Черга до відділення Райффайзен Банку в Херсоні /Пресслужба Райффайзен Банку
Категорія
Компанії
Дата

Вдень відкриває відділення, вночі обороняє місто. Поки банк Raiffeisen думає, чи йти з Росії, його українські працівники обслуговують клієнтів під обстрілами. Як працює під час війни найбільший іноземний банк

Черга до відділення Райффайзен Банку в Херсоні Фото Пресслужба Райффайзен Банку

Австрійська банківська група Raiffeisen продовжує працювати в Росії та лише через три тижні від початку військового вторгнення РФ в Україну заявила, що подумає над можливістю покинути цей ринок. «Ми оцінюємо всі стратегічні варіанти майбутнього Райффайзенбанка в Росії, включно з ретельно керованим виходом», – йдеться в офіційному релізі з посиланням на гендиректора RBI Йоганна Штробла. Росія – найбільший ринок для групи Raiffeisen. В Україні банк має одну з найширших роздрібних мереж та статус найбільшого банку з іноземним капіталом. Маючи чотири сотні відділень по всій країні та обслуговуючи 4 млн платіжних карток, український «Райффайзен» повною мірою відчув на собі всі виклики, повʼязані з війною. Як банк працює у воєнний час?

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.

Банкінг у підвалі

Наше відділення знаходилося в центрі міста, і саме центр прийняв на себе нищівні бомбардування, адже там міська адміністрація та відділок поліції, розповідає Лариса Мирошниченко, начальниця Ізюмського відділення «Райффайзену» в Харківській області. Працювали до останнього, каже вона, видавали пенсії та кошти з рахунків, приймали виручку від роздрібних мереж. З 2 березня були змушені припинити роботу через постійні обстріли. Тиждень жили в підвалі будинку без зв’язку, тепла та води. Як тільки випала можливість, виїхали в безпечніше місто Харківської області. Доля відділення наразі невідома. Лариса планує вийти на роботу до відділення банку в місті, щойно одужає, аби допомагати колегам.

Складна ситуація і в самому Харкові, який щоденно потерпає від бомбардувань. «Ми повинні продовжувати працювати, –вважає менеджер зовнішніх продажів Харківської обласної дирекції Віра Мірошніченко, – забезпечуючи доступ людей до власних коштів». Спільно з клієнтами та партнерами банк налаштовує функцію видачі готівки через POS-термінали, адже в більшості випадків доступу до неї немає, особливо в сільській місцевості. Допомогла диджиталізація банку, каже вона, під час якої встановлювали термінали в стаціонарних та пересувних відділеннях поштового зв’язку – автомобілях, що слідують маршрутами в найменші села та хутори.

Щоденно «Райффайзен», за словами заступниці голови правління банку Оксани Шевченко, відкриває в середньому 280 відділень. На час війни прийняття рішень делегували менеджерам у регіони. Ніхто краще за директора в Харківському або Миколаївському регіоні, пояснює вона, не може знати, чи можна сьогодні вийти на роботу. 

Маючи 6500 співробітників, банк із перших днів війни побудував систему їх відстежування. «Люди також відгукуються й питають, чим можуть допомогти банку та країні, – каже Шевченко. – Ми, як і кожен український банк, адаптувалися до нових реалій і працюємо». 

Нові навички

Плани безперервної операційної підтримки в банку передбачають два рівні back up (резервні процеси на випадок неспроможності основних). Наприклад, каже Шевченко, є основний операційний центр і додатковий. За деякими напрямками є навіть третій рівень – працівники відділень, які пройшли навчання та отримали необхідні доступи для консультування клієнтів для підтримки коллцентру. Тимчасово не залучені до роботи працівники, наприклад, проєктний офіс, також пройшли навчання і працюють на коллцентр, операційні або волонтерські потреби. «Кожен себе знаходить», – резюмує Шевченко. 

Світлана Векшина з міста Кременчук Полтавської області змінила звичну роботу в відділенні на віддалені консультації клієнтів. «Опрацьовую понад 60 запитів на день, – розповідає вона, – щомиті новий дзвінок, найактивніші дні – субота й неділя». «Не можу придбати інсулін! Щось з лімітом!» або «Допоможіть! Картка заблокована – там кошти!» – цитує Векшина запити клієнтів. Вона допомагає знаходити рішення з нестандартних ситуацій, адже деякі телефонують з окупованих територій або з підвалів.

Понад сотню співробітників «Райфу» пішли до тероборони або Збройних Сил України. Деякі – за сумісництвом, як керівник відділення банку з Миколаєва Максим Цехмайструк. Вдень він відкриває відділення і обслуговує клієнтів, вночі йде обороняти місто. Ситуація, за його словами, з кожним днем загострюється через постійні обстріли, і місто напівпусте, але роботи вистачає. У відділенні лишились тільки він і його заступник, який виконує функцію касира. Працюють без обіду, адже до відділення приїздять люди зі всього міста і часом – з області. Звикли працювати під вибухи та стрілянину.

Інкасація під кулями

Наразі до праці військових можна прирівняти і роботу в банківській службі інкасації, каже Шевченко, бо інкасатори їздять під кулями, виконуючи складні маршрути. Наприклад, із Києва до Черкас або Умані. Збирають готівку з підприємств та завантажують у банкомати. Навіть у Херсоні, що декілька днів в ізоляції, розповідає Шевченко, банк забезпечив зону 24/7 готівкою, і до неї вишикувались величезні черги. Супермаркети в місті закриті або розграбовані, але люди можуть купувати продукти за отриману готівку на ринку.

Банкомати у базовому відділенні завжди працювали, розповідає керівник підрозділу інкасації в місті Суми Ігор Харченко. В перші дні війни до них вишукувались черги. Співробітники намагаються контролювати ситуацію, заспокоюють людей і консультують, куди звернутись за допомогою.

«Коли отримали інформацію про рух до міста колони із 80 одиниць ворожої техніки, – каже Харченко, – розвіз колег по домівках на власному авто». До роботи залучають лише необхідну кількість працівників критичної інфраструктури банку.

«Майже 50% свого броньованого автопарку «Райффайзен», – каже Шевченко, – передала на потреби захисту країни – до армії, тероборони, підрозділів спецпризначення». «Ці машини рятують життя, – із гордістю додає вона, – адже броня пройшла перевірку навіть важкої артилерії».

«Банк працює навіть на непідконтрольній території, – каже Шевченко, – платежі доступні, де клієнт може з’єднатися з банком через електронні канали або відділення». Навіть у таких «гарячих» точках, як Харків чи Миколаїв, на прохання клієнта можна знайти працівника відділення, щоб, наприклад, забезпечити доступ до банківської скриньки.

Консалтинг в окупації

Фахівець відділу якості Катерина Давиденко працює в окупованому Херсоні. «Можна сказати, що ми звикли до всіх цих вибухів та відрізняємо, коли потрібно сховатися, а коли можемо відповідати далі на дзвінки», – зузнається вона. Робота, за її словами, відволікає від поганих думок та поганого настрою.

«Обслуговуємо не лише клієнтів «Райфу», а й інших банків, – розповідає керівниця відділення в Прилуках Чернігівської області Олена Прозорова, – допомагаючи розібратися із мобільними додатками або зняти готівку з банкомату». Зараз, як ніколи, каже вона, важливо залишатися людьми, адже до відділення приходять не лише за грошима, а й за підтримкою. Хтось може взяти в руки зброю, говорить Прозорова, а в банкірів замість зброї – комп’ютери, клавіатури та програми, з допомогою яких вони дбають про фінансову стабільність українців.

Банківська система змогла згуртуватися і працювати дуже ефективно, вважає Шевченко. З перших днів війни, розповідає вона, керівництво Національного банку та банків реагують на запити колег миттєво. Банкіри створили окремий телеграм-канал, де спілкуються, допомагають один одному, обмінюються ідеями. Якщо один банк потребує готівки в певному регіоні, інший може допомогти без зайвої бюрократії та комісійних. 

Допомога групи

Керуючи операційним бізнесом «Райфу», Шевченко має щоденні зустріч зі своїм куратором у групі Raiffeisen. Група, за її словами, з перших годин війни підтримує Україну і буде підтримувати. Допомагає українським біженцям та співробітникам, знижуючи комісії, спростивши процедуру відкриття рахунків для українців за кордоном та організувавши навіть обмін готівкової гривні на євро. Наразі така послуга доступна в Австрії, але невдовзі пошириться на інші країни присутності групи – Болгарію, Словаччину, Чехію, Угорщину, Румунію. «Райф» перерахував 5 млн євро Червоному Хресту для допомоги людям у зоні бойових дій.

Невпевнену позицію групи стосовно російського ринку представники українського «Райффайзену» не коментують. Група Raiffeisen на запит Forbes не відповіла.

З російськими колегами український «Райф» не спілкується. Шевченко впевнена, що нашу країну чекає світле майбутнє. «Але я не впевнена, що таке майбутнє буде в країни-агресора», – каже вона.

Матеріали по темі

26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні