Goldman Sachs йде, але Raiffeisen та інші глобальні банки поки не відмовляються від Росії. Чому банкіри тримаються за ринок країни-агресора /Фото Depositphotos
Категорія
Картина дня
Дата

Goldman Sachs йде, але Raiffeisen та інші глобальні банки поки не відмовляються від Росії. Чому банкіри тримаються за ринок країни-агресора

Depositphotos

Про свій вихід з Росії заявили десятки компаній, але поки що серед них обмаль міжнародних банків. Австрійський «Райффайзен» навіть окремо заявив, що продовжить роботу в країні.

Більше того, карти його російських клієнтів стануть безстроковими, щоб обійти заборону VISA та Mastercard на випуск нових карток. «Ми залишаємося прихильними до наших клієнтів, — повідомила в офіційному релізі група Raiffeisen (активи дочірньої структури в Росії на 1 жовтня 2021-го, за даними Центробанку РФ, – 17,3 млрд євро), — це люди та компанії, які не мають відношення до війни».

Чому банкіри тримаються за ринок країни-агресора?

Першим про згортання активності бізнесу у РФ оголосив американський Goldman Sachs. Низка найбільших серед представлених у Росії міжнародних банківських груп у відповідь на запит Forbes також заявила про скорочення присутності на цьому ринку. Групи ING (активи в РФ - 1,6 млрд євро), Credit Agricole (677,6 млн євро), Commerzbank (787,4 млн євро), BNP Paribas (591,5 млн євро), SEB (523,9 млн євро) ), Intesa Sanpaolo (890 млн євро) зупинили фінансування нових проєктів на користь російських компаній. Але вони продовжують обслуговувати міжнародних клієнтів, що залишаються в Росії, і про повний відхід поки що не йдеться.

«Просто піти з країни, кинувши ключі на стіл, банк не може», – пояснює на умовах анонімності один із топменеджерів українського банку з іноземнім капіталом, який також представлений і на російському ринку. Ритейлер може розпродати залишки товару, закрити магазини та піти. Робота банку жорстко зарегульована європейськими директивами – потрібно або знайти покупця, або поступово згорнути баланс – розрахуватись із вкладниками та погасити кредити.

Покупців на російські банківські активи найближчим часом не буде, вважає керуючий партнер FinPoint Сергій Будкін. BNP Paribas, Commerzbank, ING, Credit Agricole практично вели в країні «клубний» бізнес, пояснює він, обслуговуючи глобальних корпоративних клієнтів або фінансуючи експорт енергоносіїв. Ці банки можуть закритися хоч завтра, вважає Будкін, оскільки бізнес-мета їхньої присутності в країні зникає разом з виходом західних корпоративних клієнтів. Торговельне фінансування експорту стає практично неможливим через санкції.

Групи Societe Generale (Росбанк – 16,9 млрд євро та РН-Банк – 1,2 млрд євро), Unicredit (14,1 млрд євро) та Citi (7,9 млрд євро), каже Будкін, навпаки мають широкі бізнес-інтереси конкретно в РФ, проте частка російських «дочок» невелика порівняно до валюти балансу кожної з груп. Ці банки, за його словами, мають великий рубльовий бізнес, здатний підтримувати банки на плаву досить довго, але будь-який із них може закрити бізнес у країні без істотних наслідків для себе. Ці гравці, припускає Будкін, визначаться з подальшими кроками протягом найближчих кількох тижнів, і, швидше за все, ухвалять рішення про поступове згортання бізнесу.

Для груп Raiffeisen та OTP (1,7 млрд євро), додає Будкін, РФ становила ключову частину бізнесу. Наприклад, для Raiffeisen російський ринок був найбільшим і прибутковим, з часткою 18% капіталу і 34% прибутку групи. Фінансові показники обох груп сильно постраждають від воєнних дій та санкцій. Продати свої «дочки» групи не зможуть, вважає Будкін, і раціональним виходом для них стане поступове згортання балансу, що триватиме кілька років. Swedbank, нагадав Будкін, згортався три роки, Nordea Bank – шість років. І це в період зростання російської економіки та за відсутності санкцій.

«Йти в односторонньому порядку дуже дорого», – каже Євген Дубогриз, експерт Case Україна, у минулому заступник директора департаменту фінстабільності Національного банку. Щоб розрахуватися з вкладниками та кредиторами, потрібна ліквідність, якої в країні вже немає, а заводити гроші на ринок, що перебуває під санкціями, ніхто не буде. Невиконання банком зобовʼязань обернеться позовами до материнської структури.

Ще одна причина, вважає Дубогриз, – фондування. Істотна його частина – гроші транснаціональних корпорацій, що працюють у країні. Міжнародні банки – гаранти безпеки цих грошей. З їх відходом клієнти зазнають втрат та виставлять претензії до материнських структур.

Для різкого відходу з РФ, каже Дубогриз, міжнародним банкам потрібні підстави. Наприклад, санкції Європейського центробанку. Якщо він запровадить такі санкції швидко та одномоментно, вважає аналітик, на російському ринку розпочнеться паніка. З поступовим згортанням балансів таких наслідків не буде.

Швидкий вихід можливий, вважає голова НБУ у 2014-2018 Валерія Гонтарева, якщо банк самостійно заявить про закриття, визнає себе неплатоспроможним, передасть «ключі» з документами та серверами ЦБ РФ. Альтернатива у вигляді продажу активу малоймовірна. Сітібанк у РФ, за словами Гонтаревої, безуспішно намагався продати свій роздрібний бізнес ще рік тому. Покупцем активів західних банків у РФ міг би стати Китай, який агресивно заходить на російський ринок, каже Гонтарева, але за дуже низькими цінами.

Покупців немає, підтверджує топменеджер банку з іноземним капіталом, але навіть якщо вони зʼявляться, потенційна угода займе мінімум пів року. Згортання балансу для російського «Райффайзену», за його словами, розтягнеться на кілька років. Але банк, стверджує він, поряд з іншими міжнародними гравцями скорочує присутність у підсанкційній країні, як вимагають процедури управління ризиками.

«Швидко піти банки не зможуть, – резюмує він. – Але в довгостроковій перспективі це все одно станеться». Війна в Україні, за його словами, перевернула уявлення європейців про РФ, і зміна стратегій лише питання часу. Для Росії відхід іноземних банків, на його думку, обернеться уповільненням економічної активності. «Європейські групи заходили до Росії як провідники міжнародного бізнесу, – каже співрозмовник. – Тепер такого бізнесу в країні не буде».

Матеріали по темі