закривати – таку тактику називають запорукою свободи.
Якщо уряд намагається закрити сайт, – каже Наттерер, – то їм треба закривати і власні вебсайти, тому тактику так і називають «запорукою», тобто гарантією».
Проблема була в тому, щоб допомогти людям знаходити ці віддзеркалені сайти. Потім виникла шалена ідея: що як вони будуть ховати статті, як пасхальні яйця у відеоіграх, а люди зможуть отримувати до них доступ за допомогою секретного коду? І що як цей секретний код буде ґенерувати сама Росія через номери державної лотереї?
Кожного разу, коли будуть оприлюднювати нові переможні номери, команда буде їх використовувати для створення нової вебадреси. Кожен, хто шукатиме ці номери в Twitter чи на інших платформах, знайде посилання на заборонені сайти і недозволені в Росії новини.
І саме вчасно така ідея нагодилася. Саме коли компанія збиралася використовувати цю стратегію в Росії і двох інших країнах, російський президент Володимир Путін дав наказ про вторгнення в Україну. Кремль негайно запровадив ще більший контроль над висвітленням цієї події по всій країні, що зробило експеримент РБК і DDB ще важливішим.
Вони віддзеркалили сайт Meduza, незалежне новинне видання переважно про події в Росії, яке російський уряд в квітні 2021-го назвав іноземним агентом. З часу вторгнення трафік віддзеркаленого сайту був настільки активний, що команді довелося купити більше серверів і оновити сайт.
РБК та DDB перевіряють можливість використання технології блокчейн, щоб створювати статті і фотографії на тему війни, а також створити ще більше сайтів найближчим часом.
«Ми хочемо, щоб свободу преси не сприймали як щось, що захищають самі лише журналісти, – каже Ліза Діттмер, захисниця свободи інтернету в німецькому відділенні РБК. – Це основна частина будь-якого демократичного режиму і це основна частина захисту будь-якої свободи».
Пропаганда – другий фронт на війні
Пропаганда вже давно є невідʼємною частиною війни. Від бомб із листівками, які скидають на вороже військо, до цензури вдома, а контроль інформації часто вважається ключем до мобілізації підтримки у суспільстві.
Залізний кулак Путіна, який суворо контролює те, що розповідають росіянам про війну в Україні, намагаються обійти з усіх боків і різними способами, від нескінченних дописів у соцмедіа до телемаркетингової кампанії, відео в телеграмі тощо. Українські підприємці навіть зламують власні застосунки, щоб повідомити росіян про те, що відбувається.
Хоч усі ці зусилля не завжди успішні, вони є демонстрацією винахідливості, яка необхідна для перемоги в інформаційній війні.
Активісти знайшли інші способи скидати правдиві бомби про вторгнення на Росію. У Великій Британії компанія зібрала £40 000 на те, щоб засипати росіян цифровою рекламою з реальними новинами про війну. Організатори кажуть, що донесли 57 млн одиниць реклами, поки Росія цього тижня їх не заблокувала.
Хакери теж організували кустарні операції: група, відома як Anonymous, закликала людей залишати відгуки про російські ресторани і магазини на Google Maps, в яких розписувати події в Україні. А тим часом, організація під назвою Squad303 створила онлайн інструмент, який дає людям можливість автоматично надсилати повідомлення на телефон, у WhatsApp та на електронну пошту.
Найбільш ефективні стратегії – це ті, що перевірені часом. Використання VPN набуло небаченої досі популярності в Росії від початку війни. Саме тому, напевно, регулятор телекомунікацій в країні «Роскомнагляд» змусив Google виключити з результатів пошуку тисячі адрес сайтів, які пропонують VPN.
Залізний кулак Путіна, який суворо контролює те, що розповідають росіянам про війну в Україні, намагаються обійти з усіх боків і різними способами – від нескінченних дописів у соцмедіа до телемаркетингової кампанії і спонсорованої людьми цифрової реклами.
Як достукатися до росіян
Пауліус Сенута, виконавчий директор рекламної компанії в Литві, як зброю обрав телефон. Він нещодавно запустив сайт «CallRussia», який дає змогу російськомовним людям телефонувати випадковим росіянам, обираючи з 40 мільйонів номерів.
Окрім номерів телефонів відвідувачам сайту пропонують базовий сценарій розмови, який розробили психологи. Вони радять додзвонювачам спочатку розповісти про свої звʼязки з Росією і про те, що вони волонтери, а потім просити співрозмовників послухати про те, що насправді відбувається.
Фраза «Єдине, чого боїться (Путін), це інформація», яка є серед запропонованих психологами, дає додзвонювачам можливість наголосити на потребі передати [інформацію] «росіянам, які знають правду і виступають за припинення війни». За словами Сенута, за перші вісім днів користувачі зі Східної Європи та інших країн світу зробили понад 100 000 дзвінків незнайомцям у Росії.
У сучасному світі, в якому повно спаму, шахрайства та інших небажаних повідомлень, чи ефективна така стратегія? Важко визначити вплив таких зусиль волонтерів. «Одна річ зателефонувати їм, а інша – поговорити з ними», – каже Сенута.
Як і у випадку з рекламними дзвінками, реакція тих, кому телефонують, неоднозначна. Дехто був сприйнятливий до інформації, інші злилися, бо їх відволікали, або ставилися із недовірою, бо вважали їх жартами. «Як говорити з тим, хто перебуває в іншому медійному середовищі?»
Хороше питання. Зрештою, російська влада давно виявляє ворожість до новин, які не відповідають політиці партії. «Ця пропаганда всюди», – каже Олег Козловський, російський дослідник, який працює в Amnesty International.
За лічені дні після вторгнення телекомунікаційний регулятор країни звинуватив місцеві сайти у поширенні ненадійної і неправдивої інформації і наказав використовувати у статтях лише офіційні державні джерела.
Такі слова, як «війна», «вторгнення» або «агресія», були заборонені до використання в новинах, а тим, хто порушить заборону, світить штраф до пʼяти мільйонів рублів (нині близько $52 000) або 15 років у вʼязниці. «Стає все гірше і гірше», – бідкається Козловський.
Люди на опозиційному мітингу в центрі Москви у 2018 році. Мета мітингу: вимога забезпечити свободу інтернету в Росії. Фото: AFP VIA GETTY IMAGES
На думку Козловського, варто використовувати наявні платформи без цензури (наприклад, Telegram), а не вигадувати щось абсолютно нове.
Минулого тижня Арнольд Шварценеґґер завантажив у Telegram довге відеоповідомлення до Росіян, в якому були субтитри як російською, так і англійською. Та це не означає, що не можна пробувати щось нове.
«Заздалегідь неможливо знати, що спрацює, а що ні, – пояснює Козловський. – Дуже важко передбачити, що буде ефективним, тому добре мати напоготові різні методи та ініціативи для того, щоб спробувати достукатися до росіян».
Майже неможливо заборонити все
Питання також у тому, чи розуміють росіяни, що вони сидять на інформаційній дієті зі схваленої урядом брехні і криміналізації правди. Діттмер переконана, що росіянам дуже хочеться знати про те, що відбувається. Наразі кампанію «Правда переможе» від РБК в Росії подивилися понад 150 000 разів. Попередні методи DDB і РБК у різних країнах включали додавання заборонених новин у віртуальні бібліотеки в грі Minecraft і в плейлисти на Spotify.
Цензура в цьому випадку двостороння. Коли російська влада визнала Facebook й Instagram «екстремістськими», західні новинні агентства в свою чергу обірвали звʼязки із російськими державними новинними агентствами через путінську кампанію з дезінформації.
Розірвання партнерства і заборона імпорту різних товарів у Росію може і є потужним меседжем для Кремля, така ізоляція може залишити без змін дезінформаційну бульбашку, в якій опинилися росіяни.
«На щастя, майже неможливо заборонити все, – каже Діттмер з РБК, наводячи приклад використання блокчейну й ігрових технологій для поширення новин. – Ми можемо грати в кота-мишки із цензорами інтернету, але у трохи більш винахідливий спосіб».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
